Психологічне консультування та корекція - Цимбалюк І. М. - Перенесення

Перенесення почуттів, потягів, настанов а "там і тоді" у "тут і тепер" і навпаки. Перенесення і контрперенесення співіснують. Таку транспозицію здійснює клієнт у ставленні консультанта (перенесення) і консультант у ставленні клієнта (контрперенесення).

Перенесення

Перенесення є складовою частиною консультативного контакту. Даний психологічний феномен присутній у будь-яких міжособистісних стосунках, однак у консультативному контакті він набагато інтенсивніший унаслідок природи самого контакту.

Консультант свідомо має авторитет, мало говорить про себе і залишається анонімним, оскільки до нього звертаються за допомогою. Цим полегшується виникнення перенесення.

Перенесення - це неадекватне і персеверативне переживання почуттів, потягів, фантазій, настанов і залучення захисних механізмів, що виникли в минулому у стосунках із значимими людьми, при актуальній між особистісній взаємодії. Підкреслимо, реакція перенесення являє собою повторення минулого і неприйнятна в сьогоденні.

У консультуванні і психотерапії перенесенню властиві такі риси (Gelso, Fretz, 1992):

1. Перенесення завжди помилкове у тому розумінні, що клієнт уявляє консультанта у фальшивому світлі, тобто приписує йому риси, властиві іншим людям в інших і часу. Звичайно, помилкові не всі уявлення клієнта; консультантові важливо відрізняти реалістичні реакції від реакцій перенесення.

2. Перенесення буває позитивним і негативним. Позитивне перенесення ґрунтується на залежності клієнта від ідеалізованого образу батька, що любить і опікує, зухвале почуття захищеності і потреба у творчому самовираженні. Позитивна настанова клієнта у ставленні консультанта, що виникла в силу перенесення, виражає стосунки минулого. Наприклад, клієнт, якому в дитинстві бракувало любові, схильний бачити в консультанті людину більш сильну і люблячу, ніж той є насправді. Негативне перенесення ґрунтується на випробуваних у дитинстві почуттях відкидання і ворожості. Якщо в консультуванні ці настанови не змінюються, терапія стає неможливою.

3. Виникненню перенесення сприяють нейтральність і невизначеність консультанта.

Поняття "нейтральність" у психотерапії не має визначення. Нейтральність не ідентична байдужості або дефіцитові дбайливості. Мається на увазі, що консультант безсторонній і не нав'язує клієнтові своїх цінностей. Невизначеність означає приховування від клієнта своїх почуттів, настанов, подій життя. Нейтральність і невизначеність консультанта створюють специфічну атмосферу стосунків, що дозволяє виникнути і цілком проявитися перенесенню. Він виявляється і при відсутності цих умов, однак вони полегшують виникнення перенесення і підсилюють його.

4. Перенесення - несвідомий процес.

Хоча почуття клієнта стосовно консультанта можуть бути і цілком свідомими, але сам факт, що вони привнесені з інших, більш ранніх стосунків, не усвідомлюється.

5. Перенесення частіше виникає у сферах, де є не вирішені дитячі конфлікти зі значимими особистостями.

Люди схильні перекручено сприймати сьогодення, коли вони загрузли в епізодах минулого. У психотерапії і консультуванні цінність перенесення велика. Воно дозволяє проникнути в минуле клієнта і побачити, яким чином ранній досвід, пов'язаний зі значимими особистостями (батьків, близьких), модифікує реакції сьогодення. Це дуже важливо у випадках, коли розлад поведінки, особисті проблеми постійно "підкріплюється" підступними реакціями перенесення. Консультант, як об'єкт перенесення, інтерпретує проекції і надає клієнтові змогу поглянути на свою поведінку в ракурсі причинності, щоб позбутися від травм і фантазій минулого. Така робота додає консультуванню характеру "корекції емоційного досвіду".

Рішення, про те чи варто робити перенесення об'єктом обговорення, рівносильне виборові між операцією і консервативним лікуванням. Перший варіант призводить до значимих внутрішніх змін, а другий зберігає status quo. Звичайно, вибір завжди визначається конкретною ситуацією.

У деяких випадках не рекомендується занадто заглиблюватися в реакції перенесення клієнта і його інтерпретацію:

o при перекрученому сприйнятті реальності;

o при недостатності часу для роботи з перенесенням (короткотермінове консультування);

o при відсутності нормального робочого альянсу з клієнтом;

o коли клієнт через ослаблення механізмів психологічного захисту не може бути толерантний до тривоги і фрустрації;

o коли метою консультування є не вирішення глибинних конфліктів, а, наприклад, пристосування до поточних життєвих ситуацій.

Однак не слід забувати про проблеми, що виникають через нездоланне перенесення у випадку припинення консультативного контакту, коли залишилася без обговорення інтенсивна любов клієнта до ідеалізованого консультанта (позитивне перенесення) або ненависть до нього (негативне перенесення). Тому консультантові не личить ігнорувати почуття клієнта. Вони повинні бути обговорені, звичайно, із вибором належної глибини обговорення.

