Цивільне право України - Дзера О.В. - Права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію

Особливістю режиму правової охорони раціоналізаторських пропозицій є чіткий розподіл прав інтелектуальної власності між автором пропозиції та юридичною особою, яка її визнала.

Згідно із ст. 484 ЦК України автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана. Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на використання цієї пропозиції у будь-якому обсязі.

Таким чином, авторові раціоналізаторської пропозиції належить комплекс особистих немайнових прав на пропозицію та майнове право на винагороду. У свою чергу, юридична особа, яка визнала пропозицію, володіє сукупністю майнових прав інтелектуальної власності щодо неї, у тому числі правом на її використання будь-яким способом.

Особисті немайнові права автора раціоналізаторської пропозиції охоплюють право на визнання особи автором раціоналізаторської пропозиції; право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації автора раціоналізаторської пропозиції; інші особисті немайнові права інтелектуальної власності (право на назву раціоналізаторської пропозиції, право на її пріоритет тощо).

Автор пропозиції має також майнове право на одержання винагороди від юридичної особи, що використовує раціоналізаторську пропозицію. ЦК України у ст. 484 чітко не визначає розмір такої винагороди, передбачаючи лише право автора на одержання добросовісного заохочення від юридичної особи, якій подана пропозиція. Більш детально розмір авторської винагороди зазначається в Методичних рекомендаціях про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, затверджених наказом Держпатенту України від 27.08,1995 р. № 131. Відповідно до рекомендацій винагорода автору (співавторам) виплачується у відповідності до законодавства України. Право на винагороду має автор (співавтори) раціоналізаторської пропозиції протягом двох років від дати початку її використання юридичною особою, яка видала автору (співавторам) свідоцтво на пропозицію.

Розмір винагороди у зв'язку з використанням пропозиції визначається умовами договору між автором і юридичною особою, проте не може бути менше: 10 відсотків доходу, одержуваного щорічно особою від використання раціоналізаторської пропозиції; 2 відсотків від частки собівартості продукції (роботи чи послуги), що припадає на раціоналізаторську пропозицію, корисний ефект від якої не впливає на одержання доходу. Винагорода підлягає сплаті автору пропозиції відповідно до договору, але не пізніше трьох місяців після закінчення кожного року використання раціоналізаторської пропозиції. Враховуючи, що положення Методичних рекомендацій про мінімальні розміри винагороди не мають обов'язкового характеру для юридичних осіб, що використовують пропозиції, видається доцільним закріплення подібних правових норм безпосередньо у тексті відповідних законів.

Захист прав на раціоналізаторську пропозицію може здійснюватися в адміністративному та у судовому порядках.

В адміністративному порядку шляхом звернення до органу управління юридичної особи можуть розглядатися скарги про відмову у прийнятті до розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, відмову у визнанні пропозиції раціоналізаторською, скасування рішення, прийнятого у результаті розгляду заяви тощо. У разі незадоволення вимог автора прийняте рішення органу управління може бути оскаржене до суду.

В Україні формується судова практика розгляду спорів про порушення прав на раціоналізаторську пропозицію. Вищий господарський суд України в своєму інформаційному листі від 17 квітня 2006 р. № 01-8/844 зазначає, що при вирішенні спору про стягнення винагороди за впровадження раціоналізаторської пропозиції необхідно з'ясовувати фактичні дані щодо використання відповідачем раціоналізаторської пропозиції позивача та наявності економічного ефекту такого використання.

У судовому порядку також можуть розглядатися спори з приводу використання раціоналізаторської пропозиції, авторства на неї, невиплати винагороди за використання пропозиції, а також інші спори, що стосуються порушення особистих немайнових чи майнових прав суб'єктів інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію.