Практична психологія - Дуткевич Т.В. - 4. Сучасні погляди на предмет психології

Складність системи людинознавства викликає потребу у визначенні тих властивостей людини, які має вивчати психологія. Інакше кажучи, це проблема предмету науки, яка у психології відзначається особливою гостротою.

Внаслідок пошуку наприкінці XIX - початку XX ст. психологами різних країн світу відповідей на питання про предмет психології виникли такі напрями психології, як психологія свідомості, психоаналіз, біхевіоризм, гештальтпсихологія, рефлексологія тощо. У XX столітті набуло актуальності виділення психологічної проблематики у вивченні, з одного боку поведінки, діяльності, а з іншого - вищої нервової діяльності (ВНД). Змішування психологічного аспекту вивчення людини із фізіологічним та поведінковим - основна загроза втрати психологією свого власного предмету, а в результаті і статусу самостійної науки.

Важливо чітко розмежовувати фізіологічний і психологічний аспекти вивчення людини.

Загальноприйнятим для вітчизняної психології в цьому питанні є підхід, розроблений С. Л. Рубінштейном [49]. Відповідно до останнього рефлекторна діяльність мозку - це одночасно діяльність і нервова (фізіологічна), і психічна. Це одна і та ж діяльність, що розглядається у різних відношеннях.

По-перше, як нервова діяльність з її основними процесами та законами (збудження, гальмування; концентрація, іррадіація), подруге, як психічна діяльність сприймання, спостереження, запам'ятовування тощо.

Для фізіології дійсність - це сукупність подразників, для психології - це об'єкти пізнання і дії.

Психіка - продукт нервової діяльності, який має власні закони функціонування і розвитку, що не розглядаються у фізіології. Так і фізіологічні закони, підпорядковані законам хімії, є ефектом дії хімічних закономірностей. І саме цей ефект стає предметом фізіології.

Психіка - це ідеальний (нематеріальний) продукт живої істоти, яка існує реально, проявляючись у людини в її діяльності, поведінці та смислових пошуках.

Усі психічні явища причинно зумовлені (детерміновані), причому мають не лише матеріальну, але й ідеальну причини, виявлення яких складають окрему і непросту задачу. Психіка - це особлива форма віддзеркалення людиною світу, самої себе, себе в цьому світі.

Людина володіє своїм тілом, мозком. Тому психічні явища не можна відокремити від матерії, тіла. Психіка, як суб'єктивний образ об'єктивного зовнішнього впливу та внутрішніх переживань, завжди належить людині і одночасно залежить від її досвіду, знань, віку, індивідуальних особливостей психофізіологічного стану на даний момент.

Чітко окреслити предмет психології допомагає визначення С. Л. Рубінштейном змісту структури психологічної теорії, що включає наступні складові:

1) Центральний компонент - психічне, як діяльність або процес. Під психічним розуміють психічний процес або діяльність, що задовольняє певну потребу людини й спрямований на певну мету.

2) Не лише "психічна", розумова діяльність, але й практична, за допомогою якої люди змінюють природу і перебудовують суспільство. Психічний зміст практичної діяльності - мотивація і регуляція, що забезпечують відповідність дій об'єктивним умовам.

3) Психічний образ у зв'язку з психічною діяльністю.

4) Шлях формування психічних властивостей людини через зв'язок їх з діяльністю [49, 14 ]

Отже, психологія - наука про факти, закономірності, механізми психіки, як створюваного у мозку образу дійсності на основі і за допомогою якого здійснюється контроль і регуляція діяльності, що має у людини особистісний характер.

5. Підготовка практичних психологів

Підготовка практичних психологів здійснюється навчальними закладами - університетами та інститутами, на базі яких працюють відповідні факультети та кафедри

Науково-дослідні інститути та наукові лабораторії здійснюють експериментально-дослідницьку розробку проблем у галузі психології. Набула поширення така форма підготовки практичних психологів як перекваліфікація на базі вищої освіти (як правило педагогічної), що дозволило працевлаштувати тисячі педагогів, що втратили попередню роботу.

При університетах працюють факультети перепідготовки та підвищення кваліфікації практичних психологів. Поширенню психологічних знань сприяють періодичні видання, перелік яких за останній період значно розширився.

У дорадянський час в Росії видавалися такі журнали:

o Вопросы философии и психологии (1889-19і 8);

o Вестник психологии, криминальной антропологии и гипнотизма (1904-1918).

Журнали з психологічною тематикою радянського періоду - це:

-Вопросы изучения и воспитания личности (1920-1932);

-Педология (1928-1932);

-Психология (1928-1932);

- Вопросы психологии (виходить з 1955 по теперішній час);

- Психологический журнал (виходить з 1980 по теперішній час);

-Вестник МГУ. Психология (виходить з 1977 по теперішній час);

- Высшее образование в России.

Обмін інформацією між практичними психологами здійснюється сьогодні через низку періодичних видань України:

"Рідна школа", "Дошкільне виховання", "Початкова школа", "Психологія" (спочатку науково-методичний, а тепер науковий збірник), "Психологія і педагогіка", "Практична психологія та соціальна робота", "Обдарована дитина", "Вища освіта в Україні".

З метою оптимізації обміну методичною, правовою та іншою інформацією створюється Єдина інформаційна система психологічної служби (через Інтернет).

Проведення конференцій, семінарів, круглих столів, нарад не лише є ефективними формами обміну інформацією між практикуючими психологами, але й забезпечує зв'язок психологічної практики з науковою психологією.