Облік у зарубіжних країнах - Губачова О.М. - 9.1. Сутність, класифікація та порядок визнання доходів і витрат

9.1. Сутність, класифікація та порядок визнання доходів і витрат.

9.2. Облік доходів і витрат.

9.3. Порядок визначення та облік фінансових результатів.

Метою вивчення даного розділу є отримання теоретичних знань з питань економічної сутності, класифікації, формування доходів, витрат і фінансових результатів, порядку їх визнання, оцінки, відображення в обліку та його нормативного забезпечення, а також набуття практичних навичок з організації обліку доходів, витрат і фінансових результатів діяльності зарубіжних підприємств.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ, ВИ ПОВИННІ ВМІТИ:

o розкрити економічну сутність доходів, витрат і фінансових результатів;

o дати класифікацію доходів, витрат і визначити критерії їх визнання та оцінки;

o викласти порядок розкриття інформації про доходи, витрати і фінансові результати у фінансовій звітності;

o організувати поточний облік доходів і витрат, списання їх у кінці звітного періоду та визначення і відображення в обліку фінансових результатів із застосуванням передового зарубіжного досвіду;

o виявити відмінності національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання, оцінки, обліку доходів, витрат і фінансових результатів та розкриття інформації про них у фінансовій звітності у порівнянні з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

9.1. Сутність, класифікація та порядок визнання доходів і витрат

Важливою умовою успішного функціонування зарубіжних підприємств є забезпечення прибутковості їх діяльності. У країнах з розвинутою ринковою економікою прибуток є інструментом суттєвого впливу на економічні інтереси господарюючих суб'єктів у процесі прийняття управлінських рішень, метою здійснення фінансово-господарської діяльності, а також основою її подальшої диверсифікації. Він є одним із основних показників, які характеризують кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, його економічні успіхи та ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у процесі досягнення поставлених цілей. Елементами, які безпосередньо пов'язані з формуванням прибутку і мають безпосередній вплив на цей показник, є доходи і витрати. В бухгалтерському обліку вони відображаються при дотриманні принципів нарахування та відповідності доходів і витрат. Згідно з цими принципами результати господарських операцій визначаються тоді, коли вони здійснюються, а не в момент отримання або сплати грошових коштів. Відображення їх в обліку і фінансовій звітності відбувається у тих періодах, до яких вони відносяться, за умови прямого зв'язку доходів звітного періоду з витратами, які були понесені при отриманні цих доходів, з дотриманням принципу обачності.

У Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів дохід визначається як збільшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів або зменшення зобов'язань, що приводить до збільшення власного капіталу, за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників.

Методологічні засади формування інформації про доходи в обліку та її розкриття у фінансовій звітності зарубіжних підприємств регламентується Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 18 "Дохід". Метою цього стандарту є визначення облікового підходу до доходів, які виникають в результаті таких операцій:

- реалізація товарів (продукції);

- надання послуг;

- використання активів підприємства іншими юридичними та фізичними особами, результатом чого є отримання відсотків, дивідендів, роялті.

Не поширюються норми МСБО 18 "Дохід" на доходи, які виникають внаслідок інших операцій і визначення облікових підходів до яких регламентується іншими Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності (рис. 9.1).

Рис. 9.1. Доходи, на які не поширюються норми МСБО 18 "Дохід"

Згідно з МСБО 18 "Дохід", доходи визнаються, якщо існує ймовірність надходження на підприємство майбутніх економічних вигод, пов'язаних з операцією, і ці вигоди можна достовірно оцінити. При цьому вони повинні включати тільки надходження валових економічних вигод, які отримані та підлягають отриманню підприємством. Із суми надходження виключаються суми податків, які утримуються за дорученням держави (податок з продажу, податок на додану вартість та ін.), суми отримані на користь третіх осіб (наприклад, суми, отримані від імені принципала). Сума доходу визначається на основі угоди, яка укладається між підприємством та покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або компенсації, яка має бути отримана. В окремих випадках сума доходу від реалізації товарів, продуктів, надання послуг може бути меншою, ніж їх справедлива вартість (наприклад, якщо покупцям надаються знижки, якщо має місце повернення товарів, продукції від покупців тощо). Порядок формування доходу наведений на рис. 9.2.

