Етнопсихологія - Савицька О.В. - 3. Етноцентризм як механізм міжгрупового сприймання

Поняття етноцентризму вперше було визначено як соціально-психологічне явище у і906 р. За У. Самнером, етноцентризм - це таке світобачення, згідно з яким своя група виявляється в центрі, а всі інші порівнюються з нею або оцінюються з посиланнями на неї.

Сучасний дослідник І.С. Кой визначає етноцентризм як властивість "сприймати і оцінювати життєві явища крізь призму традицій, цінностей власної етнічної групи, що є певним еталоном чи оптимумом". Етноцентризм виявляється у задоволенні, яке отримують люди при сприйманні анекдотів, в сюжеті яких міститься змагання між представниками різних етнічних груп і найкращим виявляється представник їх власного етносу.

Основними показниками етноцентризму є:

- сприймання елементів своєї культури як "звичних" і "правильних", а елементів іншої культури - як "незвичних" і "неправильних";

- розгляд звичаїв власної групи як універсальних;

- оцінка цінностей, норм, ролей своєї групи як безсумнівно правильних;

- уявлення про те, що для людини звично співпрацювати з членами власної групи, допомагати їм, надавати перевагу своїй групі, пишатися нею і не довіряти чи навіть ворогувати з членами інших груп (М. Бруер і Д. Кемпбелл).

Щодо розуміння етноцентризму не існує єдиної думки. Багато психологів розглядають етноцентризм як негативне соціально-психологічне явище, що виявляється в тенденції неприйняття всіх чужих груп у поєднанні із завищеною самооцінкою власної групи.

Етноцентризм виконує як негативні, так і позитивні функції, а саме:

- перешкоджає міжгруповій взаємодії;

- підтримує позитивну ідентичність;

- зберігає цілісність і специфічність етнічної групи (Т.Г. Стефаненко).

Виокремлено два види етноцентризму: 1) войовничий; 2) гнучкий. Поява цих видів зумовлена соціальною структурою, об'єктивним характером міжетнічних відносин і культурними особливостями етносу.

Так, якщо люди не лише роблять висновки про чужі цінності, виходячи з власних, а нав'язують свої цінності іншим, то йдеться про войовничий етноцентризм. Цей різновид етноцентризму виявляється у ненависті, недовірі, страхові та звинуваченні інших етнічних груп у власних невдачах.

Однак, якщо етноцентризм не містить у собі ворожого ставлення до інших етнічних груп, то він може поєднуватися з толерантним ставленням до міжгрупових відмінностей. Спроби зрозуміти особливості чужої культури за умови об'єктивного оцінювання якостей власної групи, називають гнучким етноцентризмом.

Основними механізмами, які виконують функцію міжгрупової диференціації, виступають:

- стереотипізація - індивіду приписуються властивості згідно з його груповою належністю;

- соціальна каузальна атрибуція - приписування чинників поведінки і досягнень людини згідно з її груповою належністю;

- етнічна установка - готовність особистості до сприймання тих чи інших явищ національного життя, міжетнічних відносин та відповідно готовність діяти певним чином у конкретній ситуації.

4. Поняття про етностереотипи і стереотипізацію. Властивості етностереотипів

Етностереотипи - це спрощені, схематизовані образи етнічних груп, які характеризуються високим ступенем узгодженості індивідуальних уявлень.

Під етнічними стереотипами розуміють відносно стійке уявлення про моральні, розумові, фізичні якості, що притаманні представникам різних етнічних спільностей.

Виділено два види етнічних стереотипів:

1) автостсреотипи - це думки, судження і оцінки, які стосуються власної етнічної спільності;

2) гетеростереотипи - сукупність оцінних суджень про інші народи, про представників певної чужої етнічної групи.

До структури етностереотипу належать такі компоненти:

- ядро, яке складається з системи уявлень про зовнішність представників даної етнічної групи, її історичне минуле, особливості способу життя, трудові навички;

- мінливі судження щодо моральних і комунікативних характеристик даної етнічної спільності, які тісно пов'язані з ситуаціями міжетнічних і міждержавних відносин.

