Цивільний процес України - Логінов О.А. - 3. Виконання рішень третейських судів

Згідно із ст. 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку і строки, встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Разом з тим, практика третейських судів свідчить, що в деяких випадках особи, які програли справу, не виконують своїх зобов'язань добровільно. У таких випадках кредитори вимушені звертатися до компетентних органів з метою забезпечення примусового порядку виконання рішень третейських судів.

Таке виконання здійснюється за правилами виконавчого провадження, що діють на момент виконання рішення третейського суду, на підставі виданого компетентним судом виконавчого листа.

Отже, до початку примусового виконання рішення третейського суду заінтересована сторона повинна звернутися до суду із заявою про видачу виконавчого документа.

Якщо йдеться про рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, надання дозволу на його примусове виконання здійснюється у порядку, встановленому для визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні (статті 391-398 ЦПК).

Розгляд заяв щодо видачі виконавчих листів на підставі рішень усіх інших третейських судів, які діють в Україні, відбувається за правилами, визначеними гл. 2 розд. VIIі ЦПК "Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів" і розд. VII Закону України "Про третейські суди".

Стаття 3897 ЦПК встановлює, що заява про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду подається особою, на користь якої прийнято рішення, до суду за місцем проведення третейського розгляду. Така заява може бути подана протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Заява, подана після спливу цього строку, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для його поновлення.

Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду подається у письмовій формі і підписується особою, на користь якої прийнято рішення третейського суду, чи її представником. У ній зазначаються: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення, за яким має бути виданий виконавчий лист; 3) ім'я (найменування) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) чи місцезнаходження; 4) дата і місце прийняття рішення третейським судом; 5) дата отримання рішення третейського суду особою, яка звернулася із заявою; 6) вимога заявника про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; 7) інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (ч. 2 ст. 3898 ЦПК).

Також до заяви додаються: 1) оригінал рішення третейського суду або належним чином завірена його копія; 2) оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія; 3) документ, що підтверджує сплату судового збору; 4) копія заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до кількості учасників судового розгляду; 5) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви.

У разі недодержання зазначених вимог щодо форми і змісту заяви, а також у разі несплати суми судового збору заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду повертається особі, яка її подала, або залишається без руху.

Заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається суддею одноособово в судовому засіданні протягом п'ятнадцяти днів з дня ЇЇ надходження до суду. Сторони викликаються у судове засідання, однак їх неявка чи неявка однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце судового розгляду, не перешкоджає розгляду заяви.

При розгляді заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням однієї із сторін суд може витребувати справу з постійно діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Протягом п'яти днів від дня надходження такої вимоги справа має бути направлена до суду. В цьому випадку строк розгляду заяви продовжується до одного місяця з дня її надходження до суду (ч. 2 ст. 3899 ЦПК).

При розгляді справи суд спрямовує свої дії на встановлення наявності чи відсутності підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 38910 ЦПК.

Під час розгляду заяви про видачу виконавчого листа суд також може зупинити провадження у справі. Постановлення такої ухвали можливе у випадку, коли до суду надійшла заява про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи у провадженні іншого суду вже перебуває заява про оскарження і скасування цього рішення. Тому суд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК зупиняє провадження у справі до набрання законної сили ухвалою суду, якою відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.

За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд може постановити одну з таких ухвал: про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.

Суд відмовляє у видачі виконавчого листа, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду; 3) пропущено строк, встановлений для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду передбачає способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі (ст. 389і0 ЦПК).

Постановлення ухвал про видачу виконавчого листа або про відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду відбувається за правилами, встановленими ЦПК для ухвалення рішення.

У цих ухвалах мають бути зазначені: найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення; ім'я (найменування) сторін третейського спору; дані про рішення третейського суду, за яким заявник просить видати виконавчий лист; вказівка про видачу виконавчого листа або про відмову в його видачі.

Сторони можуть в апеляційному порядку оскаржити ухвалу суду про відмову у видачі виконавчого листа протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення судом. Якщо така ухвала не оскаржена в апеляційному порядку, вона набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції. Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі виконавчого листа спір між сторонами може бути вирішений судом у загальному порядку.

Ухвала суду про видачу виконавчого листа направляється сторонам протягом п'яти днів з дня її постановлення. Виконавчий лист, виданий на підставі рішення третейського суду, одержується стороною, на користь якої він був виданий, безпосередньо у суді і може бути пред'явлений до примусового виконання у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Після розгляду судом заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду справа підлягає поверненню до постійно діючого третейського суду (ст. 389м ЦПК).