Українське цивільне право - Заіка Ю.О. - 29.7. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за недостачу, пошкодження та псування вантажу

У разі порушення зобов'язань за договором перевезення сторони несуть відповідальність, встановлену договором, якщо інше не передбачене ЦК України, іншими законами чи транспортним законодавством.

На всіх видах транспорту відповідальність побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони. Формула вини перевізника у незбереженості вантажу виражена словами: "перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття Його до перевезення та до видачі, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти, та усунення яких від нього не залежало" (ст. 924 ЦК).

Відповідно, перевізник несе відповідальність за втрату вантажу, його пошкодження, псування, нестачу вантажу, порушення строків доставки, а також за невиконання інших обов'язків за договором (наприклад, видача вантажу не в пункті призначення, втрата перевізних документів тощо).

Під втратою вантажу розуміють неможливість видачі вантажу перевізником одержувачеві. Це поняття охоплює не лише фізичну загибель вантажу, його крадіжку, знищення, а й неможливість видачі вантажу із-за інших причин, навіть якщо він і не загинув.

Пошкодження вантажу - це зміна його механічних властивостей внаслідок биття, ламання тощо.

Псування вантажу - це зниження його біологічних чи механічних властивостей внаслідок різких коливань температури, впливу опадів, порушення правил завантаження, відсутність упаковки тощо.

Відповідальність перевізника за збереженість вантажу має обмежений характер, оскільки не всі види збитків ним відшкодовуються.

Межа відповідальності перевізника - розмір дійсної вартості вантажу.

Так, у разі втрати чи пошкодження вантажу збитки відшкодовуються у розмірі втраченого вантажу, а при пошкодженні чи псуванні вантажу - в частині суми, на яку знизилася його вартість, а при втраті вантажу, який був зданий до перевезення з оголошеною цінністю - у розмірі оголошеної цінності.

Водночас на окремих видах транспорту (річковому, автомобільному) при використанні перевізником вантажу для власних потреб передбачена кратна відповідальність перевізника (у подвійному розмірі).

29.6.Комерційний акт. Акт загальної форми

Обставини, які можуть стати підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача чи пасажира при залізничних перевезеннях, посвідчуються комерційним актом або актом загальної форми.

Комерційний акт складається для посвідчення таких обставин (ст. 129 Статуту залізниць України):

- невідповідності між найменуванням, вагою чи кількістю, місць вантажу чи багажу даним, які зазначені у перевізних документах;

- псуванні чи пошкодженні вантажу чи багажу;

- виявлення вантажу чи багажу без документів чи документів баз вантажу чи багажу;

- поверненні залізницею вкраденого вантажу чи багажу.

Відмова начальника станції скласти комерційний акт оскаржується начальнику відділення залізниці, а приймання вантажу здійснюється відповідно до вимог Інструкції П-6 чи П-7.

Акти загальної форми складаються для посвідчення обставин які або безпосередньо не пов'язані із виконанням договору перевезення, або не є першоважливими, хоча і мають важливе значення для чіткого регулювання взаємовідносин перевізника і клієнта (наприклад, при втраті документів, які прикладають до накладної, при простої вагонів, при подачі неочищених вагонів, прострочці доставки багажу тощо),

29.7. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за недостачу, пошкодження та псування вантажу

У ст. 924 ЦК передбачено, що перевізник звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, пошти , якщо не доведе відсутність своєї вини.

Обставини, які звільняють перевізника від відповідальності, зазначені у відповідних транспортних кодексах і статутах.

Так, перевізник звільняється від відповідальності за недостачу, пошкодження та псування вантажу у випадках, якщо:

o вантаж прибув у справному транспортному засобі за непорушеними пломбами відправника;

o вантаж супроводжував експедитор чи представник вантажовідправника чи вантажоодержувача;

o недостача вантажу не перевищує норм природних втрат;

o недостача вантажу не перевищує допустимого розходження при визначенні його маси (наприклад, якщо вагон із зерном зважують на вагонних вагах);

o вологість вантажу перевищувала допустиму норму (на окремі види вантажу встановлена норма вологості - цукор, вугілля, сіль, мука тощо);

o вантаж зіпсувався, оскільки відправник завантажив вантаж у непідготовлений, неочищений транспортний засіб, який сам і розвантажував;

o вантаж був зданий до перевезення без зазначення його особливостей, які вимагали особливих вимог перевезення ("з гірки не спускати");

o швидкопсувний вантаж зіпсувався, але перевізник дотримувався режиму перевезення, а строк перевезення не перевищив допустимого та інше.

Транспортне законодавство залежно від виду транспорту встановлює і додаткові підстави звільнення перевізника від відповідальності: виникнення небезпеки, випадковостей на морі та інших судноплавних водах; рятування людей, суден, вантажу; дій або розпоряджень властей; воєнних дій, терористичних актів, народних заворушень; страйків та інше (ст. 176 КТМ України).

29.8. Договір перевезення пасажира та багажу

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.

Договір перевезення пасажира і багажу - це оплатний, двосторонній та консенсуальний договір.

Договір укладається як усно - при попередній продажі квитка, так і шляхом вчинення конклюдентних дій - посадка пасажира при подачі транспортного засобу.

Пасажир має право:

- одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком;

- провозити із собою безплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця;

- купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною;;

- перевозити із собою безплатно ручну поклажу у межах, встановлених транспортними кодексами (статутами) тощо.

Пасажир зобов'язаний сплатити за проїзд, дотримуватися громадського порядку, правил користування транспортними засобами, дбайливо ставитися до майна транспортної організації.