Хоча принципам права в науковій літературі і приділяється певна увага2, але останні майже не розглядаються як складова, що у сукупності з предметом, методом та функціями є чинниками, які лежать в основі поділу права на окремі галузі3. При цьому саме принципи визначають зміст норм галузі права, ЇЇ місце, роль і призначення у системі права, мають важливе значення для побудови нормативної основи галузі права та її застосування4. Як слушно зазначається в літературі, без них неможливо створювати право і вдосконалювати правове регулювання, оскільки незрозумілим буде його зміст5.
У доктрині нового ЦК закладено саме такий підхід. Так, хоча ст. З у ньому присвячена загальним засадам цивільного законодавства, останні більшістю з правників виважено ототожнюються саме з принципами цивільного права6, хоча, безумовно, існують і інші точки зору.
Загальними засадами (далі - принципами) цивільного законодавства (цивільного права) є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, установлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Утім вказана стаття, на наш погляд, не містить вичерпного переліку принципів цивільного права. Із цього приводу доречно згадати С. М. Братуся, який вказував: основні принципи будь-якої галузі права ми повинні виявити у самих нормах, що становлять у сукупності дану галузь; якщо ж там принципи прямо не сформульовані, вони мають бути виявлені, виходячи із загального змісту норм1. Зокрема, становлення незалежної та суверенної України як правової держави, що зорієнтована на принципи життя громадянського суспільства, демократичні перетворення у ньому, формування ринкової економіки, обумовили, перш за все, створення принципу служіння держави громадянському суспільству. Так, відповідно до ст. З Конституції людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Звідси, принципи цивільного права - це не тільки чинник, що дозволяє виокремити цю галузь права, а й у її рамках - робочі механізми, за допомогою яких визначаються межі можливої та належної поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Розглянемо кожен із принципів цивільного права.
Принцип юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності учасників цивільних відносин
Не випадково цей принцип стоїть на першому місці, бо рівність - це основне начало, яке пронизує всю систему цивільного права і означає таке становище учасників, де воля одного з них не залежить від волі іншого, який не може йому наказувати, оскільки сам учасник: будь то фізична або юридична особа - самостійні у прийнятті тих чи інших рішень.
Безумовно, даний принцип не є абсолютним, бо деякі винятки у рівності все ж таки можуть бути, але це відбувається лише у випадках, передбачених законом (наприклад, відповідно до ЦК іноземці і особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону, яким у даному разі є Земельний кодекс України і згідно з яким ці особи можуть набувати право власності на такі ділянки тільки несільськогосподарського призначення тощо (статті 81-91 ЗК).
Принцип неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя людини
Принцип свободи власності (неприпустимості позбавлення права власності)
Принцип свободи договору
Принцип свободи підприємницької діяльності
Принцип судового захисту цивільного права та інтересу
5. Система цивільного права
Глава 2. Акти цивільного законодавства
1. Поняття та види актів цивільного законодавства
Цивільний кодекс України - основний акт цивільного законодавства