Етнопсихологія - Савицька О.В. - 2. Порівняльно-культурне вивчення соціалізації

У сучасній етнопсихологічній науці помітно активізувалися порівняльно-культурні дослідження. Г. Крайг встановив, що культура, в умовах якої індивід живе і розвивається, неоднаково впливає на його фізичне, інтелектуальне та соціальне зростання. Інші дослідники звернули увагу на існування таких культурних звичаїв, які можуть сповільнювати чи пришвидшити моторний розвиток дитини. За даними Баттерворта і Харріса, немовлята з певних африканських племен розпочинають сидіти майже на півтори місяці раніше у порівнянні з іншими дітьми. Свідченням процесу соціалізації дитини виступає поява в неї почуття прив'язаності до дорослого, що є універсальним для різних культур.

Науковцями виявлено й певні відмінності у розвитку почуття прив'язаності дитини до дорослого. За даними Д. Мацумото, в Японії матері дуже рідко залишають дитину одну чи з іншими людьми. Тим самим у дітей формуються сильне почуття залежності та амбівалентна прив'язаність. На противагу, в Німеччині матері виховують самостійність і незалежність у власних дітей, тобто надається перевага уникаючій прив'язаності.

В описаних вище й багатьох інших концепціях прив'язаності було висловлено думку про те, що первинні взаємини з однією людиною, переважно з матір'ю, які вирізняються інтерактивним діалогом, іграми та підвищеною чутливістю, є найкращим чинником повноцінного розвитку дитини.

Однак у багатьох культурах дотримуються відмінного від описаного попередньо підходу щодо виховання і розвитку дітей. Так, окрім матері дитину можуть виховувати й інші люди - батько, бабусі, старші брати чи сестри і т. ін.

Вплив культури на інтелектуальний розвиток дитини висвітлено у теорії інтелектуального розвитку дитини Ж. Піаже. В порівняльно-культурних дослідженнях Коула і Скрібнера було експериментально зафіксовано динамічні зміни у розвитку пізнавальних операцій в дитини: порядок слідування стадій інтелектуального розвитку є незмінним і не залежить від культурної належності досліджуваних. П. Дейсеном було виявлено однакову послідовність у розвитку розуміння принципу збереження дітьми з європейських і неєвропейських культур. П. Дейсен і Д. Мацумото помітили значні вікові відмінності в інтелектуальному розвитку дітей з європейських і неєвропейських культур. Зокрема діти з неєвропейських культур значно пізніше досягають стадії конкретних і формальних операцій у порівнянні з дітьми з європейських культур (це відставання перебуває у межах від 3 до 5-6 років).

Міжкультурні відмінності було зафіксовано й під час вивчення процесу розв'язування завдань різного типу та порівняння їх результатів у досліджуваних з такими рівнями інтелектуального розвитку, що відповідають середині кожної стадії цього розвитку. П. Дсйсен експериментально встановив наявність зв'язку між пізнавальними навичками представників якої-небудь культури і значущими для цієї культури побутовими навичками. У проведеному дослідженні взяли участь діти з Канади, Австралії та Африки. Представники мисливських племен Канади й Австралії змушені здійснювати далекі переходи для пошуків їжі та у зв'язку з цим добре орієнтуватися в просторі. Представники африканського племені баоул, на противагу, дотримуються осілого способу життя, їх діти мало подорожують. У результаті проведеного експерименту було з'ясовано, що із завданням, розв'язання якого вимагало достатнього рівня розвитку просторових навичок, впоралися половина канадських дітей семирічного віку, половина австралійських дітей дев'ятирічного віку та африканських дітей дванадцятирічного віку.

Отже, культура зумовлює значний вплив на інтелектуальний розвиток дитини.