Трансформація перенесення в процесі консультування схожа на емоційний розвиток дитини. Дитина поступово переходить від думки про батьків як усемогутніх і всезнаючих до більш реалістичного підходу, оцінюючи їх як простих людей, але, проте тих хто займає особливе, важливе становище в її емоційному світі. Подібним чином і клієнт у ході консультування починає реалістичніше оцінювати консультанта; досвід контакту стає складовою частиною психіки самого клієнта.

Перенесення у сутності створює умови для інтеріоризації консультанта і сприяє формуванню специфічної, але надійної інстанції, до якої можна звернутися при ускладненнях у житті.

Позитивному перенесенню завжди властива певна, найчастіше тимчасова ідеалізація консультанта з еротичним відтінком при умовах різностатності клієнта. Еротична настанова у ставленні консультанта почасти виражається побічно - паузами мовчанням, скаргами; маніпулятивними рухами, якщо консультант не прийшов або спізнюється, забуванням сплатити за консультацію, інтересом до особистого життя консультанта; конкуренцією з іншими клієнтами через консультанта; постійним цитуванням його висловлювань і т. п.

Подарунки є також формою вираження почуттів до консультанта. Дарування може означати багато чого й ускладнює консультування: іноді це просто хабар, часом демонстрація бажання мати з консультантом особливі, довірливі стосунки, і завдяки вибору подарунка клієнт хоче довести знання смаку і потреб консультанта. За таких мотивів клієнта консультант повинен відмовитися від подарунка, якщо не бажає бути втягненим в ігри маніпулятивного характеру. Однак у деяких випадках подарунки відбивають щиру вдячність, повагу до консультанта, і відмова від них може образити клієнта. Узагалі в процесі консультування краще уникати подарунків і почекати завершення терапії, тоді подарунок стає приводом до останнього обговорення з клієнтом досягнутих успіхів і відповідності (або невідповідності) подарунка реальній ціні консультування в екзистенціальному розумінні.

Коли клієнти у той чи іншої спосіб виражають почуття, консультант повинен ставитися до цього з розумінням. Якщо консультант сприймає почуття клієнта, навіть не відповідаючи на них, і не дозволяє клієнтові випробувати відвертість, консультування стає глибше й інтенсивніше. З іншого боку, клієнти повинні розуміти, що консультант не може бути їх сексуальним партнером. Таке табу допомагає усвідомити життєві обмеження на задоволення бажань.

Контрперенесення

Контрперенесення є так само універсальне явище в психологічному консультуванні і психотерапії, як і перенесення. Незалежно від зрілості особистості консультанта він - людина і неодмінно має недозволені внутрішні конфлікти. Хворобливі теми і породжують контрперенесення, якщо клієнт мимоволі їх торкається.

Класичне визначення характеризує контрперенесення як відповідну реакцію на перенесення клієнта. Проміжне визначення характеризує контрперенесення як проектування консультантом своїх проблем на наданий клієнтом матеріал, який зв'язаний з перенесенням, так і не зв'язаний з ним.

Найчастіше зустрічаються наступні причини контрперенесення:

1. Прагнення консультанта сподобатися клієнтам, бути прийнятим ними і добре оціненим.

2. Острах консультанта, що клієнти можуть про нього погано подумати, не прийти на зустріч і т. п.

3. Еротичні і сексуальні почуття консультанта стосовно клієнтів, сексуальні фантазії, пов'язані з клієнтами.

4. Надмірна реакція на клієнтів, що провокують у консультанта почуття, обумовлені його внутрішніми конфліктами.

5. Прагнення займати пророчу позицію І давати клієнтам нав'язливі поради, про те як їм варто жити.

Психологічне або антипсихологічне контрперенесення? Допомагає або заважає воно консультуванню? Відповіді на ці питання залежать ВІД того, чи виявляється контрперенесення у формі зовнішньої поведінки або являє собою лише переживання консультанта. У першому випадку йдеться про дії на основі внутрішніх конфліктів, і, звичайно, таке контрперенесення необхідно обговорити з колегою або в спеціальних групах професіоналів, тому що неконтрольоване і погано усвідомлюване контрперенесення заважає об'єктивності консультанта. Як внутрішні переживання контрперенесення може виявитися дещо цінним (Gelso, Frets, 1992), оскільки допомагає консультантові краще зрозуміти, який вплив завдання клієнта має на нього і на інших людей. У будь-якому випадку вплив контрперенесення на хід консультування залежить від бажання і готовності консультанта поглянути на джерела своїх щирих почуттів до клієнтів.

Завдання і запитання для самопідготовки

1. Що означають поняття "перенесення" і "контрперенесення"?

2. Які причини контрперенесення?