Загальна психологія - Павелків Р.В. - 2.7. Тестування

Тести широко застосовуються в різних галузях психології, їхня популярність зумовлена можливістю одержання точної та якісної характеристики психологічного явища, а також можливістю співставити результати дослідження, що в першу чергу необхідно для розв'язання практичних задач. Від інших методів тести відрізняються тим, що мають чітку процедуру збору та обробки даних, а також психологічною інтерпретацією одержаних результатів.

Тест — це теоретично і емпірично обґрунтована система висловлювань (завдань), яка дає змогу одержати вимірювання відповідних психологічних властивостей. Під тестуванням прийнято розуміти короткочасне дослідження, за допомогою якого вимірюється рівень розвитку або міру вираження деяких психічних властивостей особистості, груп або спільнот.

Існує кілька класифікацій тестів:

1) за формою - усні і письмові, індивідуальні та групові, апаратурні і бланкові, предметні, комп'ютерні, вербальні та невербальні;

2) за змістом (предметом) дослідження — спрямовані на вивчення властивостей інтелекту, здібностей, окремих характеристик особистості тощо;

3) за метою тестування — призначені для самопізнання, діагностування спеціалістом або професійного відбору.

У такій класифікації поєднуються досить різнорідні методики. Прийнятнішою є класифікація Л.Ф.Бурлачука і С.М.Морозова, які виокремлюють шість засад диференціації тестових методик:

1. Залежно від задач — вербальні та практичні.

2. За формою процедури дослідження — індивідуальні та групові.

3. За спрямованістю — тести, що діагностують різні сторони, якості, властивості особистості або групові.

4. За наявністю або відсутністю часових обмежень на виконання тестових завдань—тести, що враховують швидкість виконання завдань, і тести результативності.

5. За рівнем стандартизації — високостандартизовані і слабостандартизовані.

6. Апаратурні і бланкові тести.

Прийнято виокремлювати кілька варіантів тестів: тест-опитувальник, тест — завдання і проективні тести.

Тест-опитувальник як метод ґрунтується на аналізі відповідей досліджуваних на запитання, що дозволяють одержати достовірну і надійну інформацію про наявність або вираження певної психологічної характеристики. Судження про розвиток даної характеристики здійснюється на підставі кількості відповідей, які збіглися за своїм змістом з уявленням про неї. Тест — завдання передбачає одержання інформації про психологічні характеристики людини на підставі аналізу успішності виконання певних завдань. У тестах цього типу досліджуваному пропонується виконати певний перелік завдань. Кількість виконаних завдань є підставою для судження про наявність або відсутність, а також міру розвитку у досліджуваного певної психологічної якості. Більшість тестів для визначення рівня розумового розвитку належить саме до цієї категорії.

У1905 році французький психолог А.Біне створив один з перших психологічних тестів — тест для оцінки рівня інтелекту на замовлення французького уряду, який доручив А.Біне скласти шкалу інтелектуальних здібностей для школярів з метою їх розподілу по ступенях навчання. Пізніше різними вченими створюються різні серії тестів. Спрямованість тестів на оперативне розв'язання практичних завдань зумовила швидке та широке поширення психологічних тестів.

Розвиток цього напряму у вітчизняній психології того часу пов'язаний з іменами О.Ф.Лазурського, Г.І.Россолімо, В.М.Бехтерева, П.ФЛесгафта.

У даний час тести - це один з найпоширеніших методів психологічного дослідження. При цьому слід відзначити, що тести займають проміжне положення між суб'єктивними та об'єктивними методами. Це зумовлено значною різноманітністю тестових методик. Існують тести, що ґрунтуються на самозвіті досліджуваних, зокрема тести-опитувальники. При виконанні цих тестів досліджуваний може свідомо або несвідомо вплинути на результати тестування, особливо тоді, коли знає, як будуть інтерпретуватися результати.

Але існують і об'єктивні тести. До їх числа належать проективні тести. Ця категорія тестів не використовує самозвіту досліджуваних, а передбачає вільну інтерпретацію дослідником завдань, котрі виконує досліджуваний. Наприклад, за кольорами, яким досліджуваний віддає перевагу, психолог визначає його емоційний стан. В інших випадках досліджуваному показують картинки із зображенням певних ситуацій, після чого пропонують описати відображені на ній події. На підставі цього робиться висновок про особливості його психіки. Однак проективні тести ставлять підвищені вимоги до рівня професійної підготовки та досвіду практичної роботи психолога, а також вимагають наявності достатнього інтелектуального рівня в досліджуваного.

Отже, вибір конкретного методу в психології завжди зумовлений загальною та спеціальною методологією і залежить від предмета, мети дослідження і технічних можливостей самого методу.