Банківське кредитування - Владичин У.В. - Короткі підсумки

1. Для забезпечення ефективної банківської кредитної діяльності існує об'єктивна необхідність у постійному моніторингу процесів кредитування в банку. При здійсненні внутрішнього моніторингу кредитної діяльності банківська установа має керуватися розробленою кредитною політикою та визначеними внутрішньобанківськими положеннями, а також нормативно-правовими актами України щодо вимог до проведення контролю в процесі здійснення банківської діяльності. При цьому проведенням моніторингу в банку повинні займатися найбільш кваліфіковані та досвідчені працівники.

2. При здійсненні кредитного моніторингу в банку працівникам кредитного підрозділу слід проводити постійний контроль як за кожною окремою кредитною операцією, так і за якістю кредитного портфеля банку загалом. Головною метою здійснення банківського кредитного моніторингу є запобігання виникненню фінансових втрат у процесі здійснення кредитної діяльності.

3. Кредитний моніторинг можна класифікувати за різними ознаками, зокрема, за сферою здійснення, характером проведення, залежно від методів здійснення, масштабів проведення нагляду, ділянки охоплення та груп позичальників. При цьому основними напрямами здійснення кредитного моніторингу в банку є: контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредитних коштів, зміною фінансового стану позичальника, перевірка якості прийнятого кредитного забезпечення та зберігання заставленого майна, аналіз якості і структури кредитного портфеля банку в цілому тощо.

4. У разі здійснення моніторингу цільового використання кредиту працівники кредитних підрозділів банку повинні проводити контроль, як правило, у три етапи: попередній, поточний і подальший моніторинг. Попередній моніторинг включає в себе перевірку кредитної документації позичальника, зокрема, наявність найменувань, відповідність реквізитів тощо. Поточний моніторинг полягає в перевірці цільового використання кредитних коштів, зокрема, відповідності витрат кредитних коштів на вказані у кредитному договорі цілі, наявності майна, придбаного за кредитні кошти, стадії реалізації кредитного проекту, надходжень коштів на рахунки позичальника тощо. Подальший моніторинг проводиться з метою з'ясування чинників, які вплинули на дотримання позичальником умов кредитного договору щодо цільового використання кредиту.

5. Важливе значення у здійсненні внутрішньобанківського моніторингу має перевірка майна, яке надається позичальником у забезпечення. У результаті проведення такої перевірки працівники банківської установи повинні пересвідчитися у реальній наявності заставленого майна, відповідності вартості майна сумі, зазначеній у договорі застави, умовах зберігання предмета забезпечення, дотримання позичальником умов договору застави тощо.

6. Перевірка майна, яке надане позичальником у забезпечення за кредитом, має здійснюватися протягом усього строку дії кредитної угоди. При цьому банківські установи можуть розробляти графіки проведення планових та позапланових перевірок. Періодичність проведення перевірки заставленого майна може залежати від виду майна, наданого у забезпечення, фінансового стану позичальника та його класу за рейтингом надійності, визначеного банком, а також стану обслуговування боргу клієнтом.

7. На покращення ефективності роботи банківської установи значний вплив має якісне проведення внутрішнього аудиту в банку. При цьому основними ділянками роботи у проведенні внутрішнього аудиту кредитної діяльності в банку є: перевірка організації кредитної діяльності банку, повноти кредитних справ позичальників та якості договірних взаємин, цільового використання кредитних коштів, якості обслуговування боргу та супроводження кредиту, проведення аналізу фінансового стану позичальника, наявності та ліквідності забезпечення, якості кредиту та формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку, правильності та повноти обліку кредитних операцій банку.