Загальна психологія - Скрипченко О.В. - 4.2. Механізми відображу вальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки

На сенсорній стадії, під впливом повторення з покоління в покоління умови життя, дії, корисні тваринам, спадково закріплювались і набули вродженого безумовного характеру. Безумовні рефлекси - це вроджені видові рефлекси. Захисні, орієнтовні та інші рефлекси забезпечують розпізнавання необхідних подразників і задоволення життєво важливих потреб. Звичайно, аналізатори сприймають і інші подразники, індиферентні для організму, але видовий досвід не може використати цю інформацію і вона для нього втрачається. Безумовні, рефлекторні дії, поступово ускладнюючись, набувають форми інстинктів.

Інстинкт - це ланцюжок безумовних рефлексів, вроджена, видова форма поведінки тварин. Це жорстка програма поведінки в разі дії певного подразника. Якщо ж характер дії подразника змінюється, тоді неминуча смерть, оскільки пристосування до нових умов немає. Цей недолік компенсується величезною швидкістю розмноження і численним потомством, що вимагає швидкої зміни поколінь, а отже - короткої тривалості життя кожної особини. Через таку короткочасність організм має бути наділений всіма формами поведінки вже при народженні: одноденці (вид метеликів) навчатись ніколи.

Французький сільський учитель Жюль Фабр, який прославився в кінці минулого століття кропіткими спостереженнями за комахами, писав так: "Інстинкт усе знає в тій незмінній галузі дій, яка йому визначена; інстинкт нічого не знає поза цією галуззю. Його призначення - бути водночас щонайбільшим ясновидцем знання і дивовижною непослідовністю безглуздості, залежно від того, діє тварина в умовах нормальних чи випадкових".

Ось одне з його спостережень. У земляної оси церцеліс є такий ритуал: піймавши здобич, вона підтягує її до нірки, залишає біля входу і заповзає до своєї нірки, щоб оглянути її, після чого повертається і затягає туди здобич. Поки оса оглядала нірку, дослідник відсунув здобич. Повернувшись і не знайшовши здобич там, де залишила, оса почала оглядати територію довкола. Знайшла, віднесла до нірки і знову, залишивши, полізла всередину. Сорок разів дослідник повторював одне й те саме, і стільки ж разів невтомно діяла оса.

Інстинкт - це незмінна програма: птахи будують гнізда, характерні лише для цього виду, причому навіть особини, вирощені в інкубаторі, приступали в певний час до будівництва властивих саме цьому виду гнізд.

Запускається ця програма певними сигналами. Так, ягня реагує на затемнення лоба. Якщо йому встромити в рот соску з молоком, воно не буде смоктати, але якщо при цьому долонею прикрити лоба, відразу з'являються смоктальні рухи. "Вмикає" відповідну програму видової поведінки так званий вроджений пусковий механізм. Подібні механізми регулюють не лише дії новонароджених, але й складну поведінку дорослих особин (наприклад, під час шлюбних ігор чи під час турботи про малят).

Інстинктивну форму поведінки можна запустити, пред'явивши тварині об'єкт, схожий на той, який необхідний. Це явище імпринтингу, яке відкрив австрійський дослідник К. Лоренц. Курчата ходять за квочкою, але інкубаторські курчата так само реагують на господиню, не звертаючи уваги на квочку. Лоренц довів, що імпринтинг можна викликати будь-яким предметом, який першим потрапляє в поле зору курчат, і цей результат є постійним. Значення імпринтингу велике, особливо для збереження потомства. Завдяки йому діти пізнають своїх батьків серед інших родичів. У природних умовах першим рухомим об'єктом, який потрапляє в поле зору малюків, є мама, і саме її образ стає тією моделлю, на основі якої засвоюються і проявляються властиві цьому виду форми поведінки. Характерно, що процес імпринтингу можливий лише протягом певного, обмеженого в часі періоду, який називають критичним.

Інстинктів надзвичайно багато, але зрештою в їхній основі лежать два: інстинкт самозбереження й інстинкт продовження роду.

Перцептивна стадія розвитку психіки у тварин характеризується оволодінням тваринами індивідуальними формами поведінки. Зміни умов існування плазунів і особливо ссавців висунули високі вимоги до організму з точки зору його пристосування до зовнішнього середовища. Змінювалися будова тіла тварин і функції їхньої нервової системи. Відбулася подальша диференціація органів чуття, особливо для сприймання сигналів на відстані, а також тих органів руху, якими можна користуватися.

Розвивалась аналітико-синтетична діяльність кори: відображається сукупність властивостей, цілісні предмети. З'явилися індивідуально набуті й закріплені вправлянням способи поведінки тварин -навички.

