Відтворення обстановки та обставин події належить до самостійних слідчих дій і полягає у проведенні спеціальних досліджень із метою одержання та перевірки доказів, оцінювання слідчих версій про можливі факти, що мають значення для розслідування злочину. Звичайно ж, тотожного стану об'єктів, явищ, дій, тим більше - психологічного стану, при відтворенні досягти ніколи не вдається, йдеться лише про більш-менш наближене їх уподібнення.
Різновиди відтворення залежать від його мети і можуть бути представлені так:
- встановлення можливості сприймання якого-небудь факту, явища;
- встановлення можливості існування якого-небудь факту або явища;
- встановлення можливості виконання певної дії;
- встановлення механізму події або її елементів;
- встановлення часу, необхідного для виконання тих чи інших дій.
Отже, більшість різновидів цієї слідчої дії є дослідженням та оцінкою тих чи інших можливостей особи; сприйняти факт, явище в певних умовах (побачити, почути, відчути запах, визначити температуру тощо) в повному чи частковому обсязі; виконати певні дії (підняти та перенести вантаж, проникнути кудись, подолати перешкоди, відстані тощо). Крім того, перевіряються навички та вміння (відімкнути замок, змайструвати кліше, виготовити печатку чи гроші тощо). Відтворення обстановки та обставин події є також дієвим засобом психологічного впливу на його учасників, оскільки одержані результати досить часто наочно та ґрунтовно свідчать про можливість або неможливість певного явища, події, а спростувати їх підозрюваному, звинуваченому буває вкрай важко.
Необхідність проведення відтворення може зумовлюватися одержанням інформації щодо особливостей: а) матеріальної обстановки, в якій відбувалася подія; б) сутності (послідовності, елементів, специфіки тощо) певних дій; в) суб'єктивних, психологічних чинників, що мали місце при вчиненні злочину.
Перше завдання цілком можна вирішити, підібравши чи змоделювавши подібні обставини (пору року, час доби, освітленість, погодно-кліматичні умови, звуковий акомпанемент тощо). Це ж стосується і моделювання досліджуваних злочинних дій, за умови виключення можливості настання при їх проведенні будь-яких шкідливих наслідків (наприклад, для відтворення вбивства через задушення застосовується муляж, постріл здійснюється в спеціально обладнаному приміщенні, тощо). Але повної тотожності досягнути не вдається: в екстремальній ситуації вчинення злочину, під впливом стресогенних чинників особа могла діяти інакше, ніж у контрольованих умовах слідчої дії.
Набагато складніша справа з дослідженням суб'єктивних чинників. Відтворення психологічних станів особи, психофізіологічного механізму її дій неможливе в принципі. При проведенні слідчої дії психічні процеси проходять інакше, інші й психічні стани: це результат створеної психологічної напруженості, тобто напруженості іншого типу, аніж та, що була на момент вчинення злочину. Змінюється спрямованість усіє! психічної активності. У ситуації злочину поведінка детермінується динамікою та умовами самої події, підчас слідчої дії-умовами експерименту, і тільки після цього - змодельованими обставинами.
Можливість реалізації практично всіх різновидів відтворення обстановки та обставин події залежить від бажання та зацікавленості його учасників. При небажанні підозрюваного (звинуваченого) виконати його безпосередньо неможливо, залишається лише варіант опосередкованої перевірки - за допомогою участі інших осіб, подібних за анатомо-фізіологічними (зріст, вага, вік, пропорції тіла, зовнішня подібність), сенсорно-психологічними (зір, слух), соціальними (зачіска, прикраси, одяг) ознаками, але в таких випадках одержані результати значною мірою втрачають своє доказове значення. Тому намагаючись підкріпити позитивні мотиви у поведінці підозрюваного (звинуваченого) перед проведенням відтворення слідчий не повинен втрачати почуття міри, оскільки той може здогадатися, що при його відмові мінімізується можливість зібрати достатню кількість доказів іншим шляхом.
Слід також враховувати, що злочинці можуть дати згоду на відтворення обстановки та обставин події, але зі специфічною мотивацією маскуючої спрямованості - вони згодні брати участь у ньому лише задля того, щоб довести неможливість виконання певних дій, із метою перекручування результатів, демонстрації відсутності навичок та вмінь та ін. Разом із тим, характер дій учасників відтворення, які намагаються ввести слідчого в оману, також може бути інформативним (наприклад, звинувачений професійно виконує попередні дії, але демонструє нездатність виконати останню, що є важливим індикатором наявності наміру замаскувати свої знання та вміння).
Вимагає психологічного підходу вирішення питання про запрошення до участі у відтворенні обстановки та обставин події осіб певних категорій (спеціалістів, свідків, потерпілих та ін.). У найбільш загальному вигляді присутність сторонніх є небажаною, але слід враховувати, що: а) в окремих випадках відтворення без участі фахівців неможливе (експеримент із виготовлення кліше, копій ключів для проникнення в приміщення); б) іноді участь свідків чи потерпілих (за умови, що це не стане для них додатковою психологічною травмою) підвищує психологічну вірогідність відтворюваної обстановки, одержаних результатів; в) учасники слідчої дії (підозрювані, звинувачені) відчувають сильний психологічний вплив завдяки зовнішній точності відтворюваних обставин, наочності, стверджувальності результатів. Такий самий вплив відчувають й інші процесуальні особи (свідки, потерпілі) у випадках обмови, лжесвідчення чи неумисних викривлень в описах події злочину, а це, в свою чергу, може призвести до зміни чи уточнення їх свідчень та позицій.
З іншого боку, іноді участь деяких осіб у слідчій дії небажана. Наприклад, якщо підозрюваний під час проведення відтворення переконається в неможливості спростувати свої неправдиві свідчення, це призведе до закріплення його негативної позиції. Окрім того, він може керуватися метою перевірки успішності приховування слідів злочину, обставин, що його викривають.
В процесі відтворення обстановки та обставин події доцільно проводити ретельне та детальне спостереження за поведінкою особи, яка перевіряється. Таке спостереження повинно включати оцінку дій (напрямок руху, темп пересування, вмотивовані та невмотивоваиі зупинки, активність пошукових дій. впевненість або невизначеність поведінки). Крім того, досить інформативні спостереження за мімікою особи, її рухами, характером висловлювань, психофізіологічними реакціями. Вони можуть сприяти фіксації можливих змін у поведінці, отже - вибору тактики і змісту подальших слідчих дій.
Досить ефективним є також використання різних технічних засобів фіксації відтворення обстановки та обставин події. В подальшому демонстрація відеозапису про поведінку підозрюваного (звинуваченого) на місці події може психологічно глибоко вплинути на співучасників та учасників процесу розслідування і судового розгляду кримінальної справи.
3. Психологічна характеристика інформаційно-комунікативних слідчих дій
3.1. Психологічні особливості допиту
3.2. Психологічні аспекти очної ставки
Тема 10. Психологічні та організаційно-правові засади судово-психологічної експертизи
1. Загальна характеристика судово-психологічної експертизи
2. Особливості проведення комплексних судово-психологічних експертиз
3. Організаційно-правові засади проведення судово-психологічної експертизи
Тема 11. Психологічні засади адвокатської діяльності
1. Психологічна структура адвокатської діяльності