Українське цивільне право - Ромовська З.В. - Звільнення з-під арешту

Таким же негаторним, заперечувальним позовом можна вважати і вимогу про звільнення майна з-під арешту, а також вимогу про визнання недійсним і скасування правового акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту - доволі поширені у судовій практиці. До недавнього часу домінувала інша назва цих вимог - про виключення майна з опису. Однак опис майна може провести сама заінтересована особа або, на її прохання, службова особа органу місцевого самоврядування. Тому опис - це лише документальне засвідчення наявності на певний момент майна в натурі. Опис майна сам по собі не накладає на її власника жодних обтяжень. Обтяження є наслідком накладення арешту або заборони відчуження.

Судові спори з приводу накладення арешту на майно зумовлювалися тим, що арештованим виявлялося майно, яке є спільною власністю, зокрема власністю подружжя, або належало іншому членові сім'ї чи навіть сторонній особі.

Пленум Верховного Суду України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України неодноразово поверталися до проблем практики розгляду судами цієї категорії спорів. У результаті були напрацьовані такі настанови:

- суд може вирішувати вимогу про звільнення майна з-під арешту одночасно з вимогою про визнання права власності на нього;

- вимога про звільнення з-під арешту може бути подана і до вирішення кримінальної справи, у якій потерпілий заявив цивільний позов, або коли додатковим покаранням може бути конфіскація;

- визначення в обвинувальному вироку конкретного майна, яке підлягає конфіскації, не є достатньою підставою для відмови у позові, якщо позивач подав достовірні докази на підтвердження свого права власності;

- питання про те, яке майно здобуте засудженим у результаті злочинної діяльності, суд має вирішувати у кримінальному процесі, а не при вирішенні позову про звільнення майна з-під арешту;

- суд має перевірити, чи усе майно відповідача було описане. Якщо було описане не все майно, суд має з'ясувати його вартість і питання про те, чи достатнє воно для задоволення інтересів позивача як співвласника. Якщо описане те майно, на яке не може бути звернене стягнення, суд виключає це майно, незалежно від заявлених вимог;

- якщо вимога стосується майна, набутого подружжям, суд має керуватися нормами закону про рівність часток. У розмір частки позивача слід зараховувати і те майно, на яке не може бути звернене стягнення;

- якщо описане нерухоме майно, яке є спільною власністю подружжя, суд може виключити його з опису і стягнути з позивача в дохід держави чи на користь кредитора (потерпілого) грошову компенсацію за частку, що припадає боржникові;

- на вимогу про звільнення майна з-під арешту поширюється позовна давність.

1. Позивачка оцінила описаний імпортний автомобіль, який вважала спільною власністю, у 8 тис. грн. Суд стягнув з неї 4 тис. грн і виключив автомобіль з акту опису. Справжню вартість автомобіля суд не встановив.

2. Позивачка просила виключити з опису комп'ютер, який, з її слів, є власністю фірми. Однак фірма до участі у справі залучена не була.

3. Позивачка просила виключити з опису золоті вироби та імпортну побутову техніку, котрі, з її слів, хоча і знаходяться у її помешканні, але належать батькам. Суд на підставі показів свідків позов задовольнив, не взявши до уваги матеріальне становище батьків, а також мотиви знаходження цих речей не за місцем проживання їх власників.

Розгляд судами позовних вимог про звільнення майна з-під арешту вимагає пильності і уваги, адже інтересам позивача завжди протистоять інтереси інших осіб - кредитора, потерпілого чи держави.