Усім відоме дресирування тварин якраз і спрямоване на формування навичок. Навички спираються на інстинкти: що краще ми знаємо інстинкти тварин, то легше вдається виробити відповідні навички (наприклад, мисливські навички у собаки, спираючись на її орієнтувальний рефлекс). Навички формуються і в природних умовах життя: вовки в полі йдуть жертві навперейми, а в лісі нападають із засідки.

Фізіологічною основою навичок є тимчасові нервові зв'язки в корі головного мозку, які закріплені шляхом повторення, - умовні рефлекси.

Для утворення умовного рефлексу необхідні збіг у часі індиферентного та безумовного подразників, випередження індиферентного в часі та певна кількість повторень.

Формування навичок є научінням. Для цього необхідні певні умови, зокрема вроджена схильність тварини до таких дій (наприклад, щоб виробити рефлекс на команду "Дай лапу!" для передньої лапи, потрібно 10-12 підкріплень, а задньої - 100).

Навички можуть суттєво відрізнятися одна від одної: в одному випадку за своїм автоматизмом вони наближуються до інстинктів (зайці - барабанщики в цирку), а в іншому - до інтелектуальної поведінки (прив'язаний собака дістає їжу не лише передньою лапою, а й задньою, відвернувшись і таким чином наблизившись до їжі на довжину власного тулуба).

Особливістю навичок є очікування (передбачення) результату, контроль досягнутого ефекту (пацюк тисне на педаль, поки не з'явиться їжа), а також відображення загальної ситуації.

Що вище в еволюційному ряду стоїть тварина, тим більш складними і гнучкими виявляються утворені умовні зв'язки, то різноманітніші рухові програми.

Водночас навички - це достатньо консервативна форма поведінки. Утворившись, вони довго зберігаються, навіть якщо необхідність у них щезає.

Навички можуть блокувати, гальмувати прояви вродженої форми поведінки. Так, навчений собака бере їжу лише з рук господаря, долаючи надзвичайно сильний їстівний інстинкт.

На певному етапі еволюції виникає нова форма психічного відображення - інтелектуальна поведінка тварин, її основу становить відображення складних відношень між окремими предметами. Ворони, кішки, собаки тощо передбачають результат ситуації (наприклад, чекають їжу в кінці трубки), а це вже тип розумної поведінки. При цьому виконується складне пізнавальне завдання: вловлюються відносини між предметами, прогнозується розвиток подій, передбачається результат. Тобто здійснюється цілісне відображення не лише окремих ознак предметів, але й ситуації в цілому, зв'язків між окремими об'єктами.

Найбагатший фактичний матеріал для характеристики інтелектуальної поведінки тварин отримано на мавпах (H.H. Ладигіна-Коте, Н.Ю. Войтоніс та ін.). їм властива так звана "безкорислива допитливість" (І.П.Павлов), "дослідницький імпульс" (Н.Ю.Войтоніс), який має біологічні корені, адже в їхньому "меню" налічується 81 назва.

Для приматів характерні й інстинктивні форми поведінки (маленьке мавпеня так само любить маму з ганчірки, як і свою, оскільки її м'якість викликає в нього почуття комфорту), але часто інстинктивна поведінка мавп залежить від зовнішніх умов.

За змістом інтелектуальна поведінка тварин має дві фази: підготовчу і фазу здійснення. Перш ніж діяти, тварина детально вивчає ситуацію, робить перерви, проявляє ознаки сумніву, вагань, після чого вже без зайвих рухів робить спробу миттєво вирішити проблему. Якщо спроба виявляється невдалою, швидко робить нову і в якийсь момент раптово і швидко виконує необхідні дії, які згодом легко переносяться в нові умови.

Вирішення інтелектуальних завдань має опосередкований характер, тобто воно базується на досягненні одних речей через використання їхнього відношення до інших речей (а не до організму).

Інтелектуальна поведінка виникає тоді, коли є якесь утруднення, але у тварин така поведінка не має тяглості в часі: вони живуть однією миттю. Це поведінка, а не діяльність. Виготовлені "знаряддя" вони не зберігають на майбутнє. Інтелектуальні дії мавп відбуваються у вигляді конкретного практичного мислення в процесі орієнтувального маніпулювання.

Таким чином, усі форми відображення (тропізми, інстинкти, навички, інтелектуальні дії) різко не розмежовуються. Існує єдина безперервна лінія розвитку у тваринному світі (інстинкти обростають навичками, навички переходять в інстинкти). Однак конкретні прояви демонструють перервність: в одних видів тварин переважають інстинкти, в інших - утворені в особистому досвіді асоціації.