Дитяча психологія - Дуткевич Т.В. - 1. Соціальна ситуація розвитку дитини при переході із дитячого закладу в школу

ПЛАН

1. Соціальна ситуація розвитку дитини при переході із дитячого закладу

в школу

2. Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання

3. Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання

4. Вольова готовність дитини виконувати вимоги школи

5. Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідно-

син шкільного середовища

Література

1. Артемова Л. В. Вчись граючись. Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільнят. - К.: Томіріс, 1995. - 112 с.

2. Богуш А М. Речевая подготовка детей к школе. - К.: Рад. школа, 1984. - 176 с.

3. Буре Р. С. Готовим детей к школе. - М.: Просвещение, 1987. - 96 с.

4. Воспитание и обучение детей 6-го года жизни / Под ред. А. А. Парамоновой, О. С. Ушаковой. - М.: Просвещение, 1987. - 160 с.

5. Воспитание нравственных чувств у старших дошкольников / Под ред. А. М. Виноградовой. - М.: Просвещение, 1989. - 96 с.

6. Завтра в школу / Під заг. ред. В. К. Котирло. - К.: Рад. школа, 1977. - 128 с.

7. Кондратенко Т. Д., Котырло В. К., Ладывир С. А. Обучение старших дошкольников. - К.: Рад школа, 1986. - 152 с.

8. Котирло В. К. Початковий період у навчанні школярів. - К.: "Знання". - № 7. - 1985. - 48 с.

9. Кравцова Е. Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. - М.: Педагогика, 1991 - 152 с.

10. Тренируйте ум детей / Сост. Ю. В. Гильбух, В. А. Георгиевская. - К.: Рад. школа, 1983. - 72 с.

11. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. - М.: Изд. центр "Академия", 1997. - С. 299-307.

1. Соціальна ситуація розвитку дитини при переході із дитячого закладу в школу

Перехід до шкільного навчання докорінно змінює весь спосіб життя дитини. У цей період в її життя входить навчання - діяльність обов'язкова, відповідальна, що потребує систематичної організованої праці. Ця діяльність ставить перед дитиною задачу послідовного, цілеспрямованого засвоєння знань, узагальнених і систематизованих в основах наук, що передбачає зовсім іншу, ніж у дошкільному дитинстві, структуру її пізнавальної діяльності. З боку суспільства дитину починають розглядати як людину, що вступила на першу сходинку громадянської зрілості (О. М. Леонтьєв, Л. І. Божович, Д. Б. Ельконін).

У дитини з'являються обов'язки, які покладає на неї суспільство. Вона несе за свою навчальну діяльність серйозну відповідальність перед школою і батьками. Ці обов'язки, від виконання яких будуть залежати майбутнє місце дитини в житті, її суспільна функція і роль, а звідси і зміст усього подальшого життя.

Разом з новими обов'язками школяр отримує нові права: на серйозне ставлення оточуючих до своєї навчальної праці; на робоче місце, необхідне для його занять, на час, на тишу, на відпочинок, на дозвілля, на схвалення за навчальні успіхи.

Але для того, щоб у дитини виникла внутрішня позиція школяра, необхідна певна ступінь готовності - рівень її психічного розвитку. Основи тих якостей, що повинні формуватися в той чи інший період життя дитини, закладаються раніше, на попередньому віковому етапі. Формування нових психічних утворень, якщо воно не підготовлено в ході попереднього розвитку, йде вкрай важко. Період, особливо сприятливий для формування тієї чи іншої функції, якості, властивості, носить назву сензитивний.

Так, основний словниковий запас у людини формується у віці до 12 років. На знанні сензитивного періоду засновані рекомендації вчити іноземній мові в дитячому віці. Дошкільний вік є сензитивним періодом для формування багатьох здібностей і якостей дитини, що входять у число необхідних передумов формування навчальної діяльності.

Підготовка дітей до школи як цілеспрямований процес здійснюється в дошкільних установах відповідно з їхньою програмою, а також у родині, де вона реалізується по-різному.

Там, де вчителі початкових класів підтримують тісний зв'язок з дошкільними установами і попередньо знайомляться з майбутніми учнями, значно менше часу потрібно для взаємної адаптації, вища успішність у першому півріччі. Такі показники досягаються за рахунок більш досконалого знання педагогом кожної дитини, її сильних і слабких сторін і врахування цього у своїй роботі.

У психологічній готовності до навчання виділяють такі компоненти: мотиваційна; розумова чи пізнавальна; вольова; емоційна готовність. Однак психологічна готовність не зводиться до простої сукупності її компонентів, а складає єдине ціле. У випадках неготовності до навчання в школі кожен з цих компонентів може потребувати свого формування. Тоді говорять про мотиваційну, вольову та ін. неготовність, чим підкреслюється основна проблема, що негативно впливає на інші складові цього утворення.

Підготовка дитини до школи забезпечується спільними зусиллями педагогів дошкільної установи і батьків. Задача дитячого садка - розкрити батькам значення дошкільного періоду в загальному розвитку дитини, розповідати їм, як формувати потрібні якості й звички. Кожна родина в міру своїх можливостей знайомить дитину з навколишнім світом, дає певні знання, тобто бере на себе важливі функції у підготовці до школи. Від того, як вона це робить, багато в чому залежить успіх майбутнього навчання.

Батьки, що хочуть навчитися організовувати керівництво розвитком свого сина або доньки, позитивно відзиваються на пропозиції й зауваження вихователів, враховують їх у родинному вихованні. У таких родинах вдається правильно організувати спілкування, добре підготувати дитину до шкільного життя.

ВИСНОВКИ про соціальну ситуацію розвитку дитини при переході із дитячого закладу в школу:

- невідповідность між старим "дошкільним" способом життя і новими можливостями дітей, що вже випередили його - головна суперечність, що виступає джерелом розвитку особистості дитини;

- вчитель є максимально авторитетною для дитини людиною;

- оцінка і успіх у навчанні стають головним критерієм у ставленні одноліток один до одного і визначають положення дитини в класі;

- учбова діяльність соціально значуща, обов'язкова для всіх дітей, підпорядкована строгому розпорядку.