1. Поняття та юридичні ознаки виробничого кооперативу
У системі юридичних осіб приватного права самостійне місце займають виробничі кооперативи. Як форма об'єднання господарської діяльності фізичних осіб виробничі кооперативи набули значного поширення в країнах світу, а на території сучасної України були відомі ще з XIX ст. У радянський період виробничі кооперативи зберегли своє існування переважно у формі сільськогосподарської артілі та колгоспів, хоч їх правовий статус та економічне становище були досить суперечливими та невизначеними. Закон "Про кооперацію в СРСР" створив новий поштовх для розвитку кооперативного руху. Однак після проголошення незалежності України, констатує професор В. І. Семчик, у зв'язку з прийняттям законодавчих актів про підприємництво кооперативи у сфері виробництва і послуг почали масово перетворюватися на господарські товариства. На цей крок їх спонукало те, що діяльність таких кооперативів в Україні законодавчо не була врегульована, і вони не мали гарантій для захисту своєї кооперативної діяльності та інтересів. Тим не менше, з початку 90-х років минулого століття Україна вживає заходи правового, економічного, організаційного та політичного характеру, спрямовані на відновлення та активізацію кооперативного руху. Нині законодавчу базу функціонуванню виробничих кооперативів складають Цивільний та Господарський6 кодекси України, а також Закони України "Про кооперацію" і "Про сільськогосподарську кооперацію", в яких визначені правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні. Правовий статус виробничих кооперативів, права та обов'язки їх членів можуть встановлюються й іншими законами.
Виробничий кооператив є однією з організаційно-правових форм підприємницьких товариств, які здійснюють діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (ст. 84 ЦК). На відміну від господарських товариств - іншого виду підприємницьких товариств, виробничі кооперативи - це об'єднання осіб, а не лише капіталів, адже обов'язковою є особиста трудова участь членів кооперативу в його діяльності. Обов'язковість особистої трудової участі членів у діяльності кооперативу виключає можливість членства у такому кооперативі всіх інших суб'єктів цивільного права, крім фізичних осіб, а саме: юридичних осіб, держави, територіальних громад, АРК та ін.
Спрямованість на одержання прибутку принципово відрізняє виробничі кооперативи від обслуговуючих та споживчих кооперативів, які підприємницькими товариствами не є.
Виробничим кооперативом є добровільне об'єднання фізичних осіб на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами майнових пайових внесків (ст. 163 ЦК). Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом2.
За ознакою сфери та характеру діяльності, а також за спеціальним законодавчим і організаційним забезпеченням серед виробничих кооперативів слід виокремити сільськогосподарські виробничі кооперативи. їх особливостями є те, що сільськогосподарські виробничі кооперативи, по-перше, розміщуються, як правило, у сільській місцевості, по-друге, здійснюють виробництво продукції сільського, а також рибного і лісового господарства, по-третє, використовують землю як основний засіб виробничої діяльності, по-четверте, мають сезонний характер виробництва, і, по-п'яте, результати їх роботи залежать від природно-кліматичних умов. Спеціальне регулювання правових, економічних, організаційних та соціальних умов діяльності у сільському господарстві кооперативів здійснюється Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію", який є комплексним нормативно-правовим актом вищої юридичної сили.. Його комплексний характер полягає в тому, що він регулює низку взаємопов'язаних між собою земельних, трудових, майнових, організаційно-управлінських та інших відносин, які існують у сільськогосподарському кооперативі3.
Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяльність за такими принципами: а) добровільність членства фізичних осіб у кооперативі та вільний вихід з нього; б) обов'язковість особистої трудової участі членів кооперативу у його діяльності; в) відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу; г) демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень за правилом "один член кооперативу - один голос"; д) розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу; е) обмеження виплат часток доходу на паї; є) контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом. Ці принципи діяльності виробничих кооперативів, зазначає професор В. В. Носік, забезпечують високий ступінь гнучкості та адаптивності даного виду підприємницьких товариств до економічних, правових, організаційних та соціальних умов, а також їх стабільність та стійкість проти недружніх і недобросовісних дій керівництва кооперативу та третіх осіб (наприклад, "виведення" активів, доведення до банкрутства, "рейдерство", недружнє поглинання тощо).
Виробничий кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Кооператив має право відкривати свої філії, відділення, представництва без створення юридичної особи. Кооперативи можуть на добровільних засадах утворювати об'єднання, які, у свою чергу, можуть утворювати об'єднання вищого рівня за галузевими чи територіальними ознаками.
2. Порядок створення виробничого кооперативу
3. Членство у виробничому кооперативі
4. Майно виробничого кооперативу
5. Управління виробничим кооперативом
Глава 23. Непідприємницькі товариства
1. Правове становище непідприємницьких товариств за законодавством України
2. Правове становище окремих видів непідприємницьких товариств
3. Створення непідприємницьких товариств
4. Учасники непідприємницького товариства