Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - 4. Форма спадкового договору

За ст. 1304 ЦК спадковий договір укладається у письмовій формі та посвідчується нотаріально. Ця вимога діє незалежно від того, чи є предметом спадкового договору нерухоме або рухоме майно.

При посвідченні спадкового договору, предметом якого є нерухоме майно, нотаріус вимагає, щоб відчужувач подав правовстановлювальний документ на це майно та витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, який веде БТІ (щодо земельних ділянок - витяг з Державного реєстру земель, який веде Державний комітет по земельних ресурсах), а в сільській місцевості, де інвентаризація не проведена, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування з викладенням характеристики відчужуваного нерухомого майна (абзац другий п. 233, пункти 61-64 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Якщо за спадковим договором відбувається перехід права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, нотаріус роз'яснює сторонам зміст ст. 377 ЦК щодо переходу права власності або права користування на земельну ділянку (її частину), на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення (п. 72 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Оскільки за змістом ст. 377, якщо ділянка належала відчужувачеві на праві власності з виникненням у набувача права власності на будівлю (споруду) до нього автоматично переходить і право власності на земельну ділянку, нотаріусу доцільно при роз'ясненні норм ст. 377 закцентувати увагу відчужувача саме на цій нормі, адже де-факто предметом спадкового договору, крім будівлі (споруди), виступає ще й земельна ділянка, а це може не відповідати інтересам відчужувача, адже не є еквівалентним тим витратам, які за договором покладаються на набувача.

Посвідчення спадкового договору нотаріусом відбувається після:

1) перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. У разі наявності заборони спадковий договір може бути посвідчений за умови згоди кредитора на заміну боржника (переведення боргу);

2) перевірки відсутності податкової застави та заставної за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна. При перебуванні майна відчужувача у податковій заставі посвідчення спадкового договору відбувається за умови письмової згоди відповідного податкового органу, а у разі оформлення заставної нотаріальне посвідчення можливе лише після повного задоволення вимоги за заставною (ч. 2 ст. 55 Закону "Про нотаріат", п. 47 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Недодержання письмової нотаріальної форми спадкового договору тягне за собою його нікчемність (ч. 1 ст. 220 ЦК).

Проте, якщо сторони спадкового договору домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У такому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч. 2 ст. 220 ЦК).

Згідно з ч. 1 ст. 1307 ЦК одним із засобів гарантування виконання спадкового договору для набувача є накладення нотаріусом при посвідченні спадкового договору на майно, визначене у договорі, заборони відчуження.

Накладена заборона відчуження нерухомого майна підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (абзац другий п. 252 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Якщо предметом спадкового договору виступає рухоме майно, законодавство не передбачає накладення заборони відчуження, а встановлює можливість реєстрації обтяжень рухомого майна. Згідно із ст. 43 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18 листопада 2003 р. реєстрація обтяження рухомого майна здійснюється на підставі заяви обтяжувача. Реєстрація обтяження надає обтяженню чинності у відносинах з третіми особами. За відсутності реєстрації обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, однак воно не є чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 12 Закону). Реєстрація обтяжень рухомого майна здійснюється шляхом внесення запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, порядок ведення якого регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна").

Згідно з абзацом третім п. 233 Інструкції правовстановлювальний документ на майно після Його огляду нотаріусом повертається власнику майна (відчужувану), а в тексті договору зазначаються назва цього документа, номер і дата його видачі та найменування юридичної особи, яка його видала. Ця норма не є досконалою, адже правовстановлювальний документ залишається у відчужувача, а після його смерті - у володінні членів його сім'ї (спадкоємців). Водночас, подання нотаріусу цього документа після смерті відчужувача є необхідною передумовою для оформлення права власності на нового власника - набувача. Натомість Інструкція навіть не встановлює бодай формального обов'язку володільців цього документа повернути його нотаріусу або набувачу - в абзаці другому пункту 237 вказується лише, що "після смерті відчужувача нотаріусу повертається (виділено нами. - Є. Р.) первинний право встановлювальний документ на нерухоме майно". Вказаний недолік у багатьох випадках зумовлює відсутність доступу нотаріуса до правовстановлювального документа, а відтак, набувач буде змушений звертатися до суду з позовом до володільців даного документа про зобов'язання передати його нотаріусу для оформлення права власності на користь набувача.

Відомості про спадкові договори підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру (пункт 238і Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Порядок ведення Спадкового реєстру визначений наказом Міністерства юстиції України від 17 жовтня 2000 р., яким затверджено Положення про Спадковий реєстр.