Стереотипи є соціальним явищем, а стереотипізація - це психологічний процес. Стереотипізація є результатом категоризації соціальних об'єктів. Створюючи соціальні категорії, індивід акцентує увагу на властивостях, за якими люди, що належать до тієї чи іншої категорії, сприймаються схожими один на одного та водночас такими, що відрізняються від інших.

Соціально-психологічними функціями стереотипізації є:

- спрощення та систематизація складної та великої за об'ємом інформації;

- міжгрупова диференціація, що найчастіше оцінюється на користь своєї групи і сприяє підтриманню позитивної групової ідентичності;

- пояснення існуючих відносин між групами;

- виправдання існуючих міжгрупових відносин;

- збереження існуючих відносин.

Стереотипізація с важливим механізмом розуміння індивідом соціального значення інформації. Тобто, за допомогою стереотипізації відображається соціальна реальність.

Основними властивостями етностереотипів є:

- їх емоційно-оцінний характер;

- стійкість (і навіть ригідність) щодо нової інформації;

- узгодженість;

- неточність.

Щодо емоційно-оцінного характеру стереотипів слід відзначити, що є позитивно та негативно емоційно забарвлені стереотипи. Так, до стереотипів з негативним зарядом С. Фіск відносить: стереотипи зневаги, стереотипи захоплення, стереотипи заздрощів і стереотипи патерналізму. Стереотипи зневаги існують по відношенню до представників низькостатусних, некомпетентних і "холодних" груп. Стереотипи захоплення з'являються, переважно, по відношенню до власних груп, яким приписується високий статус, компетентність і "тепло". Стереотипи заздрощів з'являються по відношенню до представників високостатусних, компетентних і "холодних" груп. Стереотипи патерналізму існують по відношенню до представників низькостатусних, некомпетентних і "теплих" груп.

Дослідники відзначають таку важливу властивість етностереотипів як стійкість (і навіть ригідність) щодо нової інформації. Однак ця стійкість є відносною, що зумовлено зміною відносин між групами, появою нової інформації. Наприклад, після Другої світової війни у принстонських студентів в негативний бік змінилися стереотипи щодо німців і японців.

Узгодженість етностереотипів - це високий ступінь єдності уявлень в усіх членів етнічної групи, яка створила той чи інший стереотип. Згідно з теорією Дж. Тернера, до узгодженості стереотипів у представників національних груп призводить випуклість соціальної ідентичності, а саме: 1) посилення гомогенності своєї групи, що сприймається; 2) очікування взаємної згоди між представниками групи та його реалізація; 3) сприяння активному досягненню консенсусу, що забезпечується взаємовпливом.

Неточність етностереотипу з'являється у результаті оцінювання кожного члена групи за допомогою певної якості, навіть у тому випадку, якщо ця якість в дійсності характеризує всю групу.

Таким чином, етностереотипи відображають реальні особливості стереотипізованої групи, що в свою чергу зумовлює появу проблеми істинності (точності) етностереотипу.

Ознаками істинності етностереотипу є:

1) наявність єдиної думки в двох чи більшої кількості груп щодо характеристик третьої групи;

2) схожість між культурами, що сприяє підвищенню точності етностереотипів;

3) узгодженість між сприйманням групою самої себе та сприйманням цієї групи з боку інших груп.

Отже, реальні міжетнічні відносини значною мірою впливають на етностереотипи. Характером відносин (співробітництво чи суперництво, домінування чи покора) зумовлюються основні виміри етностереотипів: зміст, спрямованість, ступінь точності та ступінь сприятливості.

Етнічні стереотипи сприяють отриманню інформації про наявність тієї чи іншої етнічної групи, появі певного ставлення до цієї групи, тобто кожний етностереотип містить певну програму дій по відношенню до іншої етнічної спільності.