Наділяючи наймача житлового приміщення широким колом прав, законодавець одночасно покладає на наймача і ряд обов'язків. Наймач зобов'язаний:
o використовувати житлове приміщення відповідно для його призначення, тобто, лише для проживання у ньому. Наймачу заборонено розміщувати у житловому приміщенні, наприклад, майстерню, офіс, склад тощо;
o дбайливо ставитися до житлового приміщення, в якому він проживає. Підставою виселення наймача з житлового приміщення державного житлового фонду є невиконання саме цього обов'язку;
o своєчасно вносити квартирну плату, сплачувати за послуги центрального опалення і комунальні послуги (водопровід, каналізація, електроенергія, газ, очистка вигрібних ям у будинках, в яких відсутня каналізація тощо;
o виконувати за свій рахунок поточний ремонт житлового приміщення і місць загального користування: білити стелі і стіни, клеїти шпалери. Фарбувати підлогу, двері, віконні рами, вставляти скло, електропроводку від вводу її в квартиру;
o здійснювати до початку опалювального сезону утеплення вікон, балконних і вхідних дверей квартири;
o виконувати правила внутрішнього розпорядку в житловому приміщенні;
o відремонтувати за власні кошти приміщення й устаткування або відшкодувати вартість ремонту наймодавцю з його згоди і здати приміщення за актом для повторного заселення у разі виїзду з членами сім'ї із квартири на інше постійне місце проживання.
Ряд обов'язків наймача полягає у тому, що він повинен утримуватися від вчинення певних дій, які можуть спричинити пошкодження чи псування житлового приміщення, погіршення його стану, зміну призначення житлового приміщення, порушення прав і законних інтересів інших жильців. Так, наймачу і членам його сім'ї заборонено виконувати у квартирі будь-які перебудови (встановлення чи знесення перегородок, закладання чи пробивання вікон, переобладнання кухні і місць загального користування; без відповідного дозволу заборонено встановлювати на даху будинку індивідуальну телеантену, антену, самовільно збільшувати площу обігріву опалювальних приладів центрального опалення, а також встановлювати у них водорозбірні крани для користування гарячою водою.
Договір найму житлового приміщення - особливий договір і при невиконанні окремих обов'язків наймачем, виконання цих обов'язків може бути покладено на членів його сім'ї. Так, повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору найму житлового приміщення.
26.4.5. Підстави припинення договору
Договір найму житла може припинятися як з ініціативи наймача, так і з ініціативи наймодавця.
Наймач має право за згодою всіх інших осіб, які з ним проживають, у будь-який час відмовитися від договору найму житла.
Перелік обставин, які є підставою для припинення договору найму житла з ініціативи наймодавця, є вичерпним, і міститься у законодавстві.
Виселення з ініціативи наймодавця із житлового приміщення, що належить державному житловому фонду, можливе:
а) без надання житла (наймач, незважаючи на попередження, систематично псує чи пошкоджує житлове приміщення, використовує не за призначенням та ін.);
б) з наданням іншого житла, тобто у межах населеного пункту з урахуванням санітарно-технічних вимог (при виселенні із службових житлових приміщень, якщо наймач пропрацював понад 10 років, скажімо, двірником, а потім припинив трудові відносини; при визнанні ордера на житлове приміщення недійсним - за відсутності протиправних дій наймача та ін.);
в) з наданням іншого упорядкованого житла, тобто упорядкованим відносно до умов даного населеного пункту, за розміром не менше того, що займав наймач та ін. (будинок підлягає знесенню, переобладнанню в нежитловий та ін.).
Глава 27. Договір позички (ст. 827 ЦК)
Глава 28. Договір підряду (ст. 837 ЦК)
28.1. Загальна характеристика
28.2. Обов'язки сторін
28.3. Договір побутового підряду
28.4. Договір будівельного підряду (ст. 875 ЦК)
28.5. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт (ст. 887 ЦК)
Глава 29. Транспортні договори
29.1. Транспортне законодавство