Юридична психологія - Бочелюк В.Й. - Цілісність.

Всякий психічний стан хоч і відноситься переважно до якоїсь окремої сфери психіки (пізнавальної, емоційної, вольової"), характеризує всю психічну діяльність в цілому за певний проміжок часу.

Наприклад, явці ув'язненого з повинною передує зазвичай стан боротьби мотивів, який хоч і є за перевагою вольовим, але містить в собі інтелектуальні і емоційні елементи. Дійсно, в стані боротьби мотивів загострюється робота мислення людини, ретельно зважуються всі "за" і "проти". Ув'язнений особливо гостро переживає позбавлення волі. Інтелектуальний і емоційний елементи мають істотний вплив на вольову активність ув'язненого, на явку з повинною. Як видимий, загальний психічний стан — це складна цілісна психологічна структура, сплав елементів: вольових, пізнавальних і емоційних.

Рухливість і відносна стійкість.

Як і психічні процеси, психічні стани мінливі,. тобто мають початок, кінець і певну динаміку (стадії протікання). Але динаміка станів менш виражена, ніж динаміка психічних процесів. Стани стійкіші і вимірюються великими одиницями часу, чим психічні процеси. Не випадково слова "стан" і "стояти" (тобто знаходитися певний час в статиці, незмінному положенні) мають загальний корінь. Разом з тим психічні стани значно менш стійкі, ніж властивості особистості.

Взаємозв'язок з психічними процесами і властивостями особистості.

Ця особливість обумовлена тим, що психічні стани займають ніби проміжне положення в структурі психіки, розташовуючись між процесами і властивостями особистості. Вони виникають тільки в результаті відображаючої діяльності мозку, на основі психічних процесів (пізнавальних, емоційних, вольових). Але раз склавшись, стани, з одного боку, впливають на психічні процеси (багато в чому, наприклад, вони визначають тонус і темп відображаючої діяльності, вибірковість відчуттів, сприйнять, уваги, продуктивності пам'яті, мислення), з іншого — є певним "будівельним матеріалом" для формування якостей, властивостей особистості. Одночасно психічні стани випробовують на собі впливи попередніх станів, якостей, що склалися, і властивостей особистості.

Психічні процеси, стани, властивості виступають в нерозривній діалектичній єдності і зумовленості, є лише різними рівнями віддзеркалення людиною навколишньої дійсності.

Всяке психічне віддзеркалення починається з психічних процесів і в цьому сенсі вони — фундамент психіки. Але якби віддзеркалення процесами і закінчувалося, воно не було б глибоким, адекватним, не забезпечувало б такого, що творчо перетворює взаємодію людини з навколишнім середовищем.

Психічні процеси, повторюючись, комбінуючись, перебудовуючись, закріплюючись, ніби переплавляються в стани. Стани ж, у свою чергу, переплавляються у властивості особистості і риси характеру, які, утворившись, починають відігравати провідну роль в психічній діяльності особистості, стають стрижнем її психіки.

Так, наприклад, на основі процесу сприйняття виникає стан здивування, зацікавленість. Ці стани потім переростають в допитливість, інтерес, схильність або пристрасть, які, у свою чергу, визначають вибірковість сприйняття, уваги та інших процесів.

Психічні стани служать фоном, який може сприяти більш рельєфному прояву властивостей особистості і психічних процесів або їх маскуванню. Наприклад, стан вольової активності і готовності спокутувати свою провину добросовісною працею і чесним життям після оголошення-вироку діє мобілізуючи на ув'язненого, підсилює і загострює перебіг всіх психічних процесів, прояв психічних властивостей його особистості, створюючи тим самим сприятливі умови для швидшого включення ув'язненого в ритм життя колонії. Стан психологічної лихоманки, що її зазнають в місцях позбавлення волі, характеризується відхиленнями в області відчуттів і сприйнять, пам'яті і мислення, надмірним проявом вольової активності і глибокими емоційними проявами.