Загальна психологія - Сергєєнкова О.П. - Історія розвитку психіки

Історія розвитку психіки

Проблема розвитку психіки має три аспекти вивчення:

1) виникнення і розвиток психіки в тваринному світі;

2) виникнення і розвиток людської свідомості;

3) розвиток психіки в онтогенезі людини, тобто починаючи з народження і до кінця життя.

Розвиток - це рух від простих форм і структур до вищих, більш складних. Розвиток життя, наприклад, це не коловорот подій, а послідовний процес, рух від найпростіших до дедалі складніших форм життя.

Вчені матеріалістичного напряму розглядають психіку як властивість високоорганізованої матерії, яка є продуктом тривалого (мільйони років) розвитку. Виникнення і розвиток психіки пов'язані з виникненням і розвитком органічної природи.

Історія розвитку психіки людини мала передісторію, яка пов'язана з біологічною еволюцією живих організмів. В цьому велику роль відіграло вчення Ч. Дарвіна (еволюційна теорія), який розкрив основні шляхи розвитку природи, її закономірності.

Для розуміння того, як виникла психіки людини, її свідомість, необхідно розглянути, як вона утворилася в процесі еволюції живих форм, як протягом багатьох мільйонів років розвиток психіки відбувався від найпростіших, елементарних форм до вищих, до появи найвищої форми психіки людини - її свідомості.

Досліджуючи природу матерії, вчені-матеріалісти вивчають різні форми руху матерії. Всім її видам, починаючи з неживої, неорганічної і закінчуючи найвищою складною матерією - людським мозком, властива якість відображення, тобто здатність реагувати на впливи. Форми відображення залежать від форм існування матерії.

Рушійною силою будь-якого розвитку є боротьба внутрішніх протиріч, боротьба між старим і новим, між тим, що відживає і тим, що народжується. Саме в цьому джерело розвитку психіки

Вищою формою відображення є психічне відображення, а вищою формою психічного відображення - свідомість

У неживій природі відображення може проявитися у вигляді механічної, фізичної чи хімічної взаємодії тіл або речовин (сонячний промінь і поверхня води, хвиля і камінь тощо).

З появою життя на Землі жива матерія набуває особливих властивостей. Загальною особливістю всіх живих організмів є подразливість.

Подразливість - здатність живого організму реагувати на зовнішні впливи середовища певними біологічними процесами

Біологічна форма відображення проявляється в активності (зовнішньої і внутрішньої) на прямі впливи, які самі по собі позитивно чи негативно впливають на організм.

Отже, з виникненням життя відображення стає якісно іншим. У неживій природі об'єкт залишається пасивним щодо впливів, а в живій природі живі істоти проявляють активність.

Подразливість є основою появи більш високого рівня відображення - психічного відображення, що проявляється у формі здатності відчувати.

Здатність відчувати - це чутливість. Чутливість проявляється в реагуванні на такі впливи середовища, від яких безпосередньо життя організму не залежить, але які сигналізують про біологічно значущі впливи середовища.

Поява і розвиток чутливості - нового рівня відображувальної діяльності - перебували в нерозривному зв'язку з ускладненням способу життя тварин і розвитком у них нервової системи; органів чуття та органів слуху.

Чим більшого розвитку досягає нервова система і мозок тварини, тим вищий рівень її психіки.

Стадії та рівні розвитку психіки тварин (О. М. Леонтьєв)

Рис. 1.3.1. Стадії розвитку психіки тварин

Найбільш організовані тварини знаходяться на найвищому рівні розвитку психіки. По суті дану стадію розвитку називають стадією інтелекту, яка характеризується складними формами відображення дійсності.

Інтелектуальна поведінка тварин характеризується такими основними ознаками:

1) за складних умов тварини після багаторазових "спроб і помилок" знаходять рішення;

2) якщо поставити тварину в аналогічні умови - відразу знаходить рішення;

3) якщо умови видозмінити - знаходить рішення, і це означає, що їй властиве перенесення.

Разом з тим у нестандартних ситуаціях проявляється обмеження інтелектуальної поведінки тварин.

На різних стадіях розвитку психіки у тварин спостерігаються певні механізми відображувальної діяльності. Так, тварини проявляють такі рівні поведінки:

Спостерігається у примітивних ссавців, збільшується на ступені вищих приматів, досягає максимуму у людини (Рис. 1.3.5, 1.3.6).

Процес і результат набуття індивідуального досвіду. Спостерігається у черв'яків, в середній мірі у риб, рептилій, досягає максимуму у приматів і людини.

Сукупність вроджених компонентів поведінки й психіки тварин і людини. Досягає максимуму у комах, середньої міри - у птахів, нижчих ссавців, майже нулю дорівнює - у людини (Рис. 1.3.2, 1.3.3, 1.3.4).

Опосередкована нервовою системою закономірна реакція-відповідь організму на подразник. Притаманна черв'якам, примітивним ссавцям.

Спрямовані дії організмів (найпростіші тварини, рослини), окремих клітин під впливом однобічно діючого стимулу (світла, температури, хімічних речовин).

Рис. 1.3.2. Вроджена реакція пташенят на наближення руки людини

Рис. 1.3.3. "Гагарка" висиджує камінь замість яйця, перекладеного під час її відсутності в нове місце

Рис. 1.3.4. Заєць "грає" на барабані

Рис. 1.3.5. Мавпа за допомогою палиці дістає яблуко

Рис. 1.3.6. Шимпанзе перебирається на інший пліт, щоб набрати води з баку і загасити вогонь, який заважає дістати приманку. Зачерпнути води з озера мавпа не здогадується

Всі форми відображення (інстинкти, навички, інтелектуальні дії) різко не розмежовуються. Існує єдина безперервна лінія розвитку у тваринному світі (інстинкти обростають навичками, навички переходять в інстинкти).

Однак конкретні прояви демонструють перервність: в одних видів тварин переважають інстинкти, в інших-утворені в особистому досвіді асоціації.

Відмінність психіки людини від психіки тварин

1. Тварина може діяти лиже в межах ситуації, що сприймається безпосередньо, а всі здійснювані нею акти обмежені біологічними потребами. Людина може передбачати події, чинити відповідно пізнаної необхідності.

2. Тварини здатні використовувати предмети як знаряддя, але жодна тварина не може створити знаряддя праці й виконувати колективні знаряддєві дії.

3. Тварини здатні переживати емоції, але тільки людина може переживати почуття.

4. Різні умови розвитку психіки тварин і людини. Розвиток психіки у тваринному світі підкорено біологічним законам, а розвиток психіки людини детермінується суспільно-історичними умовами.