Чеки – це розрахунковий документ установленої форми, що містить письмове розпорядження чекодавця платникові про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом установленого строку. Організація роботи уповноважених банків і порядок здійснення операцій із чеками в іноземній валюті регламентуються Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затвердженим постановою № 520 Правління НБУ від 29.12.2000 р. (зі змінами і доповненнями).
Сьогодення вимагає використання у зовнішній торгівлі, крім банківського переказу, ще й такого засобу платежу, як чеки.
Розрахунки чеками в міжнародній практиці здійснюються на підставі Єдиного чекового закону, ухваленого 1931 року Женевською чековою конвенцією. Країни, які не входять у систему Женевського чекового права, регулюють обіг чеків національними нормами права, а країни англо-американського права – нормами цього права.
Чеком є безумовна пропозиція чекодавця платникові здійснити платіж зазначеної в чеку грошової суми чекодержателеві готівкою чи перерахуванням грошей на рахунок власника чека в банку (рис. 7.2).
Платежі за допомогою чеків можна віднести до порівняно повільних методів розрахунків, оскільки одержувач платежу повинен чекати, що даний чек повернеться в банк чекодавця для клірингу до того, як буде кредитований його власний рахунок.
Банки України приймають на інкасо всі належним чином оформленні комерційні чеки в будь-якій валюті.
Покриття виплачується в доларах США і євро.
У більшості європейських країн використовуються єврочеки. Єврочек – це чек, який приймається до оплати у країні - учасника Європейської банківської системи "Єврочек", створеної 1968 року. До її складу входить 40 країн.
Єврочеки банк видає їх власникові без попереднього грошового внеску і оплачуються вони за рахунок банківського кредиту строком до одного місяця. Оплачений чек повинен повернутися в банк, який його видав, протягом 20 днів з дня оплати. Разом з бланками єврочеків клієнтові видають еврочекову картку, яка дає можливість виписувати гарантовані єврочеки. Картки дійсні протягом двох років. Єврочеки оплачуються лише при пред'явленні їх власником єврочекової картки. На картці вказується максимальна сума одного чека, гарантована банком. Інкасо єврочеків, виставлених усередині країни, не відрізняється від інкасо звичайних чеків. Єврочек, виписаний за кордоном в іноземній валюті, направляється через єврочек-центр країни перебування власника чека в єврочек-центр своєї країни і проводиться перерахунок цього єврочека за обмінним курсом у національну валюту. Перерахунок здійснюється за курсом купівлі попереднього біржового дня. Банк, який оплачує та інкасує єврочек, стягує комісію.
Рис. 7.2. Механізм розрахунку чеками:
1 - платіжне доручення для депонування коштів;
2 - заява на отримання чекової книжки;
3 - чекова книжка;
4 - робота, послуга;
5 - чек;
6 - реєстр чеків для оплати;
7 - вимога на оплату;
8 - перерахування коштів;
9 - повідомлення про перерахування грошей на рахунок.
Чеки на пред'явника банком на інкасо не приймаються. На іменному чеку повинен відображатися термін його дії. Якщо такого запису немає, то термін дії чека становить шість місяців.
Чеки сплачуються після пред'явлення за рахунок коштів чекодавця. Банк на території України приймає від чекодержателя іменні чеки до сплати лише на інкасо.
Приймання чеків на інкасо банком вважається пред'явленням чека до сплати (платежу).
Інкасо чеків, пред'явлених банком на інкасо до іноземних банків, здійснюється відповідно до вимог законодавства держави, де відбувається платіж (покриття).
Після одержання коштів за чеками від платника банк за попередньою домовленістю з власником чеків повідомляє його телефоном або письмово за адресою, що зазначена власником чеків у заяві, про приймання чеків до сплати на інкасо, про надходження коштів і про назву та місцезнаходження банку, до якого потрібно звернутися для одержання цих коштів.
