Цивільне право. Том 2 - Борисова В.І. - Предмет договору дарування

Чинний ЦК встановлює, що дарунком можуть бути рухомі речі, у тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. Отже, йдеться про будь-які неспоживні та споживні речі, рухомі й нерухомі, зокрема, споруди, будівлі, транспортні засоби, земельні ділянки, підприємства та ін., за винятком майна, яке вилучене з цивільного обороту.

Майнові права, що є дарунком, можуть бути як зобов'язальними, так і речовими.

Дарування зобов'язальних прав, які дарувальник, як кредитор має до третьої особи, здійснюється у вигляді безоплатної цесії (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК), в якій має бути ясно висловлений намір цедента (дарувальника) здійснити безоплатне передання права вимоги цесіонарію (обдаровуваному). В іншому випадку за правилами ч. 4 ст. 632 ЦК ціна в договорі, якщо вона не зазначена, визначається виходячи із звичайних цін та такий договір не може вважатися даруванням. Передання дарувальником обдаровуваному майнового права до самого себе не передбачає використання якоїсь певної договірної конструкції ЦК (ч. 1 ст. 6 ЦК)2 та здійснюється за договором, за яким встановлюється зазначене право щодо обдаровуваного.

Сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада (ст. 720 ЦК).

Закон встановлює певні обмеження щодо укладення договору дарування (на стороні дарувальника) деякими особами. Так, за ч. 2 ст. 720 ЦК батьки (усиновлювачі), представники малолітніх та громадян, що визнані судом недієздатними (опікуни), не мають права дарувати майно дітей, підопічних. Закон не передбачає заборони укладання договору дарування щодо малолітніх та недієздатних, де останні виступають обдаровуваними.

Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви.

Цивільний кодекс визначає специфічні правила щодо змісту доручення на укладення договору дарування представником дарувальника. Так, доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемним (ч. 4 ст. 720 ЦК).

Форма договору дарування

Вимоги закону щодо форми договору дарування залежать від матеріального предмета договору. За загальним правилом в усній формі можуть бути укладені договори, які повністю виконуються сторонами в момент вчинення, за винятком тих, що підлягають нотаріальному посвідченню, державній реєстрації, або коли недодержання письмової форми має наслідком нікчемність договору (ст. 206 ЦК).

Так, частина 1 ст. 719 ЦК прямо вказує, що договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно. Наступні частини ст. 719 ЦК встановлюють спеціальні правила щодо форми договору дарування.

Договір дарування нерухомої речі укладається в письмовій формі і піддягає нотаріальному посвідченню. Тут важливо зазначити, що на відміну від інших договорів, за якими передається право власності на нерухоме майно (купівля-продаж (ст. 657 ЦК), рента (ч. 2 ст. 732 ЦК), довічне утримання ч. 2 ст. 745 ЦК) договір дарування нерухомої речі не підлягає державній реєстрації, оскільки за ч. 1 ст. 210 ЦК правочин піддягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Щодо договору дарування закон такого правила не передбачає.

Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Договір дарування рухомих речей, які мають особливу цінність, укладається в письмовій формі. Передання такої речі за усним договором є правомірним, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.

Договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.