Релігієзнавство - Кислюк К.В. - Компенсаційна функція

У той же час для кожної окремої людини релігія виконує також компенсаційну функцію. Ця функція постає як процес долання у духовному світі життєво важливих суперечностей і проблем людського життя. Релігія психологічно компенсує залежність людей від суспільних умов і обставин особистого життя. Наприклад, соціальна нерівність перетворюється на рівність у гріховності та стражданні, а. милосердя, турбота і добродійність пом’якшують бідність і знедоленість.

Близька до неї психотерапевтична функція (функції) — покращення емоційно-психологічного стану людини, яке досягається низкою засобів, ідея співпричетності до Вищої сили підносить цінність особистості віруючого, підвищує його самооцінку, спілкування із членами релігійної спільноти викорінює відчуття одинокості й безпорадності, молитва чи участь у богослужінні допомагає позбутися відчуття повсякденності, зосередитися натомість на вищих ідеалах Віри, Надії, Любові тощо.

Регулятивна функція

Регулятивна функція релігії полягає втому, що за допомогою певних ідей, цінностей, установок, стереотипів і традицій будуються стосунки людей в історично визначеному типі суспільства. Зрозумілою є необхідність і важливість виконання цієї функції, бо ще Ф.М. Достоєвський у "Братах Карамазових" писав: "Якщо Бога немає, тоді все дозволено". Виконання релігією регулятивної функції стає можливим тією мірою, якою вона одночасно створює загальнозначущі мораль і право, контролює їх дотримання і встановлює в зв’язку з цим розгалужену систему заохочень і покарань.

Легітимізуюча функція

Легітимізуюча функція релігії складається з обґрунтування, освячення, надання законного характеру визначеному типу суспільного порядку й держави. Суспільство звертається до авторитету релігії, щоб зробити свої вимоги значущими для своїх членів, передавати від одного покоління до іншого ті правила і норми, які воно висуває кожній окремій людині як суспільній, соціальній істоті. Найпростішим прикладом релігійної легітимізації може служити добре відома формула визнання верховенства королівської влади — "Милістю Божою!".

Нетреба вважати, що легітимізуюча функція релігії вже відійшла в минуле. Інша річ, що в сучасному суспільстві її виконання дещо послаблене. Проте посилюється виконання цієї функції з боку держави, що створює і підтримує певну ідеологію. Однак, якщо релігія виконує свою легітимізуючу функцію здебільшого силою морального впливу, то держава воліє використовувати прямий примусу насадженні власної ідеології—досить згадати радянський тоталітарний режим, що існував нібито для якнайшвидшого втілення в життя "світлого комуністичного майбутнього".

Крім зазначених вище, релігія у суспільстві виконує такі функції:

• Комунікативну — налагодження і підтримка зв’язків між одновірцями у світі. Унаочненням такої функції є моральна і матеріальна підтримка мусульманськими державам и (Саудівською Аравією, Об’єднаними Арабськими Еміратами) братів-мусульман по всьому світу.

• Інтегративну—підтримка конфесійної або етнічної спільноти, зміцнення підвалин державності (наприклад, Ізраїль). Проте, вона має й свій зворотний бік — дезінтегративну функцію, поділ суспільства на вороже налаштовані одна до одної спільноти (згадаємо конфлікт між греко-католиками і православними в Західній Україні).

• Культуротранслюючу — збереження, розвиток близьких до релігії галузей культури (архітектури, музики, образотворчого мистецтва тощо) та їх передачі від покоління до покоління. Таким чином забезпечується безперервність історичного життя того чи іншого народу або навіть цивілізації.

Тому релігію слід розглядати не як "опіум народу", на чому наголошували деякі представники натуралістичної теорії, а певною мірою природним, необхідним компонентом життя як суспільства в цілому, так і кожної окремої людини. На тлі вищесказаного зовсім не фантастичним виглядає пророцтво відомого західного фантаста Ф. Брауна в оповіданні" Відповідь". У ньому йдеться про створення у віддаленому майбутньому міжгалактичної кібернетичної машини, що увібрала мудрість "усіх населених планет — дев’яносто шести мільйонів світів". І от конструктори звертаються до свого діти ща з першим питанням, на яке дотепер не могли відповісти жодна людина й жодна машина: "Чи є Бог?" Суперкомп’ютер не забарився з відповіддю ні на мить: "Так, тепер Бог є"*19.

*19: {Браун Ф. Ответ//Другое небо: Сб. зарубеж. науч. фантастики — М., 1990.— С. 297-298.}

Регулятивна функція
Легітимізуюча функція
1.5. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЛІГІЙ
КОРОТКІ ПІДСУМКИ
РОЗДІЛ 2. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК ГАЛУЗЬ НАУКОВОГО ЗНАННЯ
2.1. ПРЕДМЕТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ТА БОГОСЛОВ’Я (ТЕОЛОГІЯ)
Теологічний (богословський) підхід
Науково-філософський підхід
2.2. ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ
2.3. СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru