Етнопсихологія - Савицька О.В. - 2. Етнічна самосвідомість як структурний компонент самосвідомості особистості

Самосвідомість особистості - це усвідомлення людиною себе як індивідуальності. Самосвідомість є необхідною умовою та управлінським компонентом будь-якої свідомої діяльності людини. Одним із продуктів діяльності самосвідомості є "Я-концепція" особистості, що розглядається як система усвідомлюваних і неусвідомлюваних уявлень індивіда про себе, у поєднанні з їх емоційною оцінкою та відповідною поведінковою реакцією. "Я-концепція" особистості містить когнітивний ("Я-образ"), емоційно-оцінний і поведінковий компоненти.

Людина пізнає себе не лише за допомогою прямих самосприймань. Багато в чому індивід пізнає себе опосередковано, тобто за допомогою інших людей, досить часто представників свого етносу, сприймаючи їх реакції на власну поведінку та особистість. Сприймаючи думки і оцінки оточуючих про себе, індивід правильно чи неправильно пізнає себе, складає різноманітні уявлення про власне "Я", зокрема, й етнічні. Важливим джерелом розвитку таких уявлень виступають думки значущих інших, тобто найбільш авторитетних для індивіда людей.

Уявлення особистості про себе як про представника якої-небудь етнічної групи належать до когнітивної складової "Я-концепції" -"Я-образу".

Етнічне "Я" - це уявлення людини про власну етнічну належність.

Етнічні та інші уявлення людини про власне "Я" можуть бути реальними, ідеальними і дзеркальними.

Реальне "Я" - це уявлення індивіда про те, яким він є в даний момент свого життя.

Ідеальне "Я" - це уявлення людини про те, якою вона прагне стати в майбутньому.

Дзеркальне "Я" - це уявлення індивіда про те, що про нього думають значущі інші.

Етнічне "Я" особистості розвивається в результаті її самоідентифікації з певним етносом.

Основними функціями самосвідомості виступають:

- забезпечення стійкості та почуття неперервності "Я" індивіда засобами пам'яті. Так з'являються "Я-минуле", "Я-теперішнє", "Я-майбутнє", тобто, уявлення людини про себе в минулому, теперішньому і майбутньому;

- регуляція поведінки особистості (стиль спілкування індивіда з іншими людьми, постановка певних цілей і способів їх досягнення й т. ін.);

- адаптація людини до оточуючого соціального середовища, особливо в умовах стресів, конфліктів, фрустрацій. Самосвідомість значною мірою зумовлює вибір індивідом стратегії адаптації в складних умовах.

Слід зауважити, що схожі до описаних вище функції виділяються й для етнічної самосвідомості.

3. Етнічна самосвідомість, її структура та функції

Більшість дослідників виокремлюють етнічну самосвідомість на індивідуальному та груповому рівнях.

Так, групові процеси виникають за тієї умови, що люди, які утворюють певну соціальну спільність (групу), зокрема, й етнос, здійснюють спільні дії та діяльність. У групі (етносі) з'являються спільні для всіх її учасників психічні явища: почуття взаємозв'язку і належності до групи, ідентифікація з групою та почуття "ми". Кожний індивід вважає себе членом етносу. Водночас, етнос як велика група набуває певних соціально-психологічних рис і характерних форм поведінки.

Етнічна самосвідомість на рівні особистості виступає як цілісна система уявлень про себе, що тісно пов'язана із сформованим у індивіда образом власного етносу. Людина може охарактеризувати свою етнічну спільність, її походження, мову, культуру, психологічні риси ("національний характер"); а також власне місце в цій етнічній групі та ставлення до неї.

Етнічне "Я" чи етнічний "Я-образ" на особистісному рівні як складова етнічної самосвідомості містить такі компоненти:

- уявлення індивіда про те, що він є одним з багатьох інших представників цього етносу;

- уявлення про фізичні та психічні якості, що є спільними для нього та багатьох представників цього етносу;

- уявлення про деякі культурні спільні особливості (національна мова, історія, походження, певні звички, цінності, загальнонаціональні символи і т. ін);

- почуття спільності та позитивної психічної ідентифікації з цієї спільністю, що зумовлює появу емпатії до її членів, почуття спорідненості та спільної долі з ними.

Етнічна самосвідомість на рівні етносу виступає як система загальних уявлень більшості членів етносу про власну етнічну групу, її походження, основні особливості культури і психічного складу, тобто система колективних уявлень про себе.

Етнічне "Я" чи етнічний "Я-образ" на рівні етносу як складова етнічної самосвідомості містить такі компоненти:

- етнопсихологічний - уявлення про власні психологічні риси і способи поведінки;

- антропологічний - уявлення про свої фізичні риси;

- генетичний - уявлення про власне походження.

Джерелами етнічного "Я" чи етнічного "Я-образу" на рівні етносу виступають: свідомість людей-етнофорів, культурні пам'ятки, традиції, звичаї, ритуали і т. ін.

Етнічне "Я" на рівні етносу з'являється у результаті психічної діяльності багатьох людей, етносів та взаємодії між ними.

Етнічне "Я" на рівні етносу індивідуалізується в особистісних етнічних "Я-образах" водночас не співпадаючи з ними.

У цілому функціями етнічної самосвідомості є:

- структурування відокремлених сприймань рис, якостей і дій свого етносу в цілісну усвідомлену систему;

- самоконтроль з метою збереження етносу і його цілісності;

- самооцінка, що сприяє самовдосконаленню;

- організація самозахисту етносу та його експансії у просторі й часі;

- протиставлення себе іншим етносам з метою попередження експансії й т. ін.