Сучасна наукова психологія являє собою досить розмаїту систему дисциплін та галузей. За спрямованістю діяльності психологів на пізнання, дослідження або перетворення психіки доцільно виділяти три великі групи галузей - теоретичну, науково-прикладну та практичну психологію.
І. До теоретичної психології належать: загальна психологія, історія психології, експериментальна, генетична, соціальна, порівняльна, диференціальна психологія, психофізіологія, психологія особистості, моделювання психіки.
Загальна психологія систематизує експериментальні дані, здобуті у різних галузях психологічної науки, розробляє фундаментальні теоретичні проблеми психології, формулює
Рис. б. Міждисциплінарні зв'язки у вивченні проблем "природа і людина" та "людство - природа" (Б. Г. Ананьєв. 1977)
основні принципи, категорії, поняття, закономірності, становить фундамент розвитку всіх галузей та розділів психологічної науки.
Історія психології розглядає формування психологічних категорій і понять упродовж усього часу існування наукової психологи, історію психологічних досліджень у різні часи в різних школах та перспективи розвитку психології як науки.
Експериментальна психологія займається розробкою нових методів психологічного дослідження для більш глибокого вивчення психічної реальності.
Генетична психологія вивчає закономірності розвитку психіки тварин і людини у філогенезі (протягом біологічної еволюції усього живого та історичного розвитку психіки) і в онтогенезі (упродовж життя окремої особи).
Соціальна психологія досліджує психічні явища у процесі взаємодії людей у великих та малих суспільних групах, а саме: вплив засобів масової комунікації на різні верстви населення, особливості формування та поширення чуток, смаків, суспільних настроїв, моди, питання психологічної сумісності, міжособистісних взаємин, групової атмосфери, роль лідера у групі, сприйняття людини людиною, становище особистості у групі, стосунки між членами сім'ї тощо.
Порівняльна психологія має предметом свого дослідження особливості психіки тварин (зоопсихологія) у порівнянні з психікою людини.
Диференціальна психологія досліджує індивідуально-психологічні особливості психіки з урахуванням вікового рівня розвитку та механізмів функціонування психіки, ролі задатків і здібностей індивіда тощо.
Психофізіологія вивчає фізіологічні механізми діяльності мозку, вищої нервової системи, які лежать в основі функціонування психіки.
Психологія особистості займається вивченням психічних властивостей людини як цілісного утворення, як певної системи психічних якостей, що має відповідну структуру, внутрішні взаємозв'язки, характеризується індивідуальністю та взаємопов'язана з навколишнім природним і соціальним середовищем.
Моделювання психіки як розділ теоретичної психології використовує наукові дані про психіку для побудови математичних і кібернетичних моделей психічних функцій (сприймання, мислення, пам'яті, розпізнавання, спілкування тощо) та всієї психіки загалом з метою розробки і вдосконалення технічних систем, перевірки наявних психологічних теорій за допомогою комп'ютерного моделювання (комп'ютерного експерименту).
2. До науково-прикладної психології слід віднести ряд галузей, для яких характерні дослідження і практичне використання знань з метою оптимізації поведінки та діяльності людей. Напрями науково-прикладної психології доцільно розрізняти за певними ознаками.
а) За видом діяльності та поведінки людини:
психологія праці досліджує психологічні закономірності трудової діяльності людини, психологічні основи наукової організації праці (НОП), особливості формування загальнотрудових умінь і навичок, вплив факторів виробничого середовища і технічних засобів праці на робітника з метою підвищення ефективності трудової діяльності людини;
інженерна психологія вивчає особливості діяльності оператора автоматизованих систем управління, розподілу та узгодження функцій між людиною і машиною, використовуючи здобуті знання в інженерно-психологічному проектуванні, експлуатації й оптимізації функціонування систем управління складними технічними комплексами та технологічними процесами. Інженерна психологія є важливою складовою ергономіки - науки про закони взаємодії оператора, машини і середовища та закономірності функціонування систем "людина - машина";
психологія творчості досліджує закономірності творчої (евристичної) діяльності, фактори стимуляції творчого пошуку винахідників, раціоналізаторів, умови розвитку творчої особистості та розробляє методи активізації творчості працівників науки, техніки, мистецтва, культури;
психологія "штучного інтелекту, зосереджує увагу на розробці й використанні формальних моделей психіки у створенні різних інтелектуальних кібернетичних систем, наприклад систем управління робототехнікою, автоматизованого перекладу, експертних систем тощо;
авіаційна психологія досліджує психологічні особливості діяльності людини в умовах польоту, визначає психологічні вимоги до професії у відборі та підготовці авіаційних кадрів, сприяє оптимізації праці льотного персоналу;
