До істотних умов цього договору, незалежно від того, на якій основі він укладається, належать: предмет; підтримка режиму конфіденційності "ноу-хау"; спосіб передачі знань і досвіду; ціна; порядок розрахунків.
Предметом договору є дії володільця права на "ноу-хау", а також дії набувача "ноу-хау", які вони повинні вчинити в рамках, передбачених договором. Так, володілець права на "ноу-хау" передає набувачеві "ноу-хау" як неохороноспроможнє рішення, що зберігається в режимі конфіденційності, наділяючи набувача тільки правом на використання "ноу-хау". "Ноу-хау" виступає у формі опису, що містить усі відомості, які володілець права на "ноу-хау" має у своєму розпорядженні і які необхідні й достатні для використання "ноу-хау" набувачем.
Конфіденційність - це умова існування самого "ноу-хау", яка полягає в обов'язку сторін не розголошувати інформацію, що становить суть "ноу-хау". Проте жодна із сторін не несе відповідальності у разі втрати "ноу-хау" конфіденційності з незалежних від неї причин, зокрема якщо третіми особами будуть проведені аналогічні розробки з публікацією їх результатів.
Ціна. Сума грошової винагороди, отримана володільцем права на "ноу-хау" від набувача "ноу-хау" за його передачу за весь строк дії договору, становить вартість договору. Істотним ціноутворюючим чинником є вірогідність успішного використання "ноу-хау", обумовлена не лише технічними характеристиками останнього, але й очікуваною місткістю внутрішнього і зовнішнього ринків.
Порядок розрахунків. При укладенні договору можуть застосовуватися такі види платежів: періодичні (процентні відрахування) протягом строку дії договору-роялті; тверді (фіксовані) суми платежів - паушальні платежі; періодичні платежі (роялті) в поєднанні з паушальним платежем; комбіновані (змішані платежі).
До ініціативних умов договору, які, у випадку досягнення угоди між сторонами, стають істотними умовами договору про передачу "ноу-хау", належать: умова про територію використання "ноу-хау"; строк (строк набуття договором чинності, строки виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, строк, необхідний для виконання договорів, укладених у розвиток договору про передачу "ноу-хау", і т. ін.); встановлення обмежень за сферами, видами використання, обсягом виробництва "ноу-хау" (фармакологія, ветеринарія, виробництво, збут тощо); умова про якість продукції, що випускається з використанням "ноу-хау". При цьому сторонами має бути узгоджений порядок контролю якості, а також передбачено, які права має володілець права на "ноу-хау" у разі виявлення неякісності продукції, що випускається набувачем "ноу-хау"; дозвіл на укладення субдоговорів про передачу "ноу-хау": удосконалення "ноу-хау" і порядок надання сторонами інформації про ці вдосконалення; комерційні передумови, спрямовані на забезпечення реалізації продукції; підстави зміни та доповнення умов договору.
Права і обов'язки сторін
У договорі, що зобов'язує дві сторони, яким є договір про передачу "ноу-хау", права однієї сторони - суть обов'язку іншої сторони, і навпаки. Тому розглянемо обов'язки володільця права на "ноу-хау" і набувача "ноу-хау".
До обов'язків володільця права на "ноу-хау" належать:
- наділення набувача "ноу-хау" правом на використання "ноу-хау" шляхом передачі повного обсягу інформації, що становить його суть. Передача інформації може здійснюватися у різних формах: передача технічної та іншої документації; надання необхідної технічної допомоги; співбесіди та демонстрація того або іншого об'єкта (моделі, агрегату, пристрою), у процесі яких набувачеві "ноу-хау" повідомляються технічні відомості, розкриваються закладені в об'єкті конструктивні та інші рішення; навчання фахівців набувача (передання досвіду, навичок, прийомів роботи); продаж обладнання, приладів, матеріалів, необхідних для освоєння технологічних процесів.
Зазначеному обов'язку володільця права на "ноу-хау" кореспондує право набувача "ноу-хау" вимагати від нього надання повної, достовірної та достатньої інформації для досягнення очікуваних результатів, включаючи й результати, отримані володільцем права на "ноу-хау" при дослідному використанні "ноу-хау", а при укладенні договору про передачу "ноу-хау" на виключній основі підтвердження відсутності прав третіх осіб на "ноу-хау". Прийняття інформації набувачем підтверджується у формі, визначеній у договорі (акт);
- надання набувачеві "ноу-хау" технічної допомоги з метою забезпечення можливості використання "ноу-хау", постійного технічного і консультаційного сприяння, включаючи сприяння в навчанні та підвищенні кваліфікації персоналу.
Основними обов'язками набувача "ноу-хау" є:
- освоєння "ноу-хау", що йому передається з метою його використання відповідно до умов договору. Володілець права на "ноу-хау" зацікавлений у тому, щоб набувач швидко освоїв використання "ноу-хау" й активно займався збутом виготовленої продукції, особливо, якщо договором передбачена виплата винагороди у вигляді роялті. Для цього до договору вводяться спеціальні умови, зокрема обумовлюється строк, протягом якого набувач "ноу-хау" повинен його освоїти і почати збут продукції, а також наслідки, пов'язані з порушенням цих умов, аж до розірвання договору. У випадку якщо набувач не вкладеться в строк, обумовлений у договорі, і сторони не домовляться про його продовження, володілець права на "ноу-хау" може залишити за собою право замінити вид договору про передачу "ноу-хау" з виключної основи на невиключну, письмово повідомивши про це набувача "ноу-хау". При передачі "ноу-хау" на невиключній основі володілець права на "ноу-хау" взагалі не має права пред'являти такі вимоги набувачеві "ноу-хау", оскільки має можливість разом з останнім самостійно використовувати "ноу-хау" у власному виробництві, збувати продукцію, виготовлену з використанням "ноу-хау", або передавати в подальшому це ж "ноу-хау" третім особам. Хоча за взаємною угодою сторін умова про обов'язок набувача "ноу-хау" освоїти технологію його застосування і в цьому випадку може бути включена в договір;
- оплата "ноу-хау" в строки, передбачені договором. Володілець права на "ноу-хау" має право вимагати оплати переданого "ноу-хау". Якщо весь платіж або велика частина платежів за договором становитиме роялті, то володільцеві права на "ноу-хау" надається право визначення методики обчислення платежів, а набувач зобов'язаний надавати у встановлені договором строки звітність, яка б свідчила про ефективність використання "ноу-хау";
- здійснення випуску продукції" відповідної якості, що виробляється із застосуванням "ноу-хау".
Сторони зобов'язані інформувати одна одну про вдосконалення "ноу-хау", якщо це випливає з договору.
Відповідальність за договором. Сторонам договору про передачу "ноу-хау" надається можливість вільно визначати не лише зміст умов цього договору, але й умови відповідальності сторін, а також штрафні санкції. Як правило, йдеться про стягнення неустойки і відшкодування збитків, які були заподіяні стороні договору.
1. Загальна характеристика договору комерційної концесії
Сторони в договорі комерційної концесії
Форма договору комерційної концесії та його державна реєстрація
2. Права та обов'язки сторін за договором комерційної концесії
3. Відповідальність за договором комерційної концесії
4. Зміна та припинення договору комерційної концесії
РОЗДІЛ XV. Зобов'язання, що виникають із спільної діяльності
ГЛАВА 62. Договір про спільну діяльність
Загальні положення