Риторика - Колотілова Н.А. - Вступ

Мистецтво Слова завжди було і залишається відмітною рисою демократичних суспільств. Невипадково, що основи цього мистецтва сформувались ще в часи античної демократії, а зрештою трансформувались і в окрему науку - риторику.

Саме в демократичному суспільстві у людини є можливість вільно висловлювати свої думки. І тут якраз на перший план висувається вміння спілкуватись з іншими людьми, вміння виступати перед публікою, вміння переконувати під час такого спілкування.

Інтуїтивно ораторські прийоми відомі більшості людей. У будь-якій комунікації вони використовуються, інакше процес спілкування втрачає сенс. Тобто можна застосовувати стихійно сформовані навички виголошення промов досить успішно і не замислюватись над їх теоретичними підвалинами. Дійсно, красномовство як мистецтво існувало задовго до виникнення риторики як науки. Тому і зараз багато людей з успіхом виступають перед будь-якою аудиторією без звернення за допомогою до особливої науки.

Однак таке покладання виключно на інтуїцію є занадто оптимістичним. Вміння публічно виступати - це один із інструментів для побудови успішної кар'єри. Більшість сфер суспільної діяльності, більшість професій вимагає все ж таки спеціального вивчення риторики. Це такі сфери, як бізнес, викладацька діяльність, економіка, політика, психологія, реклама, соціологія, теологія, філософія, юриспруденція тощо.

Відповідно до вищезазначеного курси риторики стають дедалі більш популярними в гуманітарній освіті України. Слід підкреслити насамперед практичну спрямованість таких курсів, оскільки просто ознайомлення з теорією риторики не веде автоматично до того, що людина стане успішним оратором.

Мета курсу риторики - це опанування навичок публічного виголошення ораторських промов. Для цього необхідно навчитись:

o розробляти предметну царину ораторської промови через підбір відповідного матеріалу;

o будувати аргументацію для обґрунтування власних тез;

o будувати критику інших відомих положень з певної теми;

o структурувати промову і забезпечувати зв'язок між окремими її частинами;

o застосовувати численні прийоми виразності при підготовці тексту промови;

o запам'ятовувати промову за допомоги спеціальних засобів;

o виголошувати промову з використанням невербальних прийомів впливу на аудиторію.

Саме на формування подібних навичок і спрямований даний навчальний посібник. Він складається з трьох частин.

У першій частині ("Риторика як наука") розглянуто загальні особливості риторики як науки, визначено головні чинники публічних виступів, подано характеристику етапів ораторської діяльності та розділів риторики.

У другій частині ("Теорія риторики") висвітлено характерні особливості кожного розділу риторики, розглянуто прийоми, застосування яких сприяє успішності ораторської промови.

У третій частині ("Історія риторики") подано розвиток риторики й красномовства від моменту зародження дисципліни до наших часів.

Таким чином, засвоєння теоретичного матеріалу першої і другої частин та відпрацювання його на практиці - це необхідний мінімум вивчення курсу риторики. Після кожного розділу пропонується словник тих термінів, які треба запам'ятати; тести для кращого засвоєння теоретичного матеріалу; завдання для самостійної роботи, виконання яких сприятиме розвитку та вдосконаленню навичок підготовки та публічного виголошення ораторських промов.

Третя частина зорієнтована насамперед на тих, хто хоче поглибити свої знання з риторики. Після кожного розділу пропонуються тести та завдання, виконання яких має на меті розширення теоретичних знань з цієї дисципліни.

Посібник містить також Додаток, в якому наведено тексти, які пропонується проаналізувати як ораторські промови.

При написанні цього посібника автор спирався на роботи вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі лінгвістики, логіки, психології, риторики, філософії та інших дисциплін (розширений список літератури подано в кінці роботи).

Значну допомогу в створенні посібника автору надали поради доктора філософських наук, професора І. В. Хоменко та її лекції з еристики, які вона читає на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наприкінці хочу висловити подяку кафедрі логіки філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на чолі з доктором філософських наук, професором А. Є. Конверським за підтримку і допомогу при написанні посібника.