космічна психологія вивчає психологічні проблеми діяльності людини в умовах невагомості, просторової дезорієнтації під час перебування в космосі, психологічного напруження, яке виникає в екстремальних ситуаціях перевантаження організму або тривалої ізоляції від людей на орбіті Розробляються рекомендації щодо підбору кандидатів у космонавти, їх підготовки, тренування на спеціальних пристроях (тренажерах), формування екіпажів космічних кораблів, здійснення психологічної підтримки космонавтів в умовах польоту;
військова психологія має предметом фактори ефективної поведінки людини в екстремальних умовах бойових дій, питання підвищення боєздатності військовослужбовців, підготовки військових кадрів, управління військами і бойовою технікою, стосунки між командирами та підлеглими, методи психологічної пропаганди і контрпропаганди тощо;
психологія управління та менеджменту здійснює дослідження процесів управління, організації спільної діяльності людей на політичному, соціальному, економічному, виробничому тощо рівнях у державному, регіональному та місцевому масштабах з метою досягнення позитивних результатів у суспільному житті;
економічна психологія займається дослідженням ролі людського фактора у розв'язанні економічних, господарських проблем на макро- та мікроекономічному рівнях;
психологія торгівлі вивчає психологічні особливості людей для формування потреб покупців, правильної організації реклами та продажу товару, підвищення культури обслуговування населення тощо;
екологічна психологія досліджує психологічні фактори виникнення й розв'язання проблем взаємозв'язку між людиною і природою, оптимізації цього взаємозв'язку, подолання соціально-психологічних наслідків природних та техногенних катастроф;
психологія спорту вивчає закономірності поведінки людей в умовах спортивних змагань, методи відбору, підготовки, організації діяльності спортсменів та їхньої психологічної реабілітації після участі в змаганнях.
6) За психологічними питаннями розвитку людини у науково-прикладній психології можна виділити такі напрями:
вікова психологія досліджує онтогенез психічних властивостей особистості на різних вікових етапах. Виділяються такі її розділи, як психологія дошкільника, психологія молодшого школяра, психологія підліткового віку, психологія юнацтва, психологія дорослих, геронтопсихологія;
педагогічна психологія має своїм предметом психологічні закономірності навчання й виховання особистості та складається з таких розділів: психологія навчання, психологія виховання, психологія навчально-виховної роботи з аномальними та важковиховуваними дітьми;
психологія аномального розвитку, або спеціальна психологія, розподіляється на такі дисципліни, як патопсихологія (розглядає відхилення у процесі розвитку психіки, розлади психіки при різних формах мозкової патології), олігофрено-психологія (займається патологічними відхиленнями психічного розвитку, які визначаються природженими дефектами мозку), сурдопсихологія (вивчає особливості розвитку дітей з вадами слуху), тіфлопсихологія (допомагає розвиватись особистостям дітей із слабким зором або незрячим).
в)3а відношенням до нормальної або хворої психіки виділяються такі дисципліни:
психологія здоров я - наука про психологічні основи здорового способу життя, збереження та поліпшення здоров'я людини;
медична психологія, що вивчає психологічні аспекти діяльності лікаря та особистості хворого і розподіляється на такі напрями: нейропсихологія (досліджує співвідношення між психічними явищами та фізіологічними структурами мозку), психофармакологія (наука про вплив лікарських речовин на психічну діяльність людини), психотерапія (вивчає та використовує засоби психологічної дії для лікування хворих), психопрофілактика (має справу із заходами попередження психічних захворювань), психогігієна (наука про систему засобів підтримання та забезпечення психічного здоров'я особистості на належному рівні).
г) За відношенням до права виділяється:
юридична психологія, що пов'язана з дослідженням проблем реалізації системи правової поведінки психологічними засобами і розподіляється на такі підрозділи: судова психологія як наука про психологічні особливості поведінки суб'єктів карного процесу; кримінальна психологія, предметом якої с психологічні особливості особистості правопорушника, мотиви правопорушення тощо; виправно-трудова (пенітенціарна) психологія, що займається науковими та прикладними питаннями вивчення психіки ув'язненого, методами виправлення та перевиховання його особистості.
3. Практична психологія функціонує і розвивається як система спеціальних психологічних служб, спрямованих на надання безпосередньої допомоги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем. Головна мета практичної психології - створити сприятливі соціальні та психологічні умови для діяльності людини в усіх сферах життя - від сімейних стосунків до управління державою, надати людству допомогу у розвитку та захисті її психічного здоров'я.
Основними функціями практичної психології с аналіз і прогнозування поведінки й діяльності людини, активний соціальний та психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, профілактична, реабілітаційна, дорадча та психогігієнічна функції тощо.
