Дитяча психологія - Павелків Р.В. - Умови розвитку здібностей у дошкільному віці

Головне завдання дошкільного закладу, педагогів, психолога та батьків - створити сприятливі умови для прояву й розвитку здібностей малят, для їхнього всебічного гармонійного розвитку, подбати про можливість подальшого вибору - осмисленого й виваженого.

Необхідно також допомогти батькам усвідомити свою підвищену відповідальність за формування неординарної особистості, пояснити їм особливості проявів здібностей їхньої дитини, можливі проблеми й ускладнення у її розвитку, підказати, на що варто звернути увагу, як змінити стиль спілкування з нею.

У вихованні обдарованих дітей батьки часто припускаються типових помилок:

- переобтяжують їх заняттями музикою, танцями, малюванням тощо за рахунок ігор та прогулянок;

- сприймають здібності сина чи доньки як засіб реалізації власних уподобань та нереалізованих прагнень і вимагають від дитини більшого, ніж вона здатна сприйняти, зробити;

- висувають не завжди достовірні гіпотези: скажімо, вважають, що соціально-комунікативні можливості розумово обдарованої дитини такі ж високі, як і інтелектуальні;

- відводять дитині привілейоване становище у родині, що негативно позначається і на ній самій, і на її братах і сестрах;

- залучають малюка до розв'язання родинних проблем, для яких діти ще не дозріли, чим завдають шкоди їх емоційному розвитку;

- купують забагато інтелектуальних ігор, ігноруючи спортивні знаряддя, необхідність фізкультурних занять;

- не завжди знаходять правильний підхід до дитини, ставлять до неї вимоги, як до дорослої, не вміють досягти взаєморозуміння, встановити щирі, товариські взаємини.

Психолог дошкільного закладу має організувати педагогічну просвіту батьків на семінарах, "круглих столах", тренінгах з метою вироблення правильного стилю спілкування, стратегії і тактики виховання дитини.

Вагомою є допомога практичного психолога педагогам у правильному розвиткові здібностей своїх вихованців. Він доводить, що не слід поділяти дітей на "математиків" і "митців", "розумних" і "дурних", оскільки ці характеристики дуже несталі, тимчасові, - все залежить від розвивальної роботи, яка проводиться з дитиною.

Серед основних напрямів діяльності психолога з метою створення умов для стимулювання здібностей у дошкільників виділяють:

- розроблення разом з вихователями індивідуальних програм розвитку дітей, які виявляють здібності;

- консультування вихователів щодо організації роботи з обдарованими дітьми, добору завдань, вправ та ігор;

- сприяння організації роботи гуртків за уподобаннями (музичні, художні, танцювальні, з розвитку логічного мислення, комп'ютерні, з вивчення іноземних мов тощо);

- забезпечення обладнанням у групових кімнатах куточків діяльності за уподобанням (центрів);

- упроваджування елементів теорії розв'язання винахідницьких завдань для активізації мислительної діяльності і творчих можливостей дошкільнят;

- залучення розумово обдарованих дітей до спеціальних занять для розвитку у них комунікабельності та зняття тривожності, страхів, запобігання неврозам;

- створення умов для проведення профілактичних і оздоровчих заходів;

- забезпечення гнучкого режиму дня для профілактики психологічного дискомфорту, здійснення індивідуального підходу до кожної дитини, врахування інтересів сім'ї;

- систематичне проведення спостереження у групах, аналіз результатів діяльності дітей з метою виявлення їхніх зацікавлень і нахилів.

Для ефективної реалізації здібностей дітей дорослі повинні створити сприятливі умови у сім'ї і дошкільному закладі, запевнити дитину у її здібностях та обдаруваннях. Скепсис або надмірне захоплення дитячими здібностями гальмують "її. Від працьовитості, самостійності, прагнення до саморозвитку, пізнавальної активності та інших психологічних якостей залежать потенційні можливості дитини у майбутньому.