Держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади відповідають за своїми цивільно-правовими зобов'язаннями на загальних підставах усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
З формулювання ст. 174 ЦК, випливає, що із загального принципу відповідальності держави за порушення зобов'язань у повному обсязі можуть бути встановлені винятки.
Зокрема, стягнення не може бути звернене на майно:
1) вилучене з цивільного обігу (ч. 2 ст. 178 ЦК), тобто таке, що не може перебувати у приватній власності фізичних та юридичних осіб. Розпорядження, управління, користування ним ґрунтується на нормах публічного права;
2) закріплене за територіальними громадами або Автономною Республікою Крим;
3) земля та інші природні ресурси, які перебувають у державній чи комунальній власності. Таке звернення стягнення на землю та інші природні ресурси, які перебувають у державній та комунальній власності, можливе лише у випадках, передбачених законом.
Територіальна громада відповідає за своїми цивільно-правовими зобов'язаннями на загальних підставах з фізичними та юридичними особами належним їй майном, за винятками, встановленими законом. Зокрема, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями територіальної громади на майно, яке може перебувати у власності вказаного суб'єкта, але не може перебувати у приватній власності фізичних та юридичних осіб. Не допускається звернення стягнення на землю та інші природні ресурси, які перебувають у комунальній власності, тощо.
Закріплюючи принцип відповідальності держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад за своїми цивільно-правовими зобов'язаннями на загальних підставах з фізичними та юридичними особами, ЦК разом з тим встановлює і принцип "персоналізації" відповідальності зазначених суб'єктів.
Вказаний принцип персоналізації відповідальності залежно від того, про які саме суб'єкти йдеться, має два прояви:
1) розмежування відповідальності держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад з одного боку, і створених ними юридичних осіб з іншого;
2) розмежування відповідальності держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад між собою.
У першому випадку зазначений принцип проявляється у тому, що закон чітко розмежовує відповідальність за зобов'язаннями держави, Автономної Крим, територіальних громад та створених ними юридичних осіб: кожний із вказаних суб'єктів самостійно несе відповідальність за своїми цивільно-правовими зобов'язаннями.
Стаття 176 ЦК встановлює, що держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом. До таких випадків, що є винятком із загального правила, зокрема, належать: додаткова (субсидіарна) відповідальність держави Україна, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за зобов'язаннями казенних підприємств та установ; відповідальність держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за дії органів та посадових, службових осіб, які виконують владні завдання та функції. Наприклад, відповідно до ст. 77 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.
У свою чергу, юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями, відповідно, держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад.
У другому випадку має місце розмежування відповідальності держави, Автономної Республіки Крим та територіальних громад між собою.
Забезпечуючи реалізацію цього прояву принципу персоналізації відповідальності соціально-публічних утворень, ст. 176 ЦК встановлює 3 спеціальних правила:
а) держава не відповідає за зобов'язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад;
б) Автономна Республіка Крим не відповідає за зобов'язаннями держави і територіальних громад;
в) територіальна громада не відповідає за зобов'язаннями держави, Автономної Республіки Крим та інших територіальних громад.
1. Поняття та класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин)
2. Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права
3. Цінні папери як об'єкти цивільних правовідносин
4. Дії та результат дій як об'єкти цивільних прав (правовідносин)
5. Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об'єкти цивільних прав
6. Інформація як об'єкт цивільних прав
7. Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав
8. Інші об'єкти цивільних прав
Глава 11. Загальні положення про здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків