Цивільне право України - Дзера О.В. - Глава 23. Непідприємницькі товариства

1. Правове становище непідприємницьких товариств за законодавством України

Цивільне законодавство України не містить загального визначення непідприємницьких товариств. Так, відповідно до ст. 85 ЦК ^підприємницькими товариствами є юридичні особи приватного права, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законами України "Про об'єднання громадян", "Про свободу совісті та релігійні організації", "Про кооперацію", "Про споживчу кооперацію", "Про споживчі спілки", "Про кредитні спілки", "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про благодійництво та благодійні організації", "Про професійних творчих працівників та творчі спілки", "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про торгово-промислові палати в Україні", підзаконними нормативно-правовими актами: постановами Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради професійних спілок від 5 червня 1985 p., № 228 "Про затвердження Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу", Ради Міністрів Української PCP від 30 квітня 1985 р. № 186 "Про затвердження примірного статуту Житлово-будівельного кооперативу" тощо.

До непідприємницьких організацій, створених на підставі інших актів цивільного законодавства, застосовуються положення ЦК, якщо такими актами цивільного законодавства не встановлено інше спеціальним законом.

Законодавство України визначає правовий статус, порядок утворення та діяльності непідприємницьких товариств, права та обов'язки засновників та учасників таких організацій, порядок формування органів управління цими організаціями, набуття та використання коштів та майна, а також форми їх контролю.

Об'єднання громадян України можуть утворюватися і діяти з всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом. До всеукраїнських об'єднань громадян належать ті, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей. До місцевих об'єднань належать такі, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян. Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави. Політичні партії в Україні створюються і діють тільки з всеукраїнським статусом.

Верховна Рада України встановлює пільги щодо оподаткування доходів по окремих видах господарської або іншої комерційної діяльності об'єднань громадян, створених ними установ та організацій, заснованих підприємств, максимальні розміри окремих та загальних річних пожертвувань на користь політичних партій, затверджує перелік всеукраїнських громадських організацій, яким держава надає матеріальну допомогу. Податковим законодавством встановлюється спеціальний пільговий режим щодо оподаткування непідприємницьких організацій, які здійснюють суспільно корисну (благодійну) діяльність. Так, відповідно до п. 7.11.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" неприбутковими установами і організаціями є: а) благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно з Законом України "Про об'єднання громадян", науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами ІІІ-ГУ рівнів акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідниками, музеями-заповідниками; б) пенсійні фонди, кредитні спілки, створені у порядку, визначеному законом; в) інші юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів; г) спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, створені для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів; д) релігійні організації; є) житлово-будівельні кооперативи, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків; ж) професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок.

Непідприємницькі товариства діють на принципах рівності перед законом, свободи об'єднання, рівноправності учасників, добровільності вступу та свободи виходу, самоврядування, законності, відкритості діяльності, доступності установчих документів, вільного вибору напрямів діяльності та непідпорядкування владі.

Принцип непідпорядкування владі виявляється в тому, що органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не належать до неприбуткових організацій, а в контексті ст. 81 ЦК вони є юридичними особами публічного права. Крім того, втручання органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування у діяльність непідприємницьких організацій не дозволяється.

Принцип добровільності полягає у тому, що об'єднання громадян створюються і діють на непримусовій основі, на засадах рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян. Належність чи неналежність до непідприємницьких організацій не може бути підставою для обмеження прав і свобод людини або для надання державою будь-яких пільг і переваг.

Принцип самоврядування полягає в тому, що всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах усіх членів об'єднання або їх представників.

Принцип полягає у тому, що непідприємницькі товариства мають регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівництва, дані про джерела фінансування та витрати.

Непідприємницькі товариства мають свою символіку, яка не може бути тотожною державним чи релігійним символам, ображати національні чи релігійні почуття громадян і яка підлягає державній реєстрації. Опис символіки, яка затверджується відповідно до статуту непідприємницької організації, може міститися в її установчих документах.

Найменування непідприємницького товариства складається з власної назви організації та інформації про її організаційно-правову форму. У найменуванні також може бути зазначено вид або сферу діяльності непідприємницького товариства. Інформація про організаційно-правову форму наводиться шляхом включення до найменування слів: непідприємницьке товариство, установа, фонд, громадська організація і не може вводити в оману стосовно мети, видів діяльності та організаційно-правової форми організації.