Релігієзнавство - Мозговий Л.І. - 2. Причини виникнення і ознаки нетрадиційних релігій

Чим обумовлено виникнення нових релігій і масова мода на них? Сьогодні навіть інтелектуали-науковці та представники культурної еліти часто віддають перевагу релігійним нововведенням. Чому нові релігії так впевнено завойовують прихильників? Чому тренер футбольної команди на матч з міжнародної першості запрошує чаклуна? Чому радіо- і телеканали сповіщають про "точну" дату кінця світу і це не викликає раціональної реакції з боку суспільства: хтось просто не зважає на цю інформацію і сприймає її як дивну, а хтось намагається перечекати лиху годину у сховищі. Чому аферисти проголошують себе месіями і тисячі людей сліпо поклоняються їм? Це окремі дивні і негативні прояви діяльності нових релігійних організацій. Але є й такі, що викликають, можливо, не захоплення, а повагу: масові екологічні акції, спрямовані на очищення цілих районів міст, робота з наркоманами та іншими маргінальними прошарками населення, безкоштовна організація дозвілля дітей і підлітків, що захищає їх від згубного впливу вулиці.

Питання про причини виникнення і швидке поширення нових релігій до кінця не вивчене і не передбачає однозначної відповіді. Вважалося, що на Заході склад нових релігійних організацій охоплював переважно людей молодого віку (18-35 років) та середній клас. В економічно розвинутих суспільствах пріоритетними для мислячих людей стали питання сенсу життя, відповідальності, провини, смерті, цінностей. Прагнення духовних пошуків по-новому заповнили нетрадиційні культи і нові релігії, попит на які, наприклад, в США мав місце у 60-70 роках. Це був взагалі час руйнування ідеалів, чим і скористалися нові пророки і месії, створивши Місію божественного світла, Церкву уніфікації, Рух Харе Крішна, Церкву сайєнтології, які одночасно є й фінансовими імперіями.

Серед основних причин виникнення та поширення нетрадиційних релігій доцільно виділити:

1. Світоглядний вакуум, спричинений зрушеннями в культурі та суспільстві в цілому, і як наслідок - відчуження особистості.

2. Кризові ситуації у функціонуванні традиційних релігійних інституцій.

Різні дослідники виокремлюють різні ознаки нових релігійних організацій. Нагадаємо, що організаційні принципи визначають складові частини, позиції і ролі, правила субординації і координації діяльності індивідів та окремих ланок релігійної організації.

Первинним елементом релігійної організації є релігійна суб-група або спільнота, над якою надбудовується комплекс відносин, увінчаний центром об'єднання. Окремі складові мають власну інфраструктуру, механізми контролю за діяльністю індивідів, норми релігійної моралі, санкції та авторитети.

Нові вірування отримали назву, як уже зазначалося, нових релігій і сект, а це означає, що вони, незважаючи на схожість (новіт-ність), мають специфічні риси (організаційного і догматичного характеру).

Відносно демократичні нові релігії представляють досить широкі об' єднання, приналежність до яких визначається переважно традицією (відвідували організацію батьки, відвідують і діти) і членство в яких суворо не контролюється ("Джерело життя", "Армія порятунку", "Слово життя"), вхід і вихід з яких є добровільними.

Але переважаюча більшість релігійних новоутворень існує за принципом сект, на характеристиці яких ми акцентуємо увагу. Нагадаємо, що секта (від лат. secta - напрям, вчення) - це відносно закрите релігійне об' єднання, що виникає як опозиція до існуючих релігій і претендує на виключність своєї ролі та доктрини й духовне переродження своїх членів і тяжіє до ізоляціонізму. З авторитарних та харизматичних сект майже неможливо вийти. Сучасні ха-ризматичні релігійні організації (секти) характеризує:

1. Наявність харизматичного лідера, який запевняє, що він начебто отримав нове унікальне "одкровення" відносно Бога і реальності. Лідер виступає спасителем, небесним обранцем, обов' яз-ково маючи свою легенду. Всі, хто не поділяє його поглядів, не просто помиляються, а є послідовниками Зла.

2. Лідер створює особливу "сім' ю", або "комуну", в якій його називають "батьком". Нерідко члени цих сімей приймають нові імена, відмовляються від будь-яких цифрових позначень (дата народження, адреса, номер будинку, квартири), після чого родичі та й органи правопорядку не можуть знайти людину.

3. Сім'я відокремлюється від світу. Кровні родичі (батьки, брати, сестри) оголошуються посланцями Зла, якщо вони мають інші або альтернативні погляди. Для зближення з новою "сім' єю" пропонується зізнатися в колишніх "гріхах", що психологічно оголює новонаверненого.

