Вікова психологія - Павелків Р.В. - 11.7. Особливості Я-концепції у зрілому дорослому віці

В зрілому дорослому віці людина намагається бути успішною в різних сферах життя. Вона проходить нові стадії розвитку разом з дітьми, що дорослішають, змінюються її форми взаємодії і статус відносно старшого покоління (старих батьків). Окрім того, відбуваються зміни загального соціального становища і сфери професійної діяльності.

У всіх цих змінах бере участь Я-концепція особистості. Я-концепція зрілого дорослого розвивається в результаті виникнення великої кількості окремих Я-концепцій і в процесі генерування концептуального ядра особистості. Я-образ, який констатує реальність, створює основу для особистісних прогнозів подальших перспектив розвитку, може обумовлювати особливості самооцінки. Самооцінки зрілої особистості стають більш реалістичними, раціоналізовані прогнози подальшого розвитку уточнюють цілі і сенс життя, Я-концепція вивіряє свої істинні цінності.

Р.Хейвінгхерст виокремлює в житті людини у період зрілого дорослого віку основні події, що визначаються як життєві задачі:

* досягнення зрілої громадянської і соціальної відповідальності;

* досягнення і підтримка доцільного рівня життя;

* вибір відповідних способів дозвілля;

* допомога дітям стати відповідальними і щасливими дорослими;

* підсилення особистісного аспекту подружніх стосунків;

* прийняття фізіологічних змін зрілого віку і пристосування до них;

* пристосування до взаємодії зі старими батьками. Вирішення цих завдань відбувається під контролем та впливом Я-концепції людини, яка також постійно вдосконалюється.

Так, Я-концепція стає реалістичнішою, позбавляється від ілюзій юності і ранньої дорослості в процесі оцінки життєвих перспектив і можливостей. Більш адекватне сприйняття і переживання свого істинного "Я" досягається людиною за рахунок звільнення від умовної відповідальності перед оцінками та очікуваннями тих, хто виконував роль наставників (батьки, професійні керівники, державні лідери тощо). Нове усвідомлення себе призводить до добровільного прийняття особистої відповідальності за власний розвиток. Р.Нельсон-Джоунс стверджує, що людину можна вважати "особисто відповідальною" лише в тому випадку, коли вона бере на себе відповідальність за свою самоактуалізацію, а не лише відчуває відповідальність стосовно інших.

Я-концепція в зрілому дорослому віці продовжує розвиватися. У гармонійної особистості збільшується не лише кількість, а й значення позитивних Я-концепцій, що забезпечує позитивне прийняття себе.

В зрілому дорослому віці для особистості, яка успішно самоактуалізуються, надзвичайно важливими є етичні цінності. Це проявляється в стосунках з молодими людьми та старшим поколінням. Зрілі дорослі здатні ідентифікувати себе з іншими людьми, можуть сприяти їх самоактуалізації, так само як і власній самоактуалізації. Зріла розвинена особистість здатна провести чітку межу між цілями та засобами, тобто більшого значення для самооцінки набувають Я-образи, що контролюють моральні норми, на відміну від діючих операційних Я-образів молодшого віку.

Я-концепція зрілої особистості сприяє прояву основних позитивних індивідуальних властивостей: відкритості переживання, раціональності, особистої відповідальності, самоповаги, здатності підтримувати позитивні особистісні стосунки.

При порівнянні особливостей Я-концепції на етапі раннього та зрілого дорослого віку, можливо стверджувати, що зріла доросла особистість грунтовніше ставиться до вибору цілі для реалізації своїх сил та індивідуальних здібностей, а також проявляє більшу відповідальність за результати свого самовираження. Таким чином, суть Я-концепції складає не самоактуалізація з використанням будь-яких доступних для індивіда засобів, а самоактуалізація в межах моральних правил і більш значущих особистісних цінностей (порівняно з ситуаційним).

Якщо така еволюція не відбувається, то однією з причин "затримки" психічного розвитку людини може бути незавершеність самоактуалізації на етапі імпульсивного, спонтанного, "юнацького" експериментування. Тобто, її особистісні моделі і "перспективні Я-образи" ще не пройшли перевірку реальністю.

Такі елементи Я-концепції створюють напруження начебто "нереалізованих можливостей" і мобілізують зусилля людини в напрямку дій, які суперечать загально-соціальним правилам і концептуальним особистісним нормам (в цьому випадку окремі Я-концепції особистості неефективно інтегруються в загальну концепцію).

Отже, формування неефективної Я-концепції в зрілому дорослому віці відбувається в ситуації надлишку неперевірених практикою (чи її моделюванням) Я-образів людини, особливо, коли Я-образи є суперечливими і їх втілення можливо в різних, непоєднуваних реаліях.