У структурі практичної психології виділяються такі напрями:
психологічна служба сім 7 та соціального захисту населення працює в річищі забезпечення, збереження та розвитку національних традицій і культури сімейного життя, корекції та профілактики сімейних конфліктів, гармонізації сексуальних відносин; допомоги дітям, які постраждали від релігійного екстремізму сект; соціально-психологічної підтримки молодої сім'ї, дітей-сиріт, пенсіонерів, інвалідів, ветеранів війни;
психологічна служба системи освіти психологічно забезпечує навчально-виховний процес, роботу з обдарованими та несумлінними учнями, професійну підготовку молоді, працюючи з дітьми, школярами, учнями ПТУ, студентами, вчителями та викладачами;
психологічна служба системи охорони здоров я займається психологічним забезпеченням лікувального процесу і реабілітації хворих, інвалідів, психотерапією та психопрофілактикою, оперативною психологічною допомогою населенню в екстремальних умовах психогенних, соціальних, природних, екологічних катастроф, індивідуальною допомогою у подоланні наслідків психотравмуючих ситуацій, попередженням та зняттям загрози суїциду тощо;
практична психологія політичної діяльності, управління і масових комунікацій здійснює експертизу законів і державних програм, прогнозування наслідків управлінських рішень, роботу з персоналом органів управління і державної адміністрації, підвищення ефективності засобів масової комунікації тощо;
практична юридична психологія і педагогіка займається психологічним і соціологічним забезпеченням діяльності органів Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, суду,
прокуратури, пенітенціарної системи, працюючи із співробітниками органів міліції, суддями, ув'язненими, правопорушниками, потерпілими;
практична психологія і соціологія економіки та бізнесу мас справу з вивченням психологічних умов економічної діяльності, впливу на неї різних форм власності, методами оптимізації ведення ділових переговорів та укладання угод, маркетингу, реклами, надаючи консультативну допомогу підприємцям, економістам, органам державного управління, громадянам, представникам профспілок;
практична психологія праці та профорієнтації здійснює заходи щодо профінформації, профконсультації, професійного відбору, преадаптації, соціально-психологічного забезпечення виробництва, створення оптимальних умов для трудової діяльності, допомагаючи учням і студентам, робітникам і службовцям підприємств, безробітним і пенсіонерам;
соціально-психологічна служба армії веде роботу з військової профорієнтації та профвідбору, психологічної підготовки військовослужбовців, соціально-психологічного забезпечення високого рівня боєздатності солдатів і офіцерів Міністерства оборони, Національної гвардії та Служби безпеки;
практична психологія і педагогіка спорту здійснює заходи щодо відбору, психологічної підготовки, підтримки спортсменів, спортивних команд, тренерів в екстремальних умовах спортивних змагань.
Між галузями психологічної науки існують тісні зв'язки. Так, теоретична психологія напрацьовує систему психологічних знань, що виступає фундаментом науково-прикладної та практичної психології. Факти, що розкриваються у науково-прикладній та практичній психології, узагальнюються засобами теоретичної психології, що сприяє постійному оновленню системи понять, категорій, принципів психологічної науки. А це створює умови для глибшого пізнання психіки й надання більш ефективної допомоги у розвитку особистості та в її творчій діяльності.
Запитання для самоперевірки
1. Навіщо студенту оволодівати науковими психологічними знаннями?
2. Як розуміли психіку у стародавні часи, в епоху Відродження та як її розуміють сьогодні?
3. Чим відрізняється розвиток психіки у тварин в умовах біологічної еволюції та в людини в умовах історичного процесу?
4. Як побудований і як функціонує мозок людини?
5. Чому принципи психологічної науки допомагають правильно розуміти природу психіки?
6. Чим методи психології відрізняються від методів інших наук, наприклад, тієї, яку опановуєте Ви?
7. Які галузі психологічної науки найбільше пов'язані з Вашою майбутньою професією?
8. Що зумовлює розвиток і перспективи психологічної науки?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Абрамова Г. С. Введение в практическую психологию. Москва, 1995.
2. Ананьєв Б. Г. Человек как предмет познания. Ленинград, 1968.
3. Анохін П. К. Принципиальные вопросы общей теории функциональных систем. Москва, 1971.
4. Березин Ф. Б., Мирошников М. П., Соколова Е. Д. Методика многостороннего исследования личности. Москва, 1994.
5. Бернштейн Н. А. Очерки физиологии движений и физиологии активности. Москва, 1966.
6. Бехтерев В. М. Основы учения о функциях мозга. Санкт-Петербург, 1905-1907 Вып. І-VII
7. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочннк по психологической диагностике. Киев, 1989.
8. Веденов А. В. Личность как предмет психологической науки // Вопр. психологии. 1956. № I.