Фізичні особи (резиденти та нерезиденти), які мають поточний рахунок в іноземній валюті в банку, можуть одержати покриття за чеками на свій рахунок, номер якого зазначають у заяві про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті.
Фізичні особи (резиденти та нерезиденти), які не мають поточного рахунку в іноземній валюті в банку, одержують кошти за чеком готівкою.
Одним із різновидів чеків є дорожній чек. Дорожній чек - це розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті та використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру і є грошовим зобов'язанням чекодавця виплатити зазначену в чеку суму чекодержателеві (одержувачеві, власникові), підпис якого проставляється в зазначеному місці під час продажу.
Термін дії дорожніх чеків не обмежений.
Дата і місце заповнення чека зазначаються в інформаційному повідомленні про продаж дорожнього чека.
Дорожні чеки емітуються в певному номіналі і виписуються на одного власника, рідше – на двох [підпис власника (двох власників) ставиться в зазначеному місці в день продажу].
Банки не несуть відповідальності перед чекодержателями за несплату чеків у разі відмови платника у сплаті чека.
Низка українських уповноважених банків є членами міжнародних платіжних систем і здійснюють такі поточні операції з платіжними документами:
- емітування пластико в их карток і дорожніх чеків в іноземній валюті;
- продаж цих документів і виплату за ними іноземної валюти готівкою.
Банківська платіжна картка (БПК) - пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого власникові БПК надається змога здійснювати операції оплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти в банках або банкоматах.
Найпоширеніші пластикові картки - кредитна і дебетна. Існують ще фінансова й розрахункова картки. Пластикові платіжні картки можуть бути видані як фізичним особам, так і юридичним (індивідуальна і корпоративна картки).
Крім цього, картки є: звичайні, срібні, золоті, платинові. Власники трьох останніх карток мають особливі знижки при придбанні товарів, розрахунках у готелях, ресторанах тощо.
Для одержання банківської платіжної картки фізична особа подає паспорт, ідентифікаційний код, заповнює спеціальну заяву і договір на її видачу. Особам відкривають картковий рахунок.
Відкриття корпоративних картрахунків в іноземній валюті та в грошовій одиниці України здійснюється уповноваженими банками на підставі угоди, укладеної з резидентом, представництвом юридичної особи - нерезидента - власником рахунку, незалежно від того, чи є ця особа клієнтом банку. При цьому кошти на відкриття та поповнення картрахунку приймаються з поточних рахунків резидента та представництва юридичної особи -нерезидента.
Обслуговування картрахунків в іноземній та національній грошовій одиниці України здійснюється уповноваженими банками згідно з чинним законодавством України та нормативними актами НБУ.
Уповноважені банки України мають право вступати до міжнародних платіжних систем, як банки емітенти та/або банки-еквайєри.
Операції за банківськими пластиковими картками здійснюються на основі Положення про впровадження карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки, затвердженого постановою № 37 Правління НБУ від 24.02.1997 р. (із змінами і доповненням), і Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженого постановою № 137 Правління НБУ від 19.04.2005 р.
Отже, вітчизняні уповноважені банки виконують велику кількість різноманітних розрахунків в іноземній валюті за платіжними документами, оформленими в різних країнах за операціями, які мають певні особливості виконання.
7.3.1. Порядок продажу-купівлі іноземної валюти юридичними особами на Українському міжбанківському валютному ринку
7.3.2. Види угод на валютних ринках
7.3.3. Валютні ризики і методи їх страхування
7.3.4. Сутність міжнародних розрахунків уповноважених банків.
7.3.5. Міжнародні розрахунки акредитивами
7.3.6. Порядок здійснення міжнародних інкасових розрахунків
7.3.7. Отримання індивідуальної ліцензії резидентами та нерезидентами на здійснення розрахунків у межах торговельного обороту у валюті України
TEMA 7.4. КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
7.4.1. Види кредитів в іноземній валюті