Очна ставка, безсумнівно, є не просто слідчою дією, за допомогою якої можна одержати важливу інформацію, але й потужним засобом психологічного впливу. її сила зумовлена, з одного боку, тим, що учасникам необхідно свідчити один про одного за умови безпосереднього контакту, а це створює досить сильну емоційну напруженість, з іншого - що такі свідчення мають суперечливий характер, отже, викривають неправдивість однієї з сторін. Тому очна ставка визначається як гостроконфліктна слідча дія.
Існує два різновиди очної ставки: з ініціативи слідчого та на вимогу звинуваченого. В останньому випадку прийняттю рішення про її проведення повинно передувати ретельне вивчення мотивації зазначеної особи. Так, якщо звинувачений вимагає проведення очної ставки для спростування неправдивих показань свідка або потерпілого (обмова), то її проведення доцільне: проте, якщо існує небезпека, що під час очної ставки звинувачений спробує вплинути на іншого учасника з метою зміни свідчень або здійснити неконтрольований обмін інформацією з співучасником, проведення очної ставки уявляється справою проблемною та ризикованою.
Процесуально очна ставка організується як перемінний допит у присутності кожного раніше допитуваного про обставини, щодо яких вони спочатку давали суперечливі свідчення. Інакше кажучи, кожна очна ставка має досягати подвійної мети: 1) допомогти одному або кільком учасникам пригадати забуті або неправильно інтерпретовані факти: 2) здійснити психологічний вплив на одного або обох учасників.
Однією з основних характеристик очної ставки є єдність: а) предмета - обидві особи допитуються щодо одних і тих же самих обставин: б) об'єкта - суперечливих свідчень (їх порівняння, опис, спостереження); в) місця - допитувані знаходяться в однакових умовах, що дозволяє водночас сприймати запитання слідчого і ставити їх один одному, включаючи, окрім мовних висловлювань, також мімічні та пантомімічні прояви; г) документування - свідчення допитуваних фіксуються в одному протоколі.
Учасники очної ставки ставляться один до одного не тільки як процесуальні особи: вони раніше перебували у певних стосунках, а їх теперішні контакти взаємонакладаються, нашаровуються. Кожна наступна слідча дія завжди проводиться на вже існуючому емоційному тлі попередніх, що може бути як позитивним, так 1 негативним, відповідно впливаючи на психологічну атмосферу очної ставки. Крім того, взаємні дії учасників потенційно або реально несуть у собі небезпеку для їх морального, психологічного чи фізичного стану.
Другою характеристикою, що визначає процес проведення очної ставки, є, як правило, недостатність і, що більш важливо, - суперечливість вихідних даних. Слідчий у процесі очної ставки повинен вирішувати завдання, елементи яких не піддаються повному й точному врахуванню; він може несподівано зустрітися з багатьма обставинами, про які раніше мав лише приблизне уявлення. Найбільше ускладнює проведення очної ставки недостатність відомостей про плани та задуми допитуваних, мотиви їх поведінки.
Взаємодія - це максимально загальна характеристика спілкування учасників очної ставки, що виявляється у формі взаємних впливів. Учасники очної ставки мають прийняти рішення щодо тактики своєї поведінки, яке залежить від якісних та кількісних параметрів наявної інформації, усвідомлення ними цілей та задач, від опрацьованої до початку проведення слідчої дії програми поведінки, від оцінки ситуації, що склалася під час проведення очної ставки.
Слідчий, у свою чергу, зазнає від її учасників інформаційно-психологічного впливу, за допомогою якого здійснюються спроби керувати його поведінкою у бажаному напрямі. Складність поведінки самого слідчого полягає в тому, що тактика та межі його впливу регламентуються процесуально. Здійснюючи психологічний вплив на учасників очної ставки, він орієнтований на трансформацію (перебудову) негативної кооперації (конфлікту) учасників у позитивну (співробітництво). При цьому він може використовувати різні засоби впливу: переконання- послідовний та аргументований вплив, причому не тільки інформаційний, алей формально-організаційний, інакше кажучи, вплив самою процедурою слідчої дії; навіювання - емоційно-підсвідомий вплив за допомогою міміки, жестів, мовного супроводження тощо.
Гострота і напруженість очної ставки зумовлена не тільки конфліктними стосунками, існуючими у зв'язку з суперечливими свідченнями, але й актуалізацією відносин, що раніш існували: дорослий - підліток, начальник - підлеглий, чоловік - дружина, в тому числі їх родинними, міжнаціональними, релігійними протиріччями тощо.
Іншими словами, проведення очної ставки для слідчого завжди пов'язане зі значним тактичним ризиком. Слідчий має на нього право, проте ризик - це не необачна поведінка зі сподіванням на щасливий результат, а тактично грамотні у конкретній ситуації вчинки, побудовані на точному розрахунку. У багатьох випадках ступінь ризику може бути знижений завдяки проведенню забезпечуючих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Конкретний тактичний ризик очної ставки розраховується як добуток можливої шкоди розслідуванню на можливість того, що ця шкода виникне. Саме цю обставину слід враховувати при призначенні очної ставки.
