Загальна психологія - Сергєєнкова О.П. - Властивості уваги та їх розвиток

Увага - це динамічна сторона протікання пізнавальних процесів. Вона не має власного змісту, а також продукту, але має специфічні властивості.

Рис. 2.7.5. Властивості уваги

На відміну від вказаних вище особливостей уваги людина здатна проявляти негативні її властивості.

Так, відволікання уваги не слід плутати з її переключенням, оскільки останнє - це навмисне перенесення уваги з одного предмета на інший, якщо цього потребує діяльність.

Відволікання (розсіяність) - це перестрибування від одного зовнішнього об'єкта до іншого. Увага людини за мінімальної вольової регуляції підпорядковується зовнішніми обставинами.

Розсіяність може бути істинною та уявною.

Істинна розсіяність проявляється у значному відволіканні, слабкій інтенсивності й слабкій зосередженості.

Уявну розсіяність часто називають "професорською". Її внутрішніми причинами є надто велика зосередженість, слабке переключення і розподіл уваги.

Причинами істинної розсіяності можуть бути: загальне порушення нервової системи, захворювання крові, нестача кисню, фізична або розумова втома, тяжкі емоційні переживання. Крім того, однією з причин істинної розсіяності може бути значна кількість отриманих вражень, а також невпорядкованість захоплень та інтересів особистості.

Уявна розсіяність виникає в результаті великої зосередженості на певній діяльності, коли людина нічого не помічає навколо себе.

Наявність двох, протилежних за змістом видів розсіяності доводить, що за зовнішніми схожими проявами приховані зовсім різні психологічні фактори

Періоди коливань, як засвідчили дослідження М. М. Ланге, становлять від 2-3 до 12 секунд

Людина може проявляти роззосередженість - негативну особливість уваги, зумовлену послабленнями сили концентрації (зосередженості). Роззосередженість уваги наявна під час інтенсивного зосередження на чомусь. Але це пов'язано з глибиною зосередження, а не з його слабкістю та поверховістю.

Навіть за умови стійкої та зосередженої уваги завжди є короткочасні мимовільні зміни міри її інтенсивності, напруги. Це - коливання уваги.

Властивості уваги потребують розвитку. В навчальному процесі педагог повинен ретельно працювати над організацією уваги дитини. В розвитку уваги у дитини істотним є її інтелектуалізація, яка здійснюється в процесі розумового розвитку дитини: увага, яка спочатку спирається на чуттєвий зміст, починає переключатися на мислительні зв'язки. В результаті розширюється обсяг уваги учня. Розвиток обсягу уваги знаходиться в тісному зв'язку із загальним розумовим розвитком школяра.

Розвиток стійкості дитячої уваги вивчали Гетцер, Бейрль, визначивши особливості збільшення її концентрації. На Рис. 2.7.6. показано, як відбувається зростання стійкості уваги на прикладі середньої максимальної тривалості дитячих ігор в різні вікові періоди.

Рис. 2.7.6. Зміна тривалості дитячих ігор

Зростання концентрації уваги Бейрль визначав за кількістю відволікань, який піддавалася дитина протягом 10 хвилин гри. В середньому вона виразилася в цифрах, відображених

на Рис. 2.7.7:

Рис. 2.7.7. Зміна кількості відволікань

Кожна людина має виховувати в себе уважність і спостережливість як риси особистості. Якщо в людини сформувалася звичка бути уважною, то увага стає закріпленою, постійною властивістю, яка називається уважністю. Уважність - це складне утворення, що визначається спрямованістю особистості, системою її ціннісних орієнтацій. Такі орієнтації зумовлюють напрям уваги людини. Уважність формується в діяльності. Так, навчальна діяльність формує стійку, здатну до розподілу і переключення увагу. Уважна людина відрізняється спостережливістю, повніше і точніше сприймає навколишній світ, навчається і працює значно успішніше, ніж неуважна людина.