Інженерна психологія - Трофімов Ю.Л. - 1.3. Методологічні принципи та системний підхід в інженерній психології

На початковому етапі розвитку інженерної психології як науки в багатьох дослідженнях переважав машиноцентристський підхід, коли людина розглядалась як елемент технічної системи, а опис та оцінка її діяльності проводилися за схемами та методами, котрі використовувалися для опису технічних систем. Головне завдання досліджень полягало в описі "вхідних" та "вихідних" параметрів людини, незалежно від її індивідуальності і конкретних обставин діяльності. Цей підхід нав'язував класичні біхевіористські схеми, які були дуже поширені в англо-американській інженерній психології.

Подальші дослідження свідчили про обмеженість та однобічність такого підходу. Людина не завжди поводила себе так, як можна було сподіватися, уявляючи її одним із елементів технічної або біологічної системи.

Таким чином, у процесі розвитку інженерної психології виникла необхідність принципово нового підходу до аналізу СЛМ, за яким діяльність людини-оператора можна було б вивчати у взаємодії всіх психічних функцій, процесів і станів у контексті цієї діяльності. Треба було переходити, як слушно зауважував Б. Г. Ананьев, від аналізу людини як оператора (і тільки оператора!) до аналізу оператора як людини. Антропоцентричний підхід було впроваджено завдяки працям Б. Г. Ананьева, В. П. Зінченка, А. О. Крилова, О. М. Леонтьева, Б. Ф. Ломова, А. Р. Лурії, О. О. Смирнова, Б. М. Теплова, їхні ідеї розвинули у пізніших працях інші дослідники. Були розроблені такі нові принципи, концепції, методи і підходи до вивчення, аналізу та проектування операторської діяльності:

o системний підхід до аналізу та оптимізації взаємодії людини і машини (Б. Ф. Ломов) |75|;

o концепція "інформаційної моделі" (В. П. Зінченко, Д. Ю. Панов) 1441;

o психофізіологічний і функціонально-алгоритмічний під-' хід до аналізу трудової діяльності (Г. М. Зараковський) 1421;

o концепція "оперативного образу" (Д. А. Ошанін) [102);

o структурно-алгоритмічний підхід до аналізу і проектування діяльності (Г. В. Суходольський) 11411;

o структурний метод прогнозування надійності СЛМ (А. І. Губи нський, В. Г. Євграфов) |31);

o концепція поетапного моделювання і синтезу біотехніч-них та ергатичних систем (В. М. Ахутін) |6|;

o концепція взаємної адаптації людини і машини (В. Ф. Вен-Да) [18];

o антропоцентричний підхід до аналізу та оптимізації СЛМ (Б. Ф. Ломов) [77];

o принцип активного оператора (Н. Д. Завадова, В. О. По-номаренко) [41);

o структурно-евристична концепція пошарової переробки інформації оператором (В. Ф. Рубахін) [126].

На фунті цих та інших досліджень були сформовані основні специфічні принципи інженерної психології (слід зауважити, що загальні методологічні принципи психології - принципи детермінізму,-зв'язку психіки і діяльності, розвитку, особистісного підходу - розглядалися в курсі "Загальна психологія" [77; 120]):

Принцип гуманізації праці підкреслює провідну, творчу роль людини у трудовій діяльності в процесі функціонування СЛМ. Актуалізується необхідність ураховування вимог людини до технічних систем, психологічних та психофізіологічних можливостей людини й особливостей її взаємодії з іншими в груповій діяльності. Протилежним цьому принципові є принцип симпліфікації (спрощення), згідно з яким людина ототожнюється з технічними елементами системи;

Принцип активного оператора враховує особистісне ставлення оператора до виконання своїх обов'язків, виходячи з того, що за пасивної його позиції в разі термінового переходу до активних дій потрібно буде витратити значно більше енергії, а це, своєю чергою, може вплинути на ефективність роботи СЛМ. Необхідно вже на стадії проектування майбутньої діяльності оператора визначити її структуру, рівень активності оператора, забезпечивши йому так званий "оперативний спокій", тобто готовність у будь-який час втрутитися у процес функціонування СЛМ і забезпечити своїми діями високу ефективність;

o Принцип комплексності ґрунтується на ідеях Б. Г. Ананьєва, В. М. Бехтерєва та інших дослідників про необхідність комплексного вивчення людини. Його реалізація потребує розширення міждисциплінарних зв'язків інженерної психології з іншими науками, розробки узагальнювальних критеріїв оцінки функціонування СЛМ. Зрозуміло, це не заперечує можливості використання спеціальних для людини і машини критеріїв. Реалізуються ці принципи при застосуванні системного підходу, сутність якого відображена в працях В. П. Кузьміна та Б. Ф. Ломова [61; 75; 77).

Людина-оператор - це дуже складна система, що функціонує в іншій складній системі "людина - машина - середовище", котра, своєю чергою, складається із різних підсистем зі своїми взаємовідносинами та зв'язками.

Системний підхід, що використовується для опису та дослідження інженерно-психологічних явищ і процесів, має свої специфічні риси.

По-перше, психологічні явища розглядаються як багатомірні та багаторівневі системи. Багатомірність виявляється в тому, що психічні процеси аналізуються в сукупності різних характеристик - інформаційних, операційних, мотиваційних тошо, кожна з яких має свій рівень, - це і забезпечує багаторівневість.

Так, наприклад, процес прийняття рішення може розглядатися з різних боків: і як нейрофізіологічний акт, і як окрема дія, і як творчий процес знаходження або відкриття чогось нового, і як соціально-психологічне утворення зі своїми параметрами. При цьому структура і механізми прийняття рішень будуть неоднаковими на різних рівнях психічної регуляції діяльності, а також залежатимуть від технічного та технологічного її забезпечення.

По-друге, складність і специфіка СЛМ, а також обставини, в котрих вона функціонує, зумовлюють відмінність структури діяльності оператора, яка впливає на її властивості.

Природні особливості нервової системи, здібності, риси характеру, рівень розвитку когнітивної, емоційно-комунікативної та регулятивної сфер, готовність до діяльності - все це властивості різного порядку, і їх необхідно враховувати при вирішенні проблеми оптимізації СЛМ. Так, зокрема, при оцінці надійності СЛМ, яка функціонує в умовах дефіциту часу, в аварійних ситуаціях, на перший план виступають природні властивості людини, пов'язані з особливостями її нервової системи 193; 94].

По-третє, система психічних властивостей людини постійно змінюється, розвивається, що потрібно брати до уваги при інженерно-психологічному проектуванні СЛМ. Це можливо за використання основних положень концепції багаторівневої взаємної адаптації людини і машини [18; 88].

По-четверте, всі види СЛМ - цілеспрямовані системи, в яких людина вибирає або формулює мету, визначає задачі та способи їхнього вирішення. Тобто мета є "системо-утворювальним фактором" (П. К. Анохін) організації всієї системи психічних процесів, що забезпечують діяльність оператора, при цьому зовнішній вплив на людину опосередковується всім внутрішнім психічним складом особистості.

Таким чином, людина-оператор організовує систему для досягнення обраної нею мети, забезпечуючи СЛМ пластичність її функціонування. Технічна система розглядається як засіб досягнення заданого результату, яким користується людина, виконуючи свої дії та отримуючи інформацію про результати їх виконання.

Реалізація розглянутих принципів та підходів дає змогу розв'язати основну проблему інженерної психології - гуманізації праці та оптимізації функціонування СЛМ, цим самим забезпечуючи вирішення основного народногосподарського завдання - підвищення ефективності суспільного виробництва.