Цивільний процес України - Логінов О.А. - 2. Інші учасники цивільного процесу

Інші учасники цивільного процесу - це особи, як ми вже зазначали, які не мають юридичної заінтересованості у справі, і основною метою їх участі у процесі є сприяння правосуддю. Ними згідно зі ст. 47 ЦПК є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу. Щодо кожного з цих учасників процесу в окремих статтях параграфа 2 гл. 2 розд. І ЦПК визначено його роль, призначення чи функції, а також права, обов'язки та відповідальність у цивільному судочинстві.

Обов'язковим учасником цивільного процесу, який здійснює організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу, є секретар судового засідання. З цією метою він здійснює судові виклики і повідомлення; перевіряє наявність і з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому; забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами; веде журнал судового засідання; оформлює матеріали справи; виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи. Секретар судового засідання також може з метою правильного відображення в журналі судового засідання уточнювати суть процесуальної дії.

Особою, яка забезпечує додержання особами, що знаходяться в суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні, є судовий розпорядник. Він забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників цивільного процесу; з урахуванням кількості місць і необхідності забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, які можуть бути присутні у залі; оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати; стежить за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання; виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта; під час судового засідання приймає від учасників цивільного процесу документи та інші матеріали і передає до суду; запрошує до залу судового засідання свідків і виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги; виконує інші доручення головуючого, пов'язані із створенням умов, необхідних для розгляду справи (ч. 1 ст. 49 ЦПК). Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням його обов'язків, є обов'язковими для учасників цивільного процесу. Можливі скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.

Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. Якщо існують перешкоди для явки його до суду, свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.

Під час розгляду цивільної справи свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися віддавання показань у випадках, встановлених законом, а також право на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з не передбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом. Наприклад, згідно із ст. 94 ЦПК належно викликаний свідок, який без поважних причин не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення.

Не підлягають допиту як свідки: недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання; особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи професійним становищем, - про такі відомості; священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.

Фізична особа має право відмовитися від дачі показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб). Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови (ч. 2 ст. 52 ЦПК).

Експерт - це особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають при розгляді справи і стосуються сфери її (особи) спеціальних знань.

Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Експерт зобов'язаний з'явитися за викликом суду, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а у разі необхідності - роз'яснити його. При проведенні дослідження експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи. Експерт зобов'язаний одержати дозвіл суду, який оформляється ухвалою, якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей.

Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також з іншими учасниками цивільного процесу, за винятком дій, пов'язаних з проведенням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи. Якщо провести експертизу неможливо - через відсутність у експерта необхідних знань або без залучення інших експертів, - експерт невідкладно повідомляє про це суд.

Якщо у експерта виникне сумнів щодо змісту та обсягу доручення, він невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.

У разі постановления ухвали суду про припинення проведення експертизи експерт зобов'язаний негайно надати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

Експерт користується такими процесуальними правами: знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження; заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків; викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; бути присутнім при вчиненні процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження, а також ставити питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам. Експерт має й інші права, встановлені Законом України "Про судову експертизу", зокрема право подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта (ст. 13 зазначеного Закону).

Експерт має право на оплату виконаної роботи і на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду. Якщо надані йому матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов'язків, експерт може відмовитися віл дачі висновку, про що зазначає у вмотивованій заяві.

За завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом (дисциплінарну, матеріальну, адміністративну чи кримінальну).

Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Спеціаліст може бути залучений до участі у цивільному процесі за ухвалою суду - для надання у ході вчинення процесуальних дій безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо), яка не замінює висновку експерта (ч. 2 ст. 54 ЦПК).

Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відповідати на поставлені судом питання, давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів і, в разі потреби, надавати суду технічну допомогу. Допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань.

Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, з дозволу суду ставити питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, котрою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

Перекладач допускається до участі у процесі на підставі ухвали суду за заявою особи, яка бере участь у справі. Він має право: ставити питання з метою уточнення перекладу; відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу; а також на оплату виконаної роботи і на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду. Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом суду, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом у процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють.

За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом (ч. 5 ст. 55 ЦПК).

Особою, яка надає правову допомогу у цивільній справі, є фахівець у галузі права, який за законом має право на надання такої допомоги.

Особа, яка надає правову допомогу, допускається до участі у процесі на підставі ухвали суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Оскільки особа, яка надає правову допомогу (адвокат чи інший фахівець в галузі права), не належить до осіб, які беруть участь у справі, вона не може замінювати в процесі особу, якій надає правову допомогу, та бути її представником і в ході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в ч. 2 ст. 56 ЦПК. А саме: має право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до неї документів, бути присутньою у судовому засіданні.