Загальна психологія: Хрестоматія - Скрипченко О.В. - Шляхи самопізнання особистості

Як же пізнає людина сама себе? Якими шляхами створює вона поняття про себе, про своє "Я"?

При вивченні самої себе людина потрапляє в незвичне і важке для неї, як дослідника, становище. При вивченні іншої людини сама людина є суб'єктом вивчення, і ця інша людина для неї - об'єкт вивчення. Таке вивчення полегшується тим, що в ньому суб'єкт і об'єкт вивчення існують роздільно. А коли ж людина вивчає саму себе, то тут справа ускладнюється. Адже суб'єкт і об'єкт вивчення сполучаються в одній особі. Сама людина є тим, хто вивчає, і тим, кого вивчають. А це не легко. Положення К. Маркса до певної міри дає можливість розділити суб'єкт і об'єкт дослідження. Спочатку я, як у дзеркало, дивлюся на іншу людину, помічаю у неї певні риси, а потім уже ці риси шукаю в себе. Кажуть, що, вивчаючи себе, "треба навчитися дивитися на себе очима інших". Цей засіб і є одним із таких, який допомагає людині навчитися дивитися на себе "очима інших", тобто робити вивчення людиною самої себе більш об'єктивним.

Порівняння себе з іншими людьми є загальною і необхідною передумовою пізнання людиною самої себе. Людина відкриває в собі властивості, які вона спочатку бачить в інших, це допомагає їй переборювати ті труднощі в пізнанні себе, які у неї завжди виникають, оскільки вона є тут і суб'єктом і об'єктом пізнання. Б. Г. Ананьєв правильно відзначає, що у самопізнанні людини ми маємо справу зі своєрідним "перенесенням" різних властивостей особистості, помічених в іншої людини, на самого себе.

Це "перенесення" здійснюється насамперед в умовах безпосереднього співставлення людини з іншими людьми в умовах ігрової, трудової, навчальної та інших видів діяльності, яке дає найбільшу можливість вивчати різноманітні властивості та якості інших людей І потім переносити їх на себе. Шукати у себе ті властивості та якості, які людина помітила в іншій людині. І це має місце завжди, коли діти (чи дорослі) спільно грають, навчаються чи працюють, бо й самі люди, порівнюючи себе з іншими, бачать свої досягнення, а також чують про них від своїх учителів та вихователів.

"Перенесення" здійснюється також у процесі вивчення (і читання) художньої літератури, під час відвідування театральних постановок, перегляду кінофільмів тощо, де внутрішній світ людей, взаємовідносини між ними відтворюється художніми засобами. Ми знаємо, наприклад, що вчителі дуже часто користуються цим прийомом у процесі виховання. Вони підбирають для читання дітей оповідання з персонажами, схожими на учнів, з подібними на їхні рисами характеру. Добираючи такі твори, вчителі прагнуть, щоб учні помітили ці риси не лише у літературних персонажів, а й у себе самих.

"Перенесення" має, нарешті, місце при вивченні спеціальних наук про людину: анатоми, фізіологи, психології, історії тощо, в яких знання про фізичні й психічні властивості людини, про ЇЇ діяльність розкриваються у формі наукових понять. Оволодіваючи цими поняттями, учень помічає в собі те, що е в нього спільного з іншими людьми, поступово підноситься до усвідомлення загальнолюдських рис особистості. На важливість цього джерела знань людини про саму себе для формулювання ЇЇ самосвідомості вказує багато психологів, висловлюючи свою незгоду з думкою про те, що пізнання людиною самої себе базується тільки на внутрішньому досвіді.

Усе сказане дозволяє нам зробити висновок, що основні знання про себе людина набуває не в результаті самоспостережень, а шляхом аналізу своєї поведінки й діяльності, порівнянь їх із поведінкою й діяльністю інших людей, усвідомлення оцінок, які даються їм іншими людьми, колективами людей, з якими вона живе, навчається й працює, у результаті читання художньої літератури, відвідування театру, кіно, вивчення спеціальних наук про людину. Усвідомлюючи себе, людина, безперечно, використовує й дані самоспостереження, але ці дані не виступають при цьому в так би мовити чистому вигляді, а опосередковуються суспільним досвідом людини, її знаннями про себе, набутими з інших джерел.

Чамата П. Р. Самосвідомість та її розвиток у дітей. - К.: "Знання", 1965. -С. 9-48.