Фінансове право - Мацелик М.О. - Розділ I. ФІНАНСОВЕ ПРАВО І ДЕРЖАВА

Тема 1. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ

1.1. Фінанси — економічна і юридична категорія,

1.2. Фінансова діяльність держави.

1.3. Поняття і склад фінансової системи України.

1.1. Фінанси — економічна і юридична категорія

Фінанси виникли ще у рабовласницькому суспільстві під впливом розвитку функцій та потреб держави. Термін "фінанси" латинського походження й означає грошовий платіж. Використовувався в Італії (Флоренція, Венеція, Генуя) з XIII — XV ст. у центрах торгівлі та банківської справи. Далі термін поширився в усьому світі і почав застосовуватися як поняття, пов'язане з системою грошових відносин, утворенням грошових ресурсів, що мобілізуються державою для виконання своїх політичних та економічних функцій.

Існування фінансів нерозривно пов'язане з товарно-грошовими відносинами, розвиток яких обумовлений суспільним поділом праці, наявністю різних форм власності та організаційно-правових формах господарської, у т. ч. підприємницької, діяльності, зовнішньоекономічними зв'язками тощо. Саме фінанси пов'язані з розподілом та перерозподілом внутрішнього валового продукту (ВВП) та національного доходу (НД), що виражаються у грошовій формі.

Коротко розглянемо сутність фінансів як економічної категорії.

З цієї позиції фінанси є різностороннім і складним явищем, що характеризується різними істотними ознаками, має певні якості й форми прояву. Головним їх призначенням є забезпечення кожного суб'єкта і всього суспільства, достатніми для здійснення їх діяльності грошовими коштами (активами). Фінанси є особливою сферою економічних відносин. їх зміст, характер використання, закономірності розвитку визначаються соціально-економічними відносинами у державі, природою держави та її функціями. Це сукупність грошових відносин, пов'язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання ВВП. Наукове вивчення цієї категорії виходить з того, що фінанси — не просто гроші, доходи, видатки або суспільне чи персоніфіковане багатство, а сукупність відносин, насамперед розподільного характеру, опосередкованих через доходи і видатки підприємницьких структур, держави, фінансових інститутів і міжнародних організацій.

Західна фінансова наука у визначенні фінансів виходить із прагматичного аспекту їх функціонування, тобто з фінансової діяльності. Проте визначення нею фінансів як доходів і видатків є неповним, адже гроші нізвідки не беруться і нікуди безслідно не зникають, а доходи одного суб'єкта завжди є витратами іншого. Вітчизняна наука більше уваги приділяє фінансовим відносинам, розглядаючи доходи і видатки як їх результат. Суперечностей і принципових відмінностей у підходах до розуміння сутності фінансів у світовій фінансовій науці немає, оскільки розглядаються і вивчаються саме відносини між суб'єктами, що й приводить до виникнення фінансів.

Сучасна фінансова наука має можливість вивчати фінанси з позицій різних рівнів, у т. ч. загальної теорії фінансів, економіки, менеджменту, права тощо.

Б. Нікбахт і А. Гроппеллі визначають фінанси як "застосування різноманітних економічних прийомів для досягнення максимального достатку фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного у справу".

Фінанси, як і будь-яке інше явище, мають певні ознаки, за якими їх ідентифікують. Суттєвою ознакою фінансів є їх розподільний і перерозподільний характер, і відносини обміну до них не належать. Однак формування доходів та здійснення видатків переважно на основі розподілу та перерозподілу вартості створеного продукту стосується лише державних фінансів. На рівні фінансів підприємств цей процес більшою мірою пов'язаний саме з обмінними відносинами. Водночас і обмінні, й розподільні, й перерозподільні відносини охоплюють ширше коло відносин, ніж фінанси, а тому не можуть бути їх ключовою ознакою.

Фінанси мають дві форми прояву — зовнішню і внутрішню.

Зовнішня форма фінансів — це грошові потоки, рух яких відбувається між суб'єктами фінансових відносин. Характер і форма, спрямованість і обсяги потоків є предметом практичної фінансової діяльності.

Внутрішня форма — зміст фінансів, тобто відображення тих чи інших грошових потоків, а саме — рух вартості створеного ВВП, — тобто обмінні і розподільчі відносини, від яких залежить ефективність економічної системи і розвиток суспільства. Обмінно-розподільчі відносини характеризують внутрішню сутність фінансів — предмет фінансової науки*

Зазначимо, що фінанси — не просто гроші, доходи або видатки, а сукупність відносин, що мають розподільчий характер і опосередковуються через доходи і видатки фізичних і юридичних осіб, фінансово-кредитних установ, держави, міжнародних фінансових організацій тощо, а фінансова діяльність будь-якого суб'єкта проявляється у формуванні доходів і здійсненні витрат.

Отже, характеризуючи фінанси, слід виходити з таких ключових елементів, як фінансові відносини та фінансова діяльність. Фінансові відносини відображають рух вартості від одного суб'єкта до іншого, характеризують розподільні, перерозподільні та обмінні процеси і матеріально проявляються у грошових потоках. У свою чергу фінансова діяльність, як зазначалось вище, проявляється у формуванні доходів та здійсненні витрат суб'єктами.

Об'єкт фінансової діяльності — фінанси, основний інструмент фінансових відносин — гроші. Співвідношення між категоріями "фінанси" і "гроші":

• гроші — загальний еквівалент, за допомогою якого вимірюються затрати праці виробників;

• фінанси — економічний інструмент розподілу і перерозподілу НД, знаряддя контролю за фондами грошових ресурсів.

Сфери функціонування грошей і фінансів широкі і розгалужені і перетинаються у певному сегменті. Цей перетин настільки важливий, що визначає характер дії і грошей, і фінансів. З одного боку, фінанси неможливі без грошей — інструменту фінансових відносин, зовнішнім, видимим проявом яких є грошові потоки. З іншого, функціонування грошей без фінансів багато в чому втрачає сенс і зводиться до суто технічних питань обміну. Звідси відбувається побутове ототожнення фінансів і грошей.

Отже, можна сказати, що фінанси — це грошові відносини, що виникають у процесі розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного багатства у зв'язку з формуванням грошових доходів і нагромаджень у суб'єктів господарювання та держави і використанням їх на розширене відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних та інших потреб суспільства, а функціонування фінансів пов'язане з поняттями фінансових відносин, фінансової діяльності, грошей і грошових коштів, фінансових ресурсів, доходів і видатків (витрат).

Фінанси як економічна категорія, тобто відносини у сфері фінансової діяльності, отримали нормативно-правове закріплення та стали об'єктом дослідження юриспруденції — правової науки, і специфічної її галузі — фінансового права, предметом дослідження якого, як галузі права, науки, навчальної дисципліни, є фінанси, що здійснюють рух у суспільстві та економіці.