Правила поведінки та норми ввічливості продовжують активно засвоюватись дитиною у дошкільному віці (С. В. Пєтєріна). У побутовій діяльності більш відчутним стає орієнтація на вимоги оточуючих, прагнення за допомогою правильної поведінки заслужити схвалення дорослих, сподобатись іншим. Тому для дошкільника важливим стає не просто наслідування дій дорослих, а якісне виконання побутових процесів. Діти звертають увагу на критерії оцінювання дорослим якості виконання дій по самообслуговуванню: погано вимив руки, бо не користувався милом; неправильно розклав іграшки, коли прибирав у кімнаті. Поступово ці критерії, які спочатку використовує дорослий, дитина починає вживати при оцінюванні товаришів. Сама ж робити аналогічні помилки, не помічаючи їх. Виникають ситуації, коли дошкільник намагається пояснити одноліткові, як слід виконувати той чи інший побутовий процес, але при цьому вихоплює лише окремі фрагменти, не розкриваючи цілісної послідовності операцій. Наприклад, дає настанову: "поскладай одяг на стільчик. Ось так, на спинку". Але не пояснює, які речі слід скласти спочатку, які зверху на них, як розправити складки, щоб одяг не зім'явся.
Дитина із захопленням ставиться до виконання побутових процесів, прагне допомогти дорослому у прибиранні кімнати, у пранні, у догляді за квітами та тваринами тощо. Якщо раніше дитину приваблювало само виконання процесу, то тепер основний інтерес переміщується на отримання схвалення, подяки дорослого.
Спостерігається розширення у розумінні смислу побутових процесів, вихід у цьому розумінні на рівень соціальних відносин: потрібно вимити руки перед тим, як розкладати хліб до обіду іншим дітям, бо від бруду на руках вони можуть захворіти. Відзначається здатність передбачити наслідки своїх дій.
Протягом дошкільного віку вдосконалюється здатність коментувати побутові процеси, описувати їх у мовленні, пояснюючи іншим дітям; зростає соціальна зорієнтованість мотивації виконання побутових процесів (прагнення уникнути сорому, зауважень, негативних оцінок ровесників та дорослих).
Дорослий може сприяти засвоєнню дитиною як мотиваційною, так і операційною стороною побутової діяльності. Для дошкільника засвоєння нових культурно-гігієнічних навичок відбувається легше й швидше за умови чітких пояснень з боку дорослого значення цих навичок і послідовності операцій, з яких вони складаються. Участь дорослого у першому практичному виконанні дії зменшується порівняно із раннім віком, коли у побутовому процесі дії дорослого й дитини тісно переплітались. Тепер дошкільник діє за словесною інструкцією. Для закріплення культурно-гігієнічних навичок важливо систематично й уважно контролювати дитину, звертати її увагу на ознаки якісного виконання побутового процесу, пояснювати недоліки та орієнтувати на їх подальше подолання.
Навички, якими дитина оволоділа у ранньому віці ще більше автоматизуються, поєднуються у ланцюжки, створюючи певну систему. Зростає кількість стійких навичок - звичок, які зумовлюються внутрішніми потребами дитини, а не зовнішніми вимогами дорослих. До кінця дошкільного віку побутові процеси здійснюються без нагадувань дорослих, за ініціативою самих дітей.
Режим дня продовжує відігравати важливу роль в організації поведінки дитини. Протягом всього дня дитина використовує засвоєні навички, вдосконалює їх та оволодіває новими. Прокидаючись, вона застеляє свою постіль, вмивається, одягається. Вміє поводитись за столом під час прийому їжі, використовуючи при цьому столові прилади. Допомагає батькам або вихователю прибрати зі столу, бере участь у митті посуду. Стежить за своєю зовнішністю: причісується, коли помічає якісь негаразди у зачісці; доглядає за своїм одягом, помічає, коли він забруднився чи розірваний тощо.
Включення дитини у працю дорослих призводить до зближення культурно-гігієнічних навичок із трудовими. Навички самообслуговування поширюються на допомогу оточуючим: зав'язати шарфик не тільки собі, але й товаришеві, принести ганчірку та допомогти витерти розлиту кимось воду, рознести на столики тарілки до обіду всім дітям.
ВИСНОВКИ про особливості розвитку побутової діяльності в дошкільному віці:
- переважає соціальна мотивація виконання побутових процесів дошкільником, який орієнтується на вимоги та схвалення оточуючих;
- відбувається усвідомлення зв'язку між налагодженням нормальних взаємин з оточуючими та дотриманням правил поведінки в побутовій діяльності;
- операційна сторона побутової діяльності розвивається як вдосконалення якості виконання засвоєних культурно-гігієнічних навичок та засвоєння нових;
- зростає внутрішня складова у мотивації побутової діяльності, у дитини формується потреба дотримуватись культурно-гігієнічних норм та на цій основі навички переходять у звички;
- роль дорослого у розвитку побутової діяльності дошкільника полягає у поясненні значення навичок та у розкритті операційного їх складу; для закріплення навичок у поведінці дитини дорослий повинен систематично контролювати їх виконання;
- навички самообслуговування набувають ознак трудових дій, коли дитина використовує їх на допомогу оточуючим.
1. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві
2. Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури
2.1. Трудова діяльність дошкільника як передумова професійного самовизначення
2.2. Взаємозв'язок трудової діяльності та гри дошкільника
2.3. Розвиток компонентів структури трудової діяльності дошкільника
3. Оволодіння дошкільником новими видами і формами праці
4. Розвиток співпраці дошкільника з однолітками
Тема 12. Психологічні особливості образотворчої та конструктивної діяльності дитини в дошкільному віці
1. Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років