Очна ставка висуває підвищені вимоги до інтелектуальної активності слідчого, особливо до такого її різновиду, як рефлексивне мислення. Рефлексивне мислення - це здатність однієї людини відображати у своїй свідомості міркування іншої, розуміти, про що вона думає. Але не можна забувати, що рефлексують також інші учасники очної ставки. У зв'язку з цим очна ставка може характеризуватися як рефлексивна взаємодія, відображення одного судження в іншому, взаємне відображення задумів, рішень, планів.
Взаємний вплив учасників очної ставки диференціюється за об'єктами, на які він спрямований: свідомість людини, система мотивів її поведінки, емоційна сфера, установки, цілі, воля тощо. Наприклад: 1) якщо свідок на очній ставці зі звинуваченим, спростовуючи його алібі, докладно розповідає про свої спостереження за ним, про його дії, міміку, як той був одягнений, він тим самим впливає на свідомість; 2) коли звинувачений дає суперечливі свідчення, не бажаючи посилатись (для обґрунтування алібі) на близьку йому особу, свідчення цієї особи нейтралізують мотив обраної звинуваченим лінії поведінки; 3) оскільки свідчення учасників очної ставки спричиняють виявлення емоційних станів (гніву, радості, злості тощо), то останні можуть викликати зміну свідчень; 4) якщо звинувачений керується помилковою установкою на солідарність із членами злочинної групи, то свідчення співучасника, який уже повідомив деталі злочину, руйнує цю установку. Слідчий зобов'язаний не просто фіксувати, але й контролювати та спрямовувати цей вплив.
Ефективність очної ставки як цілісної слідчої дії залежить від певних чинників, до яких належать:
1) підготовленість її проведення.
По-перше, підготовленість очної ставки визначається попереднім впливом на її учасників: сумлінному учаснику гарантується підтримка та безпека; звинувачений або особа, яка дає неправдиві свідчення, попереджаються про неприпустимість протизаконних спроб впливу на інших учасників. По-друге, мають бути враховані місце, час і тактика проведення очної ставки. По-третє, готуються засоби фото-, кіно-, відеозйомки та звукозапису. І, нарешті, має бути здійснене попереднє планування очної ставки: коло питань для обговорення, розрахунок часу, форми контролю за поведінкою та запобігання протиправним діям учасників очної ставки;
2) раптовість проведення.
Як правило, очна ставка для звинуваченого або особи, яка дає неправдиві свідчення, має бути несподіваною. Ефект раптовості та емоційної напруженості позбавить їх можливості ретельно обміркувати лінію своєї поведінки, зосередитися та обрати результативні засоби впливу на сумлінних учасників. Очна ставка буде найбільш ефективною, якщо раптовою буде сама поява іншого (або інших) учасників;
3) несподіваність інформації, що повідомляється.
Цей чинник за своїм впливом дуже близький до попереднього, однак характеризує змістовний аспект інформації, що повідомляється слідчим або сумлінним учасником очної ставки;
4) упевненість викладення фактів та сила морально-психологічного впливу особи, яка їх повідомляє.
При підготовці очної ставки слідчий повинен пересвідчитися у тому, що сумлінний учасник перебуває у такому психологічному стані, який дозволить йому викласти важливу інформацію впевнено, логічно та переконливо і не потрапити під можливий вплив Іншого учасника, а його моральна позиція сповнена високої громадянськості;
5) врахування сутності стосунків, що існували між учасниками очної ставки раніше.
Ефективність проведення очної ставки зменшується, коли добросовісний її учасник раніше перебував або перебуває досі в залежності від іншої сторони. Така роду залежність може бути як прямою (службова, суспільна, родинна та ін.), так і опосередкованою (конфліктуючі нації, конфліктуючі конфесії), тому призначенню очної ставки мають передувати ретельний аналіз усіх умов, прогнозування ситуацій, що можуть виникнути, та висновок щодо її необхідності;
6) вольові якості та психологічна активність слідчого. Слідчий не є пасивним учасником очної ставки, простим
реєстратором того, що відбувається. Він повинен проводити цю слідчу дію згідно з планом, вносити відповідні корективи, контролювати поведінку учасників, не допускати самому і припиняти будь-які спроби впливу учасників один на одного. Важливо, щоб слідчий створював необхідний психологічний фон очної ставки або підтримував емоційні стани, сприятливі для усвідомленого, цілеспрямованого контролю за спілкуванням, не дозволяв погроз фізичного або психологічного насильства.
Отже, інформаційно-комунікативні слідчі дії є важливим інструментом досягнення істини у справі. Як свідчить практика, ретельно підготовлена, всебічно обґрунтована, професійно організована інформаційно-комунікативна слідча дія за деякими складами злочину може бути значно ефективнішою, аніж слідчі дії, у яких оперують фактологічною, предметною інформацією.
1. Загальна характеристика судово-психологічної експертизи
2. Особливості проведення комплексних судово-психологічних експертиз
3. Організаційно-правові засади проведення судово-психологічної експертизи
Тема 11. Психологічні засади адвокатської діяльності
1. Психологічна структура адвокатської діяльності
2. Психологічна підготовленість адвоката
3. Психологічні аспекти захисної промови адвоката
Тема 12. Психолого педагогічні засади профілактичної діяльності
1. Функціонально-психологічна характеристика профілактичної діяльності