Вікова психологія - Павелків Р.В. - Спілкування з учителем

Дитина молодшого шкільного віку знаходиться в значній емоційній залежності від учителя. Так зване емоційне голодування - потреба у позитивних емоціях значущого дорослого, а вчитель саме такий дорослий, - багато в чому визначає поведінку дитини.

Стиль спілкування вчителя з дітьми визначає їхню поведінку в класі під час уроку, в позаурочний час. Учитель на уроці має можливість впливати на клас і кожну дитину зокрема через ті форми, які прийняті традиціями і правилами школи. При всій одноманітності зовнішнього боку роботи вчителя у класі можна виокремити низку типових стилів його впливу на учнів.

Імперативний (авторитарний) стиль вимагає безумовного, незаперечного підпорядкування, тому його називають жорстким стилем. Дитині відводиться пасивна позиція: вчитель прагне маніпулювати класом, вважаючи, що головною задачею є організація дисципліни. Він підпорядковує дітей своїй владі в категоричній формі, не пояснюючи необхідність нормативної поведінки, не вчить керувати своєю поведінкою, здійснює психологічний тиск. Імперативний стиль ставить учителя у відчужене положення від класу або окремого учня. Емоційна холодність, яка позбавляє дитину близькості, довіри, швидко дисциплінує клас, але викликає в дітей психологічний стан покинутості, незахищеності і тривоги. Цей стиль сприяє досягненню навчальних задач, але роз'єднує дітей, оскільки кожен відчуває напругу і невпевненість у собі.

Імперативний стиль позбавляє дитину можливості усвідомлювати свої обов'язки і права як школяра, пригнічує ініціативу і не розвиває мотивації цілеспрямованого управління своєю поведінкою. При цьому діти, залишившись у класі без нагляду вчителя і не маючи навичок саморегуляції поведінки, легко порушують дисципліну. Такий стиль керівництва свідчить про тверду волю вчителя, але не несе дитині любові і спокійної впевненості в доброзичливому ставленні вчителя до неї. Діти фіксують свою увагу на негативних проявах авторитарного вчителя, починають боятися його.

Демократичний стиль забезпечує дитині активну позицію: вчитель прагне поставити учнів у стосунки співробітництва при розв'язанні навчальних задач. При цьому дисципліна виступає не як самоціль, а як засіб, що забезпечує успішну роботу. Вчитель пояснює дітям значення нормативної дисциплінованої поведінки, вчить керувати своєю поведінкою, створюючи умови довірливості і взаєморозуміння. Демократичний стиль ставить учителя і учнів у позицію дружнього взаєморозуміння. Цей стиль викликає в дітей позитивні емоції, впевненість у собі, дає розуміння цінності співробітництва в спільній діяльності і забезпечує радість при досягненні успіху. Цей стиль об'єднує дітей: поступово у них з'являється почуття "Ми", відчуття причетності до спільної справи: кожна дитина хоче сама виконувати завдання вчителя, сама дисциплінує себе. Демократичний стиль не виключає відчуження як тимчасового прийому роботи вчителя з класом.

Цей стиль передбачає включення всіх дітей у контроль за загальним порядком. Він покликаний забезпечити активність позиції, моральних настанов дитини, дає їй можливість усвідомити свої права і обов'язки, передбачає розвиток мотивації цілеспрямованого управління своєю поведінкою. Діти, залишаючись у класі без нагляду вчителя, намагаються дисциплінувати себе самі.

Демократичний стиль керівництва свідчить про високий професіоналізм учителя, його позитивні моральні якості і любов до дітей. Цей стиль є найбільш продуктивною умовою розвитку особистості дитини, саме за його умов у дитини розвивається почуття відповідальності.

Ліберально-потуральний стиль поблажливо слабкий, допускає шкідливу для дитини потуральність. Цей стиль не забезпечує дисципліну в класі, організацію навчального процесу, спільну діяльність дітей. Дитина не усвідомлює своїх обов'язків. Ліберально-потуральний стиль спілкування дорослого з дитиною антипедагогічний і тому неприпустимий у практиці суспільного виховання дітей.