9. Вернадский В. И. Начало и вечность жизни. Москва, 1989.
10. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6 т. Москва, 1982- 1984.
11. Гамезо М. В., Домашен к о И. А. Атлас по психологии. Москва, 1986
12. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 т. Москва, 1992.
13. Готтсданкер Р. Основы психологического эксперимента. Москва, 1982.
14. Дубров А. П., Пушкин В. Н. Парапсихология и современное естествознание. Москва, 1989
15. Иванов-Муромский К. А. Нейрофизиология, нейрокибсрнсти-ка, нейробионика. Киев, 1985.
16. История китайской философии. Москва, 1989.
17. Клике Ф. Пробуждающееся мышление: У истоков человеческого интеллекта. Москва, 1983.
18. Костюк Г. С. Избранные психологические труды. Москва, 1988.
19. Леонтьев А. II. Проблемы развития психики. Москва, 1972.
20. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. Москва, 1984.
21. Лурия А. Р. Основы нейропсихологии. Москва, 1973.
22. Максименко С. Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. Київ, 1990.
23. Милнер II. Физиологическая психология. Москва, 1973.
24. Моляко В. А. Психология конструкторской деятельности. Москва, 1982.
25. Общая психодиагностика / Под ред. А. А. Бодалева, ВВ. Столица. Москва, 1987.
26. Общая психология: Учебник для студентов педагогических институтов / Под ред. А. В. Петровского. Москва, 1986.
27. Общая психология: Учебное пособие для студентов педагогических институтов / Под ред. В. В. Богословского и др. Москва, 1981.
28. Опарин А. И. Возникновение жизни на Земле. Москва; Ленинград, 1941.
29. Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Кнрнчука, В. А. Ромсндя. Київ, 1995.
30. Павлов И. П. Полное собрание трудов: Лекции о работе больших полушарий oголовного мозга. Москва; Ленинград, 1947. Т. 4.
31. Панок В. Г. Концепція національної сопіально-психологічної служби // Педагогіка і психологія. 1994. № 2-3.
32. Петровский А. В. Введение в психологию: Учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений. Москва, 1995.
33. Психологическая диагностика: Проблемы и исследования / Под ред. К. М. Гурсвича. Москва, 1981.
34. Психология: Словарь / Под общей ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. Москва, 1990.
35. Психофизиология оператора в системах "человек-машина" / Отв. ред. К. А. Иванов-Муромский. Киев, 1980.
36. Психологія: Підручник для педагогічних вузів / За ред. Г. С. Костюка. Київ, 1968.
37. Рибалка В. В. Психологія розвитку творчої особистості. Київ, 1996.
38. Роменець В. А. Історія психології. Київ, 1978.
39. Роменець В. А. Історія психології XVII століття. Київ, 1990.
40. Роменець В. А. Історія психології епохи Просвітництва. Київ, 1993.
41. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологин: В 2 т. Москва, 1989. Т. 1.
42. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии. Москва, 1973.
43. Сеченов И. М. Избраігньїе труды. Москва, 1947. Т. 1.
44. Сикорский И. А. Всеобщая психология с физиогномикой. Киев. 1912.
45. Слободчиков В. И., Исаев Е. И. Психология человека: Введение в психологию субъективности. Основы психологической антропологии / Учебное пособие для вузов. Москва, 1995.
46. Татенко О. М. Практична психологія в Україні: історія і сучасність // Психологія: Науково-методичний збірник Київ. 1993. Вил. 40.
47. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. Москва, 1987.
48. Теплое Б. М. Избранные труды: В 2 т. Москва, 1985.
49. Ткаченко О.М. Принципи та категорії психології. Київ, 1979.
50. Трофимов Ю. Л. Техническое творчество в САПР: Психологические аспекты. Киев, 1989.
51. Ухтомский А. А. Собрание сочинений. Ленинград, 1950 T 1.
52. Философский энциклопедический словарь. Москва 1989 МоЄсква^"'і%о^і978 Экспериментальная психология: В 6 вып.
54. Шадриков В. Д.Проблемы системогенеза профессиональной деятельности Москва, 1982.
55. Ярошевский М. Г. История психологин. Москва 1985.
2.1. ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ОСОБИСТОСТІ
2.1.1. Теорія В. Джемса
2.1.2. Особистість в "описовій психології" В. Дільтея й Е. Шпрангера
2.1.3. Типологія особистостей О. Ф. Лазурського
2.1.4. Фрейдизм і неофрейдизм
2.1.5. Гуманістичні теорії особистості
2.1.6. Теорії особистості у французькій соціологічній школі
2.1.7. Особистість у культурно-історичній теорії Л. С. Виготського
2.1.8. Особистість у логотерапії В. Франкла