Психологія - Русинка Іван - 8.7.2. Захист від маніпуляції

Підготовка до маніпуляції полягає не тільки, точніше не стільки, в тому, щоб зруйнувати певні уявлення та ідеї опонента, скільки в тому, щоб у його свідомості створити, побудувати нові ідеї, бажання, цілі. Це тимчасові, "службові" побудови, головне завдання яких - викликати сумбур в думках, зробити їх нелогічними і незв'язними, змусити людину засумніватися у стійких життєвих істинах. Це робить людину беззахисною проти маніпуляції, оскільки внаслідок добре спланованих і здійснених акцій вона стає інтелектуально і морально "роззброєною", у зв'язку з чим її основні життєві цінності можуть сильно похитнутися й навіть остаточно зруйнуватися.

Відомо, що людина, щоб діяти у власних інтересах, а не в інтересах інших, повинна реалістично визначити три речі: нинішній стан, бажаний для неї майбутній стан і шлях переходу від нинішнього стану до майбутнього. Для того, щоб це стало реальним, особистість мусить бути здатною давати правильні оцінки того, що відбувається, чітко уявляти і за жодних умов не випускати з очей мету, в напрямі якої необхідно рухатися. Звісно, реалізація такої амбітної стратегії потребує неабиякого напруження духовних та інтелектуальних зусиль, але, як мовиться, справа того варта.

Саме за таких умов, коли вирішальний голос у всіх наших справах належить здатності передбачати, робити правильні та послідовні умовиводи, ніхто не наважиться нас контролювати і нав'язувати нам план дій, який аж ніяк не узгоджується з нашими інтересами.

Жодні доводи не в змозі показати людині шлях, якого вона не хоче бачити.

Р. Роплан

Все сказане дає нам підстави сформулювати такий висновок: маніпулятивному впливу можна і необхідно ефективно опиратися. Але перш ніж оперативно будувати стратегію захисту від маніпулятивного проникнення, необхідно навчитися діагностувати цей процес, тобто вміти розпізнавати симптоми й ознаки прихованої маніпуляції1.1 тут не завжди подає допомогу наша свідомість, адже і до неї кваліфікованому маніпулятору не так уже І важко дібрати відповідні ключі. У нестандартних ситуаціях, коли ми найменше готові до спонтанного опору, наша свідомість під тиском спровокованих емоцій може дати тріщину, тому покладатися тільки на неї було б ризиковано і необдумано (та й часу на таке обдумування бракує). У таких випадках треба покладатися більше на інтуїцію і здоровий глузд, ніж якісь абстрактні міркування.

Нагадаємо ще раз: хоча свідомість більшості людей досить міцна і більш-менш захищена, проте ідеї, потрібні маніпулятору, спрямовані не на свідомий їх аналіз та вивчення; кваліфікованим маніпулятором вони піддаються так майстерно, що непомітно для самої людини легко проникають у її свідомість і надійно там осідають. Як це робиться? Методом контрабанди, коли повідомлення - це тільки приманка, прикриття, яку ми проковтнули разом із закладеним у це повідомлення прихованим смислом, а фактично програмою, яка в подальшому, переважно на підсвідомому рівні, орієнтуватиме нас на певну (передбачену і контрольовану) дію. Щоб цього не сталося, необхідно передусім зайняти позицію інтерпретатора. Тобто з самого початку не сприймати потік інформації "за чисту монету", а кожного разу запитувати себе: "Що за цим стоїть? До чого це нас схиляють?" Як говорили давні римляни, "шукай, кому це вигідно". Так постає проблема діагностики - відокремлення зернят від полови. Дивно, як багато відсіюється просто від того, що ми постійно ставимо контрольне запитання. Досить покластися на інтуїцію, на відчуття. Відчуєш, що з повідомлення "стирчать вуха" - воно вже не увійде в підсвідомість, вмикається "сигналізація" і таким чином заздалегідь попереджена наша свідомість його перевірить і в разі необхідності заблокує його проникнення у наш внутрішній світ людини, незважаючи на будь-які підступні прийоми його проштовхування у нашу свідомість.

Отже, щоб бути захищеним, треба бути недовірливим і пильним. Коли, наприклад, хтось дає вам нове знання або нову інформацію, треба відразу зрозуміти, що ніхто просто так вам давати саму тільки істинну інформацію та істинні знання не буде; вони коштують надто дорого, і якщо вам таки постачають певну інформацію, то зазвичай виходять із власних інтересів, спрямованість яких вам може бути ніколи не відома.

Кваліфікований маніпулятор, який намагається навіяти певний набір брехливих ідей, які б орієнтували вас у певному напрямі, ніколи не буде проповідувати самі тільки брехливі ідеї. Він їх змішуватиме з правдою, і навіть може розповідати вам правди більше, ніж брехні, тільки б викликати у вас почуття довіри і в такий спосіб проникнути на вашу внутрішню, психологічну територію і впевнено там закріпитися, так щоб ви його вважали майже своїм.

Варто тільки впустити в себе зло, як воно вже не вимагає, щоб йому вірили.

Ф. Кафка

З огляду на викладене, доходимо висновку, що необхідно бути пильним, особливо в деяких незвичних обставинах, оскільки найчастіше те, що інші видають у таких ситуаціях за правду, - є не що інше, як вправне підступне підгодовування вас справжніми й істинно цінними відомостями, щоб у потрібний момент, коли маніпулятору вдасться увійти в довіру, "запустити" стратегічну дезінформацію й, остаточно ввівши вас в оману, використати "за повною програмою". Але якщо ви встигли зрозуміти гру, то вже самі маєте можливість утримувати ситуацію під контролем. Тоді вже спокійно можна брати інформацію у супротивника - нехай ніби і для "підгодовування", коли він повідомляє вам цінні відомості й навіть хитро завуальовану дезінформацію, бо якщо ви до неї готові, то ця ретельно і майстерно підготовлена для вас дезінформація автоматично перетвориться у надцінну стратегічну інформацію. Отже, слід вдати, ніби купився на приманку, ідеш на поводу у супротивника, а насправді вести власну гру, зважаючи на те, що вдалося дізнатися про супротивника і його справжні наміри, а також на свої стратегічні завдання, про які супротивник не здогадується.