Моральні цінності повністю зумовлюються соціумом, у якому живе людина: мораль Давніх Риму і Греції була зовсім не такою, як у християнську добу, розуміння добра і зла у сучасних племенах Африки і високорозвинутих країнах Європи кардинально різниться. Тому результати досліджень, отримані в різних країнах, можуть відрізнятися. .
Моральні міркування вивчав американський психолог Лоуренс Кольберг (1927-1987), послідовник Ж. Піаже, який використовував метод моральних дилем (незавершених історій). Досліджуваним він пропонував висловити своє ставлення до вигаданих історій, подібних до такої: "У Хайнца важко хвора дружина. Не маючи вдосталь грошей, він просить аптекаря дати йому необхідні ліки, проте аптекар не погоджується. Щоб урятувати дружину, Хайнц змушений украсти ліки". Учасникам дослідження, більшість яких становили учні і випускники чоловічого коледжу, ставили стандартні запитання: чи правильно вчинив Хайнц; чому; як би ви діяли на його місці?
Шість емпірично виокремлених стадій Кольберг об'єднав у рівні: "конвенціональний" (лат. сопуєшло - договір) (стадії 3 і 4) - на підставі домовленості людей, як слід поводитися;"доконвенціональний" (стадії 1 і 2) - такий, що ігнорує традиції і соціальні вимоги; "постконвенціональний" (стадії 5 і 6) - орієнтований на високі етичні принципи (табл. 2.7).
Таблиця 2.7
Рівні розвитку моральної думки за Л. Кольбергом
Л. Кольберг установив, що більшість людей перебуває на конвенціональному рівні морального розвитку, діти і правопорушники - на доконвенціональному і лише деякі етично розвинені особи, що мають альтруїстичну професію, можуть досягати постконвенціонального рівня.
Пізніше деякі дослідження засвідчили, що орієнтиром для чоловіків є справедливість - традиційно чоловіча цінність, а жінкам більш властиво пояснювати добрі вчинки цінністю "турбота", орієнтованою на потреби інших і вимогою відмовитися від власних домагань, жертовністю. На думку К. Джилліган, жінки орієнтуються у моральній поведінці не на об'єктивні права, а на суб'єктивне емоційне сприйняття потреби іншої людини. Вони допомагають не тому, хто заслужив, а тому, хто викликає більше співчуття.
Відмінність у ставленні до моральних цінностей між чоловіками і жінками вивчало багато дослідників. Так, рангуючи за значущістю 15 термінальних (значущих) цінностей (М. Рокич), українські жінки відвели "чесності" 7 місце, а "правдивості" - 11. Чоловіки "чесність" поставили на 6 місце, а "правдивість" - на 9 (в США і чоловіки, і жінки відводять цим цінностям 1 або 2 місця).
Альтруїстична (задля порятунку) брехня більше властива жінкам і фемінним чоловікам, егоцентрична (заради своїх цілей) - чоловікам і маскулінним жінкам. Пояснюючи необхідність брехні, жінки частіше звертаються до її причин ("Тому що боялася..."), чоловіки - до цілей ("Для того щоб перемогти..."). Це означає, що жінки у своїх моральних думках радше процесуальні, а чоловіки - результативні.
Особливості моральної свідомості й етичної поведінки, пов'язані із статевим диморфізмом, виявляються вже в підлітковому віці. Сучасний російський психолог Світлана Нартова-Бочавер, досліджуючи співвідношення мотивів і цінностей альтруїзму і досягнень у свідомості й поведінці старших школярів (учнів 10 класу), з'ясувала, що хлопчики, наділені вираженими якостями альтруїзму, вчаться, як правило, краще за інших. Натомість дівчатка, готові завжди надати допомогу, вчилися посередньо. У суб'єктивному семантичному просторі дівчаток образи "філантропа" і "успішного" різко розведені, у хлопчиків - інтегровані. Досягнувши бажаного, хлопчики демонструють підвищену готовність надавати допомогу іншим, в дівчаток - цей мотив стає слабшим. Отже, і на ментальному, і на поведінновому рівнях хлопчики сприймають (переживають) альтруїстичне і егоїстичне як взаємопосилювальне, тобто вони кооперативні, а дівчатка - ні. Ставлячи перед собою певну прагматичну мету, дівчинка ніби відмовляється від альтруїстичної лінії поведінки, а орієнтуючись на любов до людей" готує себе жертвувати тим, що їй дороге. Ця особливість, імовірно, пояснює багато якостей російського і українського менталітету.
Усе це свідчить, що на особливості моральної свідомості чоловіків і жінок впливають не тільки соціокультурна ситуація, а й міжстатеві відмінності у поведінкових стратегіях.
Характер у структурі індивідуальності
Диференціально-психологічний аналіз структурних компонентів характеру
Я-система базових (генералізованих) орієнтацій
Акцентуації характеру як реакція особистості на фрустрації
2.4. Типологічний підхід до характеру особистості
Особистісні типи
Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом
2.5. Ідіографічний підхід до особистості
Теорія рис Г.-В. Олпорта