Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу - Атамас П.Й. - Облік з використанням загального плану рахунків і журнально-ордерної форми обліку

Облік розрахунків з покупцями і замовниками

Даним Планом рахунків для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи і надані послуги, окрім заборгованості, забезпеченої векселями, про розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп (далі - ПФГ) передбачений рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Розрахунки з такими контрагентами ведуться в розрізі наступних субрахунків:

361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";

362 "Розрахунки з іноземними покупцями" - аналітичний облік ведеться в гривнах і валюті, передбаченій угодами;

363 "Розрахунки з учасниками ПФГ".

За дебетом рахунку 36 відображається покупна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає ПДВ, акцизи і інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів і включені у вартість реалізації. За кредитом рахунку відображається сума платежів, що надішли на банківські рахунки підприємства, в касу, і інші види розрахунків (наприклад, векселями) за відвантажені товари, продукцію (виконані роботи, надані послуги).

Сальдо рахунку 36 відображає заборгованість покупців і замовників за отримані продукцію (роботи, послуги) і має бути дебетовим. Це пов'язано з тим, що для обліку розрахунків за отримані аванси під постачання матеріальних цінностей або під виконання робіт (послуг), а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника повинні відображатися на субрахунку 681 "Розрахунки за авансами отриманими" рахунки 68 "Розрахунки за іншими операціями".

При реалізації необоротних активів, інших оборотних активів, послуг, які не є предметом (метою) створення підприємства, для обліку розрахунків з покупцями і замовниками не використовується рахунок 36 і субрахунок 681. Це пояснюється тим, що відповідно до Інструкції № 291 рахунок 36 призначений для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену готову продукцію, товари, роботи, послуги. В такому разі, на думку автора, облік розрахунків з покупцями необоротних активів, інших оборотних активів, робіт, послуг, які не є предметом (метою) створення підприємства, ведеться на субрахунках:

377 "Розрахунки з іншими дебіторами" - у разі, якщо перша подія - відвантаження активів покупцеві, надання послуг замовникові, оскільки в даному випадку виникає дебіторська заборгованість;

685 "Розрахунки з іншими кредиторами" - у разі, якщо перша подія - отримання попередньої оплати від покупця (замовника), оскільки в даному випадку виникає кредиторська заборгованість.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником та за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

Слід зазначити, що в роздрібній торгівлі відображення розрахунків з покупцями на рахунках обліку розрахунків не здійснюється. В такому разі отримання готівкових грошових коштів відображається записом за дебетом рахунку 30 "Каса" і кредитом субрахунку 702 "Дохід від реалізації товарів".

З врахуванням вищевикладеного приведемо бухгалтерські записи із відображення розрахунків з покупцями і замовниками за товари, інші активи, роботи, послуги в табл. 2.33 (без використання рахунків класу 9).

Частина дебіторської заборгованості, за якою існує невпевненість у її погашенні боржником, списується за рахунок створеного на дату балансу резерву сумнівних боргів. Така поточна заборгованість є сумнівною.

Порядок відображення в обліку дебіторської заборгованості, нарахування резерву сумнівних боргів регламентовані П(С)БО 10.

Величина сумнівних боргів визначається виходячи з таких методів (п. 8 П(С)БО 10):

- платоспроможності окремих дебіторів;

- питомої ваги безнадійних боргів в чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах подальшої оплати;

- на підставі класифікації дебіторської заборгованості.

Вибір конкретного методу відноситься до питань з формування облікової політики і має бути зафіксований в наказі про облікову політику підприємства.

Для обліку резерву сумнівної дебіторській заборгованості Інструкцією № 291, передбачений рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів".

За кредитом рахунку 38 відображається створення резерву сумнівних боргів бухгалтерським записом:

Д-т 84 "Інші операційні витрати" і К-т 38 "Резерв сумнівних боргів"

Д-т 791 "Результат операційної діяльності" і К-т 84 "Інші операційні витрати"

За дебетом рахунку 38 відображається списання сумнівної заборгованості бухгалтерським записом:

Д-т 38 "Резерв сумнівних боргів" і К-т 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами" і одночасно сума списаної безнадійної дебіторської заборгованості відображається на забалансовому рахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість".

В разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів бухгалтерським записом:

Д-т 84 "Інші операційні витрати" і К-т 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами";

Д-т 791 "Результат операційної діяльності" і К-т 84 "Інші операційні витрати"

Таблиця 2.33. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ ЗА ЗАГАЛЬНИМ ПЛАНОМ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Визначена на підставі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу складає залишок резерву сумнівних боргів на ту ж дату. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту ж дату. В зв'язку з цим, суму зменшення надмірно нарахованого резерву в бухгалтерському обліку відображають записом:

Д-т 38 "Резерв сумнівних боргів" і К-т 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості, що надійшла, включається до складу інших операційних доходів бухгалтерським записом:

Д-т 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами" і К-т 716 "Відшкодування раніше списаних активів"

Слід зазначити, що для відображення в Балансі (форма № 1-м) іншої поточної дебіторської заборгованості (рядок 170) не передбачено її розгорнуте відображення, як для дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (рядки 160-162). В той же час така заборгованість повинна включатися в підсумок Балансу за чистою реалізаційною вартістю, тобто за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Тому, для зручності заповнення Балансу (форма № 1-м), можна порекомендувати відображати суми створених резервів сумнівних боргів на окремих рахунках другого порядку рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів", наприклад:

"Резерв сумнівних боргів за дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги";

"Резерв сумнівних боргів за іншою дебіторською заборгованістю".

Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками

Для обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками за отримані ТМЦ, виконані роботи і надані послуги Інструкцією № 291 передбачений рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".

Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками ведеться в розрізі наступних субрахунків:

631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"

632 "Розрахунки з іноземними постачальниками"

633 "Розрахунки з учасниками ПФГ".

За кредитом рахунку 63 відображається заборгованість за отримані від постачальників і підрядчиків ТМЦ, прийняті роботи, послуги, по дебету - її погашення, списання і т. ін.

При цьому облік авансів (попередньої оплати), наданих (перерахованих) іншим підприємствам в рахунок майбутніх постачань, не відображаються на рахунку 63, а зараховуються на дебет субрахунку 371 "Розрахунки за виданими авансами", з подальшим списанням з кредиту цього субрахунку в кореспонденції з дебетом рахунку 63 при отримані ТМЦ (робіт, послуг).

При придбанні послуг некомерційного характеру, разового характеру і т. ін. (далі - інші операції), для обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками не використовуються рахунок 63 і субрахунок 371. Це пояснюється тим, що відповідно до Інструкції № 291 рахунок 63 застосовується для обліку розрахунків за отримані ТМЦ, виконані роботи і надані послуги. В такому разі облік розрахунків за іншими операціями доцільніше вести на субрахунках:

- 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" - в разі, якщо перша подія - перерахування грошових коштів, оскільки в даному випадку виникає дебіторська заборгованість;

- 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" - в разі, якщо перша подія - отримання робіт, послуг, оскільки в даному випадку виникає кредиторська заборгованість.

Аналітичний облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками ведеться окремо за кожним постачальником і підрядчиком в розрізі кожного документу (рахунку) на сплату.

Списання після закінчення терміну позовної давності кредиторської заборгованості відображається за дебетом субрахунків обліку розрахунків в кредит:

а) субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" - при списанні кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу;

б) субрахунку 746 "Інших доходів від звичайної діяльності" - при списанні кредиторської заборгованості, що не виникла в ході операційного циклу.

З врахуванням вищевикладеного приведемо бухгалтерські записи із відображення розрахунків з постачальниками і підрядчиками за поставлені ТМЦ, прийняті роботи, послуги в табл. 2.34 (без використання рахунків класу 9).

Облік розрахунків з підзвітними особами

Для обліку розрахунків з підзвітними особами Інструкцією № 291 передбачений субрахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами" рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами".

Таблиця 2.34. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДЧИКАМИ ЗА ЗАГАЛЬНИМ ПЛАНОМ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

За дебетом даного субрахунку відображаються видача грошових коштів під звіт і погашення заборгованості підприємства перед підзвітною особою, а за кредитом - нарахування добових, списання витрат на відрядження, вартість куплених підзвітними особами матеріальних цінностей (робіт, послуг), суми податкового кредиту з ПДВ у складі куплених матеріальних цінностей (робіт, послуг), а також повернення невикористаних підзвітних коштів підприємству.

Вказані підзвітні особи повинні пред'являти в бухгалтерію підприємства Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, форма якого затверджена наказом ДПА України "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, і Порядку складання вказаного Звіту" від 19.09.2003 р. № 440 разом з підтверджуючими документами. Цей звіт подається не пізніше закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому підзвітна особа завершує таке відрядження.

У бухгалтерії Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, перевіряють: за формою - правильність його оформлення, заповнення реквізитів і за змістом - законність, доцільність проведених витрат, логічну ув'язку окремих показників. Визначається: чи повинен повернути працівник залишок невикористаного авансу або підприємство повинно відшкодувати йому понаднормово витрачені кошти. Витрати за звітом мають бути затверджені керівником підприємства.

За наявності невикористаного авансу його сума повертається підзвітною особою в касу або зараховується на банківський рахунок підприємства, що видало його, до або при наданні вказаного звіту.

Якщо підзвітна особа порушує терміни повернення невикористаного залишку підзвітних коштів і повертає таку суму в звітному місяці, на який доводиться останній день такого граничного терміну, то підприємство нараховує штраф у розмірі 15 % від суми не повернених вчасно коштів.

Якщо ж підзвітна особа не повертає суму невикористаних коштів протягом звітного місяця, на який доводиться граничний термін, то така сума підлягає оподаткуванню за діючою ставкою (з 01.01.2007 р. 15 %) у відповідності п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-ГУ, із змінами і доповненнями, (далі - Закон про ПДФО) за рахунок будь-якого доходу (після його оподаткування) підзвітної особи і нарахування штрафу у розмірі 15 % суми неповернених підзвітних коштів.

Якщо в майбутніх податкових періодах підзвітна особа повертає суму невикористаних коштів або вона стягується за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується.

З врахуванням вищевикладеного приведемо бухгалтерські записи із відображення розрахунків підзвітними особами в табл. 2.35 (без використання рахунків класу 9).

Таблиця 2.35. КОРЕСПОНДЕНЦІЯ РАХУНКІВ З ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПІДЗВІТНИМИ ОСОБАМИ ЗА ЗАГАЛЬНИМ ПЛАНОМ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