Загальна психологія - Максименко С.Д. - Запитання для самостійної роботи

У пізнавальній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Вони являють собою відображення переживання людиною свого ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяють на моральні, естетичні, інтелектуальні та праксичні.

Рівень духовного розвитку людини оцінюють за тим, у якій мірі їй властиві ці почуття. У вищих почуттях яскраво виявляються їх інтелектуальні, емоційні та вольові компоненти.

Вищі почуття є не лише особистим переживанням, а й засобом виховного впливу на оточуючих.

Моральні почуття - це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе; їх джерелом є спільне життя людей, їхні взаємини, боротьба за досягнення суспільно важливої мети.

Моральні почуття людини сформувались у суспільно-історичному житті людей, в процесі їх спілкування і стали важливим засобом оцінки вчинків і поведінки, регулювання взаємин особистості.

Естетичні почуття — це відчуття краси явищ природи, праці, гармонії барв, звуків, рухів і форм. Гармонійне поєднання предметів, цілого та частин, ритм, консонанс, симетрія викликають відчуття приємного, насолоду, яка глибоко переживається та є натхненням для душі. Ці почуття викликають появу творів мистецтва. Не тільки в мисленні, а Й почуттями людина утверджує себе в світі речей.

Залежно від рівня загальної та мистецької культури люди по-різному реагують на красу. Одні захоплюються гармонійними ритмами і римами, переходами та взаємопереходами кольорів, звуків, форм та рухів, інші не відчувають цієї гармонії й захоплюються грубими, різкими звуками, безладними рухами, випадковим поєднанням кольорів.

Естетичні почуття тісно пов'язані з моральними почуттями. Вони надихають особистість високими прагненнями, утримують від негативних вчинків. Отже, естетичні почуття є істотними чинниками формування моральності.

Вищі рівні розвитку естетичного почуття виявляються в почуттях високого, піднесеного, трагічного, комічного. Ці різновиди естетичних почуттів органічно пов'язані з моральними почуттями і є важливим засобом їх формування.

Інтелектуальні почуття являють собою емоційний відгук, ставлення особистості до пізнавальної діяльності в широкому її розумінні. Ці

почуття виявляються в допитливості, чутті нового, здивуванні, упевненості або сумніві. Інтелектуальні почуття яскраво виявляють пізнавальні зацікавлення, любов до знань, навчальні і наукові уподобання.

Пізнавальні почуття залежно від умов життя, навчання та виховання мають різні рівні розвитку. Такими його рівнями є цікавість, допитливість, цілеспрямованість, стійкий інтерес до певної галузі знань, захоплення пізнавальною діяльністю. Пізнавальні почуття своїм механізмом мають природжений орієнтувальний рефлекс, але його зміст цілком залежить від навчання, виховання, навколишньої дійсності, умов життя.

Праксичні почуття - це переживання людиною свого ставлення до діяльності. Людина реагує на різні види діяльності - трудову, навчальну, спортивну. Це виявляється в захопленні, задоволенні діяльністю, у творчому підході, в радості від успіхів або незадоволенні, в байдужому ставленні до неї.

Праксичні почуття виникають у діяльності. Яскраве уявлення про зміст і форми діяльності, її процес і результат, громадську цінність - головна передумова виникнення і розвитку праксичних почуттів.

Праксичні почуття розвиваються або згасають залежно від організації та умов діяльності. Вони особливо успішно розвиваються і стають постійними тоді, коли діяльність відповідає інтересам, нахилам і здібностям людини, коли в діяльності виявляються елементи творчості, окреслюються перспективи її розвитку.

Праксичні почуття стають багатшими, якщо поєднуються з моральними почуттями. Праця як справа честі, гуманістичне ставлення до діяльності роблять праксичні почуття важливим чинником боротьби за високу продуктивність та якість праці.

Формалізована структура змісту теми

Функції емоцій і почуттів: переживання людиною свого ставлення до дійсності.

Фізіологічний механізм: взаємодія підкоркових центрів з корою великих півкуль головного мозку при їх провідній ролі.

Запитання для самостійної роботи

1. Як відбувається відображення дійсності почуттями і чим воно відрізняється від відображення у пізнанні?

2. У чому полягає відмінність між емоціями та почуттями?

3. За якими ознаками можна констатувати, що людина перебуває в стані емоційного збудження?

4. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть впливати на настрій?

5. Якими є головні ознаки афекту?

6. Які ознаки характеризують пристрасті як форму переживання почуттів?

7. У чому полягають відмінності емоцій людини від емоцій тварини?

8. Чому моральні, інтелектуальні, естетичні та праксичні почуття належать до вищих почуттів?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи згодні ви з думкою, що відмінності між емоціями та почуттями мають здебільшого кількісний характер?

2. Чи згодні ви з твердженням, що фізіологічним підґрунтям вищих почуттів є кора та підкоркова зона?

3. Чи можна вважати, що експресивні рухи - єдиний вияв емоційних станів людини?

4. Чи є настрій результатом кількісної переваги позитивних або негативних емоцій?

5. Чи згодні ви з твердженням, що змістовність емоційного життя людини залежить тільки від змістовності її контактів з об'єктивним світом?

6. Чи завжди в стані афекту людина втрачає контроль над своєю поведінкою?

7. Чи завжди страх невідомого викликає в людини стресовий стан?

8. Чи можна стверджувати, що поняття "моральні почуття" та "моральні переконання" в принципі є тотожними?

9. Чи можна стверджувати, що механізми виникнення стресу та фрустрації принципово відмінні?

Завдання та проблемні ситуації

1. Чим можна пояснити, що тривале розлучення близьких людей завжди супроводжується стійкими негативними переживаннями?

2. Чим можна пояснити, що іноді емоційні реакції не відповідають об'єктивним впливам?

3. Чому людина в горі почуває себе легше, коли виплачеться?

4. Чи може регулювання емоціями на рівні підкоркової зони не бути пов'язаним із свідомістю?

5. Під впливом яких чинників виявляються моральні почуття особистості?

Література

1. Вартанян Г. А., Петров Э. С. Эмоции и поведение. - Л., 1989.

2. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. - М., 1976.

3. Додонов Б. И. В мире эмоций. - К.: Политиздат Украины, 1987.

4. Загальна психологія / За ред. С. Д.Максименка. - К.: Форум, 2000.

5. Изард К. Э. Эмоции человека. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.

6. Макаренко Ю. А. Системная организация эмоционального поведения.-М., 1980.

7. Максименко С. Д. Основи генетичної психології: Навч. посібник. - К.: НПЦ "Перспектива", 1998.

8. 8 Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 1. Тео-ретико-методологічні проблеми генетичної психології. - К.: Форум, 2002.

9. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 2. Моделювання психологічних новоутворень. - К.: Форум, 2002

10. Немов Р. С. Психология. - М.: Просвещение, 1995.

11. Общая психология / Под ред. С. Д. Максименко. - М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 1999.

12. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М.: Просвещение, 1977.

13. Ольшанникова А. Э. Эмоции и воспитание. - М., 1983.

14. Основи загальної психології / За ред. С. Д. Максименка - К.: НПЦ "Перспектива", 1998.

15. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1968.

16. Психология эмоций: Тексты. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984.

17. Семиченко В. А. Психические состояния. - К.: Магистр-5, 1998.

18. Симонов П. В. Потребностно-мотивационная теория эмоций // Вопр. психологии. — 1982. — № 6.

19. Якобсон П. М. Психология чувств. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980.