Вікова психологія - Сергеєнкова О.П. - Соціальна ситуація розвитку дитини дошкільного віку

Соціальна ситуація розвитку дитини дошкільного віку

Дошкільний вік триває з 3 до 6 років

Звідси альтернативна назва періоду - вік "чомучок"

Соціальна ситуація розвитку дитини в дошкільному віці визначається активізацією спілкування дитини з дорослими та однолітками. Спілкування з дорослими розгортається на основі значної самостійності дошкільника, розширення його пізнання оточуючої дійсності. Завдяки використанню провідного засобу спілкування - мови та постановці запитань діти потужно поповнюють свої уявлення про світ. Дошкільники задають тисячі запитань. Вони хочуть з'ясувати, чому сонце світить, звідки беруться діти, куди зникає ніч, із чого зроблені зорі та багато іншого. Перебуваючи в ролі слухача, учня, малюк вимагає ставлення дорослого до нього як до партнера, товариша. Таке співробітництво дитини з дорослим має назву пізнавального спілкування. У дошкільному віці виникає й супутня форма спілкування - особистісна, яка характеризується тим, що дитина намагається обговорювати з дорослими поведінку і вчинки інших людей.

Рис. 2.31. Форми спілкування дошкільнят з дорослими

Взаємини дошкільняти з дорослим набувають пізнавально-наслідувального змісту - малюк у іграх копіює діяльність значимого дорослого та задає йому велику кількість запитань. Однак наслідування дитиною дорослого поступово стає свідомим та вибірковим. Також батьки залишаються організаторами та регуляторами життя дитини, впливають на формування її особистості.

Для багатьох дітей цього віку характерним є набуття нового соціального статусу - вихованця дитячого садка. Здебільшого залучення дитини до цього соціального інституту має значний позитивний вплив, однак відвідування дитячого садка може спричинити й деякі негативні психологічні наслідки.

Рис. 2.32. Психологічні наслідки відвідування дошкільням дитячого садку

Особливої привабливості і значимості набувають взаємини дошкільника з ровесниками. Стійкий інтерес до взаємодії з іншими дітьми виникає в зв'язку з ускладненням гри та розширенням сфери соціалізації дошкільника. Спілкуючись з ровесниками, дитина будує взаємини не на основі підкорення, як з дорослими, а з позицій рівності. Для розгортання системи спілкування дошкільника з ровесниками характерною є наступна динаміка, яку виокремила психолог М.Партен:

Рис. 2.33. Рівні соціальної взаємодії дошкільнят за Партен

Соціальна ізоляція дитини в середовищі ровесників має схильність посилюватись з віком

Внаслідок тривалої взаємодії дошкільнят у дитячому середовищі з'являються перші нестійкі, переважно одностатеві угрупування. Мають місце і вияви диференційованих, але нестійких ставлень до ровесників на основі симпатії. Серед дошкільників виокремлюються більш популярні діти, що претендують на роль лідерів, та малюки, яких уникають ровесники. Статус дитини в середовищі ровесників суттєво залежить від характеру родинної взаємодії. Так, авторитарна стратегія батьків дошкільника проектується на спроби ним пригнічувати і утискувати ровесників. Наявність вільних, турботливих стосунків дитини з батьками, братами чи сестрами зумовлює успішність її адаптації в спілкуванні з іншими дітьми.

Спілкування дошкільника з ровесниками призводить до ряду психологічних наслідків:

o формування навичок соціальної взаємодії,

o вдосконалення здатності підтримувати розмову та ділитись інформацією,

o вироблення комунікативної гнучкості через підкорення та домінування в ході гри,

o становлення самооцінки шляхом порівняння себе з іншими дітьми,

o розвиток емпатії, здатності до турботи.

Для дошкільного віку характерні наступні суперечності, що стимулюють психічний розвиток дитини:

Рис. 2.34. Базові психічні суперечності дошкільного періоду

Дані суперечності зумовлюють появу та закріплення в дошкільному віці нової провідної діяльності - ігрової, зародження якої спостерігалось ще в попередньому віковому періоді.