Науковий напрям, що отримав назву "соціальна психологія утрудненого спілкування", сформувався у процесі взаємодії філософії, соціології, психології, етнографії, культурології, психотерапії. У широкому контексті ця галузь досліджує труднощі, збої, бар'єри, конфлікти тощо. Йдеться про всі види і форми спілкування, які породжують деструктивні зміни в поведінці партнерів, переривання контактів і припинення спілкування, зниження рівня усвідомлення труднощів у спілкуванні, послаблення намагань самостійно подолати їх. Вузькоспеціалізовані дослідження зосереджують на незначних труднощах спілкування, які долаються партнерами у процесі взаємодії. Параметрами аналізу є ступінь, глибина, інтенсивність вираження труднощів. Утрудненому спілкуванню притаманні неперервність контактів між партнерами; певний ступінь усвідомлення учасниками взаємодії наявних труднощів; пошук причин, що зумовлюють ускладнення спілкування; намагання самостійно подолати соціально-перцептивні, комунікативні, інтерактивні утруднення.
За будь-яких обставин такі труднощі можуть сформувати тривожне ставлення до ситуації спілкування. Утруднене спілкування породжують такі причини:
— об'єктивні (породжені реальною взаємодією) та суб'єктивні (пов'язані з різними аспектами функціонування особистості, групи);
— первинні (природні умови життя групи) та вторинні (породжені різними психогенними і соціогенними впливами);
— усвідомлювані (наявні в ситуації спілкування) і неусвідомлювані (суб'єктивно не переживаються особистістю і групою, представлені у свідомості особистості, але реально не існуючі); •
— ситуативні (залежать від певного ситуативного чинника) і стійкі (мають тривалий характер дії);
— міжкультурні (поширюються на міжетнічну сферу) і культурно-специфічні (притаманні певній етнічній спільноті);
— вербальні (пов'язані з мовними особливостями) і невербальні (немовні вкраплення в мову, темп і тембр голосу, контакт очей, особливості простору і часу спілкування тощо).
Утруднене спілкування супроводжується наявністю бар'єрів на шляху досягнення цілей партнерів, посиленням нервово-психічної напруженості, демонстрацією нерозуміння, збоями у взаємодії.
Особистість може бути суб'єктом утрудненого спілкування або суб'єктом неутрудненого спілкування. Перетворююча активність її за утрудненого і неутрудненого спілкування відрізняється за всіма параметрами (спрямованість, якість, інтенсивність). Вихід із ситуації утрудненого спілкування можливий за дотримання таких принципів:
— рівності. Йдеться про зв'язок двох або більше рівно-активних, рівноунікальних суб'єктів;
— взаємної детермінації. Передбачає взаємодію суб'єктів, котрі впливають один на одного;
— усвідомлення себе та інших через свою представленість у них. Реалізується як здатність бути суб'єктом зміни поведінки і свідомості оточення;
— нерівності взаємної детермінації. Виявляє себе в особистісному способі існування кожного із партнерів;
— неоднаковості. Визнає право партнера бути індивідуальністю.
Важливою умовою виходу із ситуацій утрудненого спілкування є рефлексія та механізм самоусвідомлення. Людина, яка не усвідомлює себе суб'єктом спілкування, не має чіткого внутрішнього образу, приречена на випробування труднощами.
Утруднене спілкування, супроводжуючись емоційним напруженням, за певних обставин може бути ефективним. Воно може реалізовуватися за одним із таких варіантів:
— утруднене, але ефективне спілкування (партнери переживають емоційне напруження, але досягають позитивних результатів);
— утруднене і неефективне спілкування (емоційне напруження і невідповідність досягнутих результатів цілям);
— неутруднене і ефективне спілкування (позбавлене емоційного напруження, результати збігаються з поставленими цілями);
— неутруднене і неефективне спілкування (емоційне напруження відсутнє, результат не збігається з цілями).
Суб'єкт утрудненого спілкування може мати статус "важкого" партнера. Допомогти йому можна, створивши спеціальні умови для розвитку рефлексії щодо себе як суб'єкта спілкування (психотерапевтична робота, групи тренінгу, індивідуальне консультування тощо).
Бар'єри спілкування
4. Соціальна психологія груп і міжгрупової взаємодії
4.1. Феномен групи з погляду соціальної психології
Соціальна спільність і соціальна група
Соціально-психологічні параметри, характеристики та ознаки групи
Параметри, що характеризують групу як цілісність
Параметри, що характеризують індивіда як клена групи
Соціально-психологічні ознаки групи
Класифікація груп