Облік у зарубіжних країнах - Губачова О.М. - 6. Нарахування (Accruals)

В результаті продажу товарів, виконання робіт, надання послуг підприємство, як правило, отримує або певну суму грошових коштів, або дебіторську заборгованість, що зобов'язує до сплати підприємству цієї суми. Надходження коштів внаслідок продажу товарів та послуг вважається реалізацією і приводить до визнання доходу. Реалізація, а відповідно і дохід, визнається в момент передачі підприємством покупцеві суттєвих ризиків і винагород, пов'язаних з власністю на продукцію (товар). Дохід визнається лише за умови, що він є заробленим, тобто компанія виконала той обсяг робіт, здійснення якого дає їй право на отримання доходу відповідно до умов контракту.

Принцип реалізації тісно пов'язаний з принципом собівартості, оскільки зафіксована вартість активів фірми визначається господарськими операціями, здійсненими для їх придбання. Будь-яка зміна їх вартості може бути визнана в момент, коли фірма реалізує цей актив або позбавляється його.

Принцип реалізації повністю відображає історичне походження бухгалтерського обліку як засобу запису результатів господарських операцій. Бухгалтер не може бути впевненим в одержанні доходу до здійснення реалізації, отже, збільшення вартості активів, не підкріплене фактом реалізації, - не записується як дохід.

Приклад. Mr. Sames придбав два однакові будинки, котрі потребують ремонту, за $50 000 і витратив додатково $20 000 на їх відновлення. Таким чином, всі витрати становили $70 000. Один бізнесмен запропонував купити обидва будинки по $200 000 кожний, але Mr. Sames вирішив продати тільки один будинок, а інший зберегти для продажу в майбутньому. З позиції бухгалтерського обліку, проданий котедж визнається як такий, що мас вартість $100 000 і різниця в $65 000 - як дохід, підтверджений фактом реалізації. Другий котедж, за який також було запропоновано $100 000, згідно з принципом собівартості залишається, в обліку, як такий, що має вартість лише $35 000.

Принцип реалізації означає, що дохід, а водночас і прибуток компанії, відображений у фінансовій звітності, - є лише часткою загального збільшення вартості, накопиченою фірмою за звітний період.

6. Нарахування (Accruals)

Принцип нарахування тісно пов'язаний з принципом реалізації. Наприклад, 3 грудня компанія А реалізувала товарів на суму S1000 за умови сплати рахунку покупцем через 30 діб.

Відповідно до принципу реалізації компанія А у грудні відобразить дохід від реалізації в сумі $1000, хоча він і не привів до збільшення у грудні грошових коштів. Наведений приклад вказує на те, що доходи та витрати не обов'язково супроводжуються збільшенням або зменшенням сум грошових коштів компанії.

Принцип нарахування відокремлює виникнення права на одержання готівки від її реального надходження, юридичне зобов'язання платити готівку від моменту її сплати.

На практиці, як правило, рух готівки і юридичні зобов'язання за платежами не збігаються у часі.

Розглянемо спочатку, яким чином принцип нарахування застосовується до доходів. Дохід можна визначити як право на одержання готівки, і бухгалтерів турбує запис цих прав. Одержання готівки може бути здійснено:

1) одночасно з продажем;

2) до настання права на отримання товарів (робіт, послуг);

3) після настання такого права;

4) помилково.

Приклад. За домовленістю сторін, плата за квартиру повинна вноситись авансом 1 числа кожного місяця. Якщо вона за будь-яких обставин не внесена до середини наступного місяця, то бухгалтер все ж таки включить цю суму до складу доходу, а недисциплінований платник до погашення свого боргу вважатиметься дебітором.

Аналогічне правило застосовується до витрат. Принцип нарахування вимагає від компанії, щоб вона розглядала як витрати поточного періоду лише ті суми, що дійсно відносяться до цього періоду. Якщо платіж здійснюється авансом за декілька звітних періодів, витратами визнається його частка, що відноситься до відповідного звітного періоду.

Приклад. У жовтні ви сплачуєте орендну плату за жовтень, листопад і грудень. Незважаючи на те, що повну оплату за три місяці оренди було здійснено наперед, у жовтні, до витрат поточного місяця має бути віднесена лише сума орендної плати за жовтень, а решта вважається витратами майбутніх періодів. Отже, витрати, пов'язані з орендою, розподіляються між трьома зазначеними місяцями, а не включаються до витрат того місяця, в якому було здійснено оплату.