Захист цивільних прав в адміністративному порядку здійснюється Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також посадовими, службовими особами цих органів.
Можливість такого захисту грунтується на ст. З Конституції, яка встановлює, що змістом та спрямованістю діяльності держави та її органів є необхідність утвердження та забезпечення прав, свобод та законних інтересів людини й громадянина, та ст. 40 Конституції, згідно з якою усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 102 Конституції Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він має право скасовувати акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим, у тому числі ті, що порушують цивільні права та інтереси учасників цивільних правовідносин. Президент України також наділений правом вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції) із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України, у тому числі щодо цивільно-правового регулювання суспільних відносин (ст. 106 Конституції). Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону (ст. 116 Конституції).
Способами адміністративного захисту цивільних прав є:
1) скасування правових актів державних органів, їх посадових та службових осіб вищестоящим органом влади;
2) використання органами держави чи місцевого самоврядування, які наділені юрисдикційними повноваженнями, способів захисту цивільних прав, встановлених ст. 16 ЦК.
Найбільш поширеним способом захисту п адміністративному порядку є визнання правового акту незаконним і (або) його скасування. Стаття 11 Конституції передбачає, що рішення голів місцевих державних адміністрацій, які суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого ріння.
Якщо особи приватного права набувають цивільних прав та обов'язків за принципом "Дозволено те, що не заборонено законом", то особи публічного права, здійснюючи свої повноваження, керуються принципом "Дозволено (цим особам) і мас виконуватися (ними) те, що приписує закон". Отже, органи державної мали та органи місцевого самоврядування, їхні посадові, службові особи зобов'язані діяти лише в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (СТ. 19 Конституції). Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини с головним обов'язком держави (ст. З Конституції). Цим і визначаються засади, порядок та способи участі органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових, службових осіб у захисті цивільних прав та інтересів учасників цивільних відносин.
Звернення за захистом цивільних прав до Президента України, органів державної влади, органів влади Автономно! Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також до посадових, службових осіб цих органів не позбавляє особу прана знирнутися до суду і вимагати захисту цивільних прав та інтересів у порядку, встановленому ст. 16 ЦК.
9. Самозахист цивільних прав та інтересів
10. Строки і терміни реалізації та захисту цивільних прав
11. Строки захисту цивільних прав. Позовна давність
Глава 12. Правочини
1. Поняття і ознаки правочину
2. Види правочинів
3. Форми правочинів
4. Тлумачення змісту правочину
5. Відмова від правочину