Рис. 9.2. Порядок формування доходу за МСБО 18 "Дохід"

У процесі визнання доходу слід враховувати особливості застосування критеріїв визнання окремо до кожної операції. Так, згідно з МСБО 18 "Дохід", дохід від реалізації товарів (продукції) повинен визнаватися при дотриманні наступних умов (рис. 9.3).

Визнання доходів від надання послуг регламентується:

- МСБО 11 "Будівельні контракти" - розглядає визнання доходу, який виникає в результаті будівельних контрактів;

- МСБО 18 "Дохід" - розглядає визнання доходу, який виникає в результаті надання всіх інших послуг.

Рис. 9.3. Критерії визнання доходу від реалізації товарів (продукції)

Цими стандартами передбачається застосування одного і того ж підходу до визнання доходів від надання послуг. Він базується на методі поетапного виконання робіт, згідно з яким дохід визнається в тих облікових періодах, в яких надаються відповідні послуги. При цьому слід зазначити, що в МСБО 18 "Дохід" розглядається застосування цього методу тільки для визнання доходів, а в МСБО 11 "Будівельні контракти" розглядаються критерії визнання і доходів, і витрат.

У відповідності з МСБО 11 "Будівельні контракти" і МСБО 18 "Дохід" доходи від операцій з надання послуг можуть бути достовірно оцінені за умови дотримання таких вимог (рис. 9.4).

Рис. 9.4. Критерії визнання доходу від надання послуг

За неможливості достовірної оцінки результату операцій з надання послуг дохід повинен визнаватися у обсязі витрат, що підлягають відшкодуванню.

Визнання доходу від використання активів підприємства іншими юридичними та фізичними особами, який отримується у вигляді відсотків, дивідендів, роялті, розглядається в МСБО 17 "Оренда", МСБО 18 "Дохід", МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані компанії", МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка". У відповідності з цими стандартами дохід від використання активів підприємства іншими сторонами повинен визнаватися при дотриманні таких умов (рис. 9.5).

Рис. 9.5. Критерії визнання доходу від використання активів підприємства

Згідно з МСБО 18 "Дохід" у фінансовій звітності та примітках до неї підприємство повинно розкривати таку інформацію про доходи:

- облікову політику, яка прийнята для визнання доходу, в тому числі методи, що використовуються для визначення етапу завершення операції з надання послуг;

- суму кожної суттєвої категорії доходу, визначеного протягом певного періоду, включаючи дохід від реалізації продукції (товарів), надання послуг, відсотків, роялті, дивідендів тощо;

- суму доходу, отриманого в результаті обміну продукції (товарів) або послуг, який включено до кожної суттєвої категорії доходу.

З метою відображення в обліку і фінансовій звітності, зокрема у Звіті про прибутки та збитки, доходи поділяються за видами діяльності (рис. 9.6).

Рис. 9.6. Класифікація доходів

Одночасно з доходами в обліку та Звіті про прибутки і збитки визнаються і відображаються витрати, які здійснені підприємством для їх отримання. Це обумовлюється принципом відповідності доходів і витрат.

Згідно з Концептуальною основою складання та подання фінансових звітів під витратами розуміють зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або виникнення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу, крім випадків, пов'язаних з виплатами учасникам.

З метою забезпечення раціонального формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про витрати вони класифікуються за різними ознаками (рис. 9.7).

Рис. 9.7. Класифікація витрат

У Звіті про прибутки та збитки витрати визнаються, якщо існує ймовірність зменшення майбутніх економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які можна достовірно оцінити. Це означає, що визнання витрат здійснюється одночасно з визнанням збільшення зобов'язань або зменшення активів (наприклад, нарахування заробітної плати персоналу тощо).

Витрати визнаються на основі безпосереднього зв'язку між заробленими доходами і понесеними витратами у разі задоволення таких умов (рис. 9.8).

Рис. 9.8. Критерії визнання витрат