До Австралії перші українці прибули в 1949 р. і вже в 50-х роках їх тут мешкало близько 20 тис, з яких 18 тис були віруючими УКЦ. Екзархат для українців-католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії (з 1982 р. — єпархія) з центром у Мельбурні створено в 1958 р. Тепер у цьому регіоні налічується майже ЗО тис. українців-католиків. їхні найбільш чисельні громади зосереджено в Аделаїді, Брісбені, Канберрі, Мельбурні, Сіднеї, Перті.
Для керівництва діяльністю греко-католицьких парафій у країнах Західної Європи 1946 р. створено спеціальний орган — Апостольську візитатуру на чолі з єпископом І.Бучком. Виїхавши за дорученням митрополита А.Шептицького на візитацію до країн Латинської Америки в 1939 р., Іван Бучко по Другій світовій війні залишився єдиним повноправним ієрархом ліквідованої на Україні уніатської церкви. У 1945 р. папа іменував єпископа І.Бучка екзархом і апостольським візитатором для українців у Західній Європі.
Уніатські парафії в Західній Європі наприкінці 50-х років було об'єднано в три існуючих досі екзархати: Західної Німеччини та Скандинавії, Великобританії, Франції, Бельгії та Швейцарії. В країнах Західної Європи проживає близько 5 тис. українців за походженням. Уніатські парафії є у Відні, Зальцбургу та в Інсбруку. У Відні в 1784 р. створено одну з перших уніатських парафій поза межами українських земель.
У Франції до УКЦ належать дві третини етнічних українців. Уніатську місію тут започатковано в 1938 році. До
1946 р. вона перебувала під юрисдикцією Львівського митрополита. 1961 р. засновано екзархат УКЦ у складі двох єпархій — Паризької та Ліонської. Пізніше в Лурді організовано паломницький центр УКЦ. Ця церква у Франції налічує близько 20 тис. віруючих.
Початок діяльності УКЦ у Великобританії припадає на 1947 р., коли тут серед емігрантів з числа вояків дивізії СС (січових стрільців) "Галичина", УПА та польського корпусу Андерса розпочинає свою діяльність уніатський священик Йосафат Жан, громадянин Канади французького походження, який перейшов на східний обряд під впливом митрополита А.Шептицького. Специфічний характер повоєнної хвилі української еміграції до Великобританії позначився і на церковному житті: політичний чинник дуже активно втручався у внутрішні церковні справи.
До Німеччини українці почали від'їжджати на зламі століть як сезонні робітники в сільському господарстві, на шахтах, заводах. Уже 1907 р. за рішенням митрополита А.Шептицького до Німеччини для роботи серед українців приїжджають кілька священиків.
По Першій світовій війні в Німеччині з'являється політична українська еміграція: рештки армії Української Народної Республіки, політичні діячі із Західної України та гетьманського правління. Після Другої світової війни греко-католицькі священики розгортають роботу серед біженців-українців в американській, англійській та французькій окупаційних зонах. 1946 р. тут розпочала роботу уніатська духовна семінарія. У ці часи в Німеччині відновлюється діяльність організації "Католицька акція", церковних братств, починає виходити церковна періодика (газета "Християнський голос"), засновується Українське християнське видавництво, дещо пізніше започатковується діяльність Українського християнського руху.
Роки з 1947 по 1950 включно є періодом масового виїзду українських біженців з Німеччини — спочатку до інших європейських країн, а згодом, за еміграційними квотами, — до США, Австрії та Канади. На кінець 1950 р. в Німеччині залишилося близько 25 тис. українців, з них 20 тис. були віруючими УКЦ. У 1959 р. в Німеччині засновано екзархат УКЦ. Пізніше його поширено на Скандинавію.
Греко-католики в Словаччині, Югославії і Румунії
Структура, соціально-політична база і проблеми зарубіжної УКЦ
Українські православні і протестантські церкви в діаспорі
ВСТУП
Розділ І. ВИНИКНЕННЯ РЕЛІГІЇ
Теологічні теорії походження релігії
Традиціоналістична теорія
Теїстична теорія
Академічний теїзм