4. Керівники встановлюють для всіх незаперечні норми поведінки (але самі не завжди їм слідують і, як правило, живуть в інших умовах, ніж їх послідовники).

5. Група дотримується апокаліптичного погляду на світ. Члени організації можуть відмовлятися від власного майна на користь організації і змінюють місце проживання.

6. Заохочується відмова від калорійної їжі та сну під приводом духовних вправ.

7. Застосовується техніка контролю за поведінкою новонавер-нених, що називається релігійною дисципліною. Спочатку новачки потрапляють під груповий тиск "бомбардування любов' ю" - обійми, групові заходи, усміхнені обличчя. З часом нікого не залишають наодинці, завантажуючи сприйняття, зір та слух.

Секта є згуртованим колективом, натхненним груповими цілями. Вступивши до нього, новачок відчуває себе начебто часткою "загальної" справи, позбавляється почуття самотності. Секти, релігійні організації рекламуються як оазиси "справжньої людяності", прообрази майбутнього колективізму. Лише в них, за словами керівників сект, можна знайти справжню любов, жертовність, зустріти рідних людей, тому що йдеться не про церкву, а про "справжню сім' ю" на чолі з суворим, але турботливим і всесильним "батьком" або, як у варіанті з "Білим Братством", матір' ю "Марією Деві-Христос".

Такі заклики приваблюють юнаків і дівчат, у яких, можливо, не склалися стосунки з батьками, які мають проблеми у навчанні не знаходять підтримки в оточуючому їх середовищі. Традиційні релігії із застиглою догматикою і консервативною структурою не завжди плідно протистоять динамічним "пророкам", чутливим до змін у масових настроях. "Месіанський бізнес" має переваги, він не передбачає академічної освіти, дипломів визнаних навчальних і наукових центрів, а дає чималі фінансові прибутки і владу над людьми.

Реклама нових нетрадиційних вірувань поєднується з відпрацьованою системою вербування, яка спирається на техніку "першого контакту". Комунікабельні і підготовлені члени організації прагнуть зав'язати знайомства на вулицях, на вокзалах, у студентських гуртожитках, навіть проводячи масові розважальні заходи (шоу, дискотеки). Вміло викликаючи співрозмовника на відверту розмову про його сумніви і тривоги, вони ненав' язливо, м' яко розповідають йому про перебування у своїй общині, запрошують на молитовні збори чи лекцію.

Як тільки людина, зворушена першою зустріччю, долучається до життя общини, вона потрапляє у світ особливих стосунків. За рекламним образом "справжнього батька" проступають риси диктатора. Деспотизм має загальний характер, закріплюється внутрішнім розпорядком, системою репресивних заходів. Прагнучи забезпечити абсолютний вплив, лідери харизматичних сект роблять все, щоб ізолювати членів організації фізично і духовно від зовнішнього світу, відвернути від колишніх цінностей, нейтралізувати особистісне самоусвідомлення. Це відбувається за насиченою програмою колективних заходів, яка передбачає "семінари", колективні молитви і співбесіди, повторення одних і тих же гімнів, зазубрювання біблійних текстів, ритуальні механічні дії, втручання навіть в інтимні стосунки, регламентування почуттів взаємної симпатії, права обирати друзів і коханих поза межами общини. Можна констатувати ситуацію маніпулювання свідомістю готових до цього індивідів. Девіз: "Не думай! Хто покладається на власний розум - потрапить у біду" підміняє свідомість соціально розвинутої людини свідомістю дитини, яка не має проблем, тому що за неї рішення приймають старші, які захистять її чи покарають. Депрограматори (фахівці-психологи, які працюють з людьми після їхнього перебування в тоталітарних сектах) стверджують, що інколи людина перетворюється на рослину, соціального інваліда, і пропонують два шляхи виходу із таких сект:

1. Депрограмування проявляється у тому, що, як правило, рідні силоміць забирають адепта із секти й ізолюють. Цей спосіб, на думку фахівців, малоефективний і завершується поверненням у секту.

2. Консультування про вихід - більш ефективний, але тривалий спосіб. Полягає у тому, що адепту дається інформація і право самому прийняти рішення про вихід із секти чи перебування у ній.

Про що б не говорили наставники нових релігійних організацій, їхні проповіді врешті-решт зводяться до передрікання вселенської катастрофи і претензії на спасіння душ. Нові месії, оточуючи себе ореолом виключності, часто мотивуються прагненнями роз поряд-жатися чужими долями і задовольняти честолюбство. За проектами порятунку цивілізації, поширення "нової моралі" та нового релігійного досвіду часто ховається банальне бажання нових спа-сителів збагатитися і трагедія родини, батьків, які втрачають зв' я-зок і розуміння зі своїми дітьми.

Звертаємо увагу на характеристику деяких нових релігій, поширених за межами України.