Успіх діяльності будь-якого банку залежить від широти асортименту операцій та послуг, які він здійснює. Розрізняють традиційні і нетрадиційні банківські операції та послуги.
До традиційних банківських операцій відносять операції та послуги, пов'язані з формуванням банківських ресурсів, їх розміщенням в активи та здійснення розрахунків між клієнтами.
Розвиток нетрадиційних банківських операцій і послуг сприяє диверсифікації ризиків, отримання прибутку з інших джерел, поліпшенню структури балансу банку, його ліквідності. Згідно з Положенням про порядок видачі банком банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженим постановою № 275 Правління НБУ від 17.07.2001 р., банк, отримавши ліцензію на здійснення операції із приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб, відкриття, ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів та розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, мають право без отримання письмового дозволу здійснювати такі операції та угоди: надання гарантій, поручительств та інші зобов'язання третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі і надання консультацій та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
Саме ці послуги і являють собою сутність нетрадиційних операцій та послуг.
Виникнення і розвиток нових, нетрадиційних для банків операцій та послуг зумовлене такими причинами:
• зниженням рівня дохідності традиційних банківських операцій та послуг. Розвиток ринкової економіки, зростання кількості банків, конкурентна боротьба між ними неминуче приводять до зменшення процентних ставок за кредитами і депозитами, до розширення сфери розрахунково-банківських операцій без зростання їх вартості;
• загостренням конкуренції між банківськими та небанківськими установами. Прихід на ринок банківських продуктів небанківських установ (кредитних спілок, ломбардів, пенсійних фондів тощо) із послугами, дещо відмінними від традиційних банківських послуг, об'єктивно змушує банківську систему теж надавати аналогічні послуги в боротьбі за клієнта;
• необхідністю диверсифікації банківських доходів, розширення та вдосконалення структури ресурсної бази банку, підвищення ліквідності та платоспроможності;
• необхідністю підвищення якості обслуговування своїх клієнтів. Це виявляється в тому, що відбувається закріплення за кожним солідним клієнтом окремого менеджера, який надає йому весь комплекс послуг і здійснює необхідні операції.
До нетрадиційних послуг належать такі:
• фінансовий інжиніринг;
• трастові (довірчі) послуги;
• послуги зі збереження цінностей із наданням клієнтам у розпорядження сейфів та з прийняттям цінностей клієнта на збереження без їх доступу;
• консультаційні та інформаційні послуги зі створення певної міжбанківської бази даних;
• гарантійні та посередницькі послуги.
8.3. Трастові послуги банків для фізичних і юридичних осіб
Під трастовими розуміють послуги, засновані на довірчих правовідносинах, коли одна особа-засновник передає своє майно в розпорядження іншій особі – довірительному власникові, для управління в інтересах третьої особи-бенефіціара.
Довірительний власник може надавати довірчі послуги, пов'язані з управлінням майном довірителя і не пов'язані з цим. Правовою основою трастових послуг, не пов'язаних з управлінням майном, є те, що банк у цьому разі є довіреною особою, яка бере на себе здійснення юридичних дій за рахунок та від імені клієнта.
Довірча власність виникає у трьох випадках:
1) у результаті волевиявлення довірителя майна;
2) у результаті укладення угоди;
3) згідно із законом або рішенням суду.
Розрізняють трастові послуги для юридичних осіб і для фізичних осіб. Трастові послуги, що надаються юридичним особам, як правило, включають:
• агентські послуги;
• створення фондів погашення заборгованості, з яких, відповідно до умов договору, може здійснюватися погашення боргів, сплата процентів, викуп облігацій; виплата дивідендів акціонерам;
• обслуговування облігаційної позики, що супроводжується пере-данням довіреній особі права розпорядження майном, яке спутує забезпеченням позики;
• управління коштами благодійних фондів;
• інвестування коштів клієнтів у визначені ними види активів;
• обслуговування працівників компанії. У цьому разі траст-відділи надають послуги в інтересах працівників, здійснюючи управління фондами компаній, призначеними для виплат пенсій, різних винагород та допомог;
• розпорядження активами, включаючи управління нерухомістю як усередині країни так і за кордоном;
• тимчасове управління справами компанії в разі її реорганізації чи ліквідації;
• послуги депозитарію (завірення акцій, за яким акціонери передали право голосу уповноваженим представникам).
Трастові послуги на користь фізичних осіб, як правило, включають такі послуги:
1) управління майном згідно з договором або прижиттєвий траст: довіритель передає банкові в управління майно, який зберігає його, інвестує, розпоряджається доходом, одержаним від майна, у визначеному договором порядку. Управління майном передбачає ухвалення рішень щодо його розміщення, оформлення, страхування і внесення страхових платежів, депозитні операції готівкою, облікові операції; виплату доходу бенефіціарові, аналіз ефективності використання майна;
2) розпорядження спадщиною, або заповідальний траст, тобто розпорядження майном клієнта після його смерті, може здійснюватися відповідно до письмового заповіту, залишеного померлим, у якому зазначений виконавець заповіту, або за рішенням суду, коли заповіт не був складений. 6 обох випадках розпорядником спадщини може бути трастова компанія чи траст-відділ банку. Розпорядження майном включає: одержання рішення суду; збір та інвентаризація майна; забезпечення схоронності спадщини; сплату адміністративних витрат; здійснення розрахунків із кредиторами; реалізацію майна, яка не підлягає тривалому зберіганню; контроль за здійсненням комерційних операцій; розподіл майна між спадкоємцями;
3) опікунство та забезпечення зберігання майна передбачає набір операцій, аналогічний управлінню майном. Зазначений вид трастових послуг поширений переважно на неповнолітніх, які вважаються недієздатними для управління та володіння майном. Опікунство та забезпечення зберігання майна існує у двох формах: опікунство індивіда (неповнолітнього, недієздатного) та опікунства майна у випадках, якщо власник майна фізично неспроможний самостійно здійснювати управління ними;
4) агентські послуги характеризуються тим, що одна особа (агент) учиняє як юридичні, так і фізичні дії за дорученням і за рахунок іншої особи. Кінцевою метою агентських послуг є встановлення договірних зобов'язань між принципалом і третьою особою. Агентські послуги включають: збереження активів, наприклад цінних паперів; одержання доходів за ними та повідомлення клієнта; купівлю-продаж цінних паперів та доставляння їх до клієнта; обмін цінних паперів; погашення облігацій; сплату податків; оформлення трастових полісів; оплату рахунків; укладення від імені клієнтів договорів на отримання кредитів; купівлю-продаж іноземної валюти та дорогоцінних металів.
8.4. Надання сейфів для зберігання цінностей
8.5. Консультаційні та інформаційні послуги банків
8.6. Фінансовий інжиніринг
8.7. Інтернет-банкінг
РОЗДІЛ 9. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ БАНКУ
TEMA 9.1. ПРИБУТКОВІСТЬ БАНКІВ
9.1.1. Порядок формування резервного фонду і резерву для відшкодування можливих витрат від дебіторської заборгованості
9.1.2. Формування та використання резервів за цінними паперами і кредитними операціями
9.1.3. Порядок визначення та формування обов'